Ухвала суду № 138080671, 02.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/3729/25

№ 1-кп/505/543/2026

02 липня 2026 року м. Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 2 (два) місяці, у кримінальному провадженні, внесеному 02 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020002022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Подільського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесене 02 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020002022.

У даному кримінальному провадженні 03 вересня 2025 року ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31 жовтня 2025 року із правом внесення застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн.

Ухвалами Подільського міськрайонного суду Одеської області обвинуваченому ОСОБА_4 двічі було продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн., зокрема, ухвалою суду від 10 грудня 2025 року.

Ухвалами Подільського міськрайонного суду Одеської області від 30 січня 2026 року та 26 березня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

12 травня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 було звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави.

В судовому засіданні прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор, зокрема, зазначив обставини кримінального правопорушення, обвинувачення у вчиненні якого пред`явлено ОСОБА_4 згідно обвинувального акту, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК, які були наявні під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати і на даний час, не зменшилися, і не змінилися, а саме:

- ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст.177 КПК України, обґрунтовує прокурор тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, ОСОБА_4 може переховуватись від суду;

- ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст.177 КПК України, обґрунтовує прокурор тим, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань. Також зазначив, що вказаний ризик існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, оскільки відповідно до передбаченої КПК України процедури, показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (ст.ст.23, 224, 352 КПК України). Суд може обґрунтувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст.225 КПК України.

На думку прокурора, зазначені в клопотанні дані, у своїй сукупності, свідчать, що запобігти зазначеним ризикам в подальшому, окрім як шляхом покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України неможливо.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України, під час судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду вказаного питання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу обвинуваченого та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Встановлено, що у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2025 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 31 жовтня 2025 року із правом внесення застави у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн., а також покладено ряд обов`язків, регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначений запобіжний захід неодноразово продовжувався відповідними ухвалами Подільського міськрайонного суду Одеської області, зокрема ухвалою від 26 березня 2026 року, якою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 500 (п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 664 000 (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі) гривень.

12 травня 2026 року обвинуваченого ОСОБА_4 було звільнено з під варти, у зв`язку із внесенням застави.

Відповідно з цього часу до обвинуваченого застосовувані обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Згідно абз.3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з вимогами ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строк дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Тобто КПК України не обмежує дію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави певним строком. Вказаний запобіжний захід діє протягом всього судового провадження, якщо його не буде змінено чи скасовано рішенням суду, та періодичного продовження не потребує.

При цьому, обмежений строк дії мають лише обов`язки, які покладаються на підозрюваного/обвинуваченого при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкція за вчинення якого передбачає покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

З огляду на викладене та зважаючи на обставини даного кримінального провадження, в тому числі і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , на думку суду дають достатні підстави припускати, що останній може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, суд також враховує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений (підозрюваний) може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі»).

За таких обставин, суд вважає, що існує ризик, визначений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в можливості переховування від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має досвід роботи в правоохоронних органах, в силу чого обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень та, як зазначав прокурор, обізнаний з частиною розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) у даному провадженні, тому знаходячись на волі, зможе незаконно впливати як безпосередньо так і опосередковано на свідків, зокрема, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити допитаних під час досудового розслідування свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню. З огляду на те, що допит свідків в судовому засіданні є важливою стадією судового розгляду, оскільки суд оцінює лише покази, які були сприйняті ним безпосередньо або отримані в порядку ст.225 КПК, тому необхідно забезпечити відсутність негативного впливу на цих осіб.

Відтак, у цій справі існує ризик, визначений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків.

З огляду на викладене, оцінивши у сукупності всі обставини, особу обвинуваченого, характер інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та враховуючи те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді застави на теперішній час діє, не змінений і не скасований, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 2 (два) місяці підлягає задоволенню, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Керуючись ст.176-178, 194, 331,ч. 2 ст. 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк по 02 вересня 2026 року включно наступні обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу вчиненого ним кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя ОСОБА_1