Ухвала суду № 138083831, 09.07.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1324/24

Провадження № 2-п/188/12/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Сахно А.А.

188/1324/24

Заявник: ОСОБА_1

Сторони по справі:

позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»

відповідач: ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року

ВСТАНОВИВ:

Заявник подав до суду заяву про перегляд заочного рішення зазначивши наступні підстави.

21 квітня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області розглянувши у

відкритому судовому засіданні у залі суду в м, Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного

товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до Відповідача про стягнення суму

заборгованості у розмірі 81479,57 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять гривень

57 копійок) з яких:

47660,22 грн. - заборгованість за кредитом;

33819,35 грн. заборгованість за процентами та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40

грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Заявник вважає, що в цій справі необхідно встановити дійсний розмір кредитного ліміту та підстави його збільшення, якщо таке відбувалося в ході існування спірних правовідносин, законність таких підстав.

В позовній заяві Позивач вказує, що нібито Відповідачу було змінено кредитний ліміт шляхом

його збільшення. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.3.2, 3.3 Договору,

на підставі якого відповідач при укладенні кредитного договору нібито дав свою згоду щодо

прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.

Вважає, що подані разом з позовом докази не можуть бути належним підтвердженням обізнаності та згоди Відповідача з конкретними «Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку», на які посилається Позивач як на умови кредитного договору, які дозволяють збільшити в односторонньому порядку ліміт, оскільки на них відсутній підпис Відповідача.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Універсал Банку, з огляду на їх

мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших

встановлених ними нових умов та правил, тарифів, чи можливості використання банком додаткових

заходів, які збільшують вартість або розмір кредиту.

Факт збільшення Відповідачу кредитного ліміту (суми позики) був прийнятий

судом виключно на підставі поданої Позивачем довідки без дати та номеру, без ідентифікації

особи, що її підписала, а відтак, така довідка є неналежним та недопустимим доказом збільшення

кредитного ліміту, оскільки, фактично, банком могла бути надана довідка про збільшення кредитного

ліміту до будь-якого розміру. Прийняття таких доказів за належні призведе до безконтрольного та

незаконного збільшення заборгованості Відповідача.

Оскільки Позивачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що

між сторонами було узгоджено саме такий розмір тіла кредиту, не доведено факту згоди Відповідача

на збільшення кредитного ліміту (зміну тіла кредиту) в односторонньому порядку, у суду були

відсутні підстави вважати, що сторонами були узгоджені усі істотні умови кредитного договору та

відсутні підстави для стягнення процентів в розмірі, рівно як і будь-яких комісій та штрафів.

За таких обставин, вважає, що Позивачем було невірно нараховано, а судом в

заочному рішенні було необґрунтовано прийнято розрахунки заборгованості за кредитним договором

у визначених позовом розмірах, оскільки заява Відповідача не містила інших положень та умов,

окрім процентної ставки та розміру кредиту. Доказів протилежного Позивачем надано не було.

Заява Відповідача не містила будь-якого строку повернення кредиту(користування ним), а тому судом першої інстанції не було встановлено, коли настав момент, з якого Позивач може вимагати від Відповідача о повернення позики.

Наданий Позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом і не може свідчити про умови кредиту та кредитного договору, що не було враховано судом першої інстанції при розгляді справи.

Також у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, що унеможливлює їх стягнення в судовому порядку.

Вважає, що Позивач при укладенні кредитного договору не дотримався вимог,

передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про

умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов (розміру кредитного ліміту), які

представив узгодженими в своїй позовній заяві Банк.

Отже, в даній справі повністю відсутні підстави стягнення процентів та тіла кредиту в розмірі,

що заявлений Позивачем, а також нарахованих комісій та штрафних санкцій, оскільки дії Позивача

щодо збільшення ліміту в односторонньому порядку не відповідають нормам законодавства, а

матеріали справи не містять погодження всіх істотних умов договору сторонами в частині

збільшеного кредитного ліміту, процентів та штрафних санкцій.

В заяві не зазначено про розгляд заяви у відсутність заявника, заяви про її розгляд в режимі відео конференції також не заявлено.

Сторони в судове засідання не з`явились, суд розглядає заяву у відсутність позивача відповідно до положень ст.287 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, справа розглядалась у спрощеному провадженні без виклику сторін.

Заявник не був позбавлений права подати відзив так як відповідачу було належним чином відправлено ухвалу про відкриття спрощеного провадження по справі і він отримав її 31.10.2025.

Заявником не обґрунтовано поважність причин неподання відзиву .

Суду , не надано стороною заявника докази , які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 04.03.2026 у справі № 569/5740/17, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження (рішення у справі «Волчлі проти Франції» від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Крім того, заявник зазначив, що рішення суду прийнято в м.Полтава, неодноразово посилався на Правила надання банківських послуг у Приватбанку, хоча позивачем по справі є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», та зазначив у заяві, що позивачем надано Правила надання банкіських послуг Універсал Банку що суперечить фактичним обставинам справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстави для скасування зачного рішення та призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні .

На підставі викладеного, керуючись ст.280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2026 року за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя О. М. Курочкіна