Рішення № 138080129, 08.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 рокусправа № 380/1270/26

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд

у складі судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Ракович А.-В.В.

учасники справи

представник позивача, адвокат Миколайчук О.І.,

представниця відповідача Гнатишин О.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АВ ТРАНС-КОМПАНІ» до Шептицької міської ради про визнання протиправним рішення, скасування витягу, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АВ ТРАНС-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м.Шептицький, вул.Львівська, буд.36, код ЄДРПОУ 37591946) звернулася до суду з позовом до Шептицької міської ради (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м.Шептицький, проспект Шевченка Т., буд.19, код ЄДРПОУ 26269722), в якому просить суд:

-визнати протиправним та нечинним Рішення №2755 від 11.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» з моменту його прийняття;

-визнати недійсним та скасувати Витяг від 24.06.2025 №НВ-9968307822025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0039 в розмірі 2496729грн.03коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати формування;

-визнати недійсним та скасувати Витяг від 27.06.2025 №НВ-9958736192025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0040 в розмірі 294637грн.96коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати формування.

Протокольною ухвалою судового засідання від 11.05.2026 суд постановив клопотання представника позивача про залучення третіх осіб задовольнити;

залучити до участі у справі третю особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державну регуляторну службу України (01011, Україна, місто Київ, вулиця Арсенальна, будинок 9/11, код ЄДРПОУ 39582357);

залучити до участі у справі третю особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру в Львівській області (79019, Львівська обл., місто Львів, проспект Вячеслава Чорновола, будинок 4, код ЄДРПОУ 39769942);

зобов`язати позивача, Приватне підприємство «АВ ТРАНС-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м.Шептицький, вул.Львівська, буд.36, код ЄДРПОУ 37591946), надіслати третім особам, Державній регуляторній службі України; Головному управлінню Держгеокадастру в Львівській області примірник позовної заяви з додатками.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішення Шептицької міської ради №2755 від 11 липня 2024 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» є регуляторним актом, а тому відповідач повинен був дотримати процедури прийняття оскаржуваного нормативно- правового акту відповідно до положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", однак цього не зробив. Відтак позивач вважає, що оскаржуваний акт має бути визнаний протиправним та нечинним.

Прийняття відповідачем оскаржуваного акта, як вважає позивач, спричинило порушення законних прав та інтересів позивача як власника об`єктів незавершеного будівництва на земельних ділянках за кадастровими №4611800000:03:005:0040 та №4611800000:03:005:0039, так і жителів Шептицької територіальної громади загалом.

Щодо спору про визнання недійсним та скасування витягів з із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то позивач зазначає, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її; його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Тому, позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування витягів є похідними з огляду на порушення Шептицькою міською радою процедури прийняття Рішення №2755 від 11 липня 2024 року.

Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 28.01.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 18.02.2026 суд постановив судовий розгляд справи провадити за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 КАС України; зобов`язати Шептицьку міську раду Львівської області, згідно з ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України, опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження Рішення №2755 від 11.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» з моменту його прийняття у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання; призначити у справі підготовче судове засідання.

Відповідач зазначену ухвалу суду, в частині про опублікування оголошення про відкриття провадження в цій адміністративній справі, виконав.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Так, відповідач зазначив, що позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване Рішення Шептицької міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» було прийнято з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Однак, відповідач вважає такі доводи позивача помилковими, виходячи з того, що нормативна грошова оцінка земель (НГО) територіальної громади - це технічна документація, а не регуляторний акт, хоча рішення про її затвердження приймають органи місцевого самоврядування. Вона є технічною основою для розрахунку податків (земельного податку та орендної плати) і визначення вартості ділянок, ґрунтується на рентному доході та проводиться раз на 5-7 років згідно з Законами України «Про оцінку земель» та «Про землеустрій».

Відповідач наголосив, що НГО є технічним розрахунком, затвердженим рішенням громади для податкових цілей, а не регуляторним актом, що встановлює норми права.

На думку відповідача, оскаржуваним рішенням була лише затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв.м. землі в грошовому еквіваленті.

Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв.м. землі містить лише розрахунки (формули та коефіцієнти), які в подальшому будуть застосовуватися при розрахунках земельних платежів і тільки після впровадження нормативної грошової оцінки земель в грошовому виражені базової вартості 1 кв.м. землі, виникне обов`язок землекористувачів (сторін по договору оренди) вносити зміни до існуючих договорів.

Також відповідач вказує, що відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення порушує права та інтереси Приватного підприємства «АВ-ТРАНС-КОМПАНІ». Як наслідок, відсутні підстави для подання цього позову.

Таке твердження відповідача ґрунтується на тому, що позивач є власником об`єкта незавершеного будівництва-будівлі котельні. Однак, позивач, маючи у власності об`єкт незавершеного будівництва, не укладав договір оренди та не сплачував плату за користування земельною ділянкою а також ігнорував пред`явлені Шептицькою міською радою претензії.

Просить у позові відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якому позовні вимоги підтримав та зазначив, що норма частини 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» стосується виключно актів органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб, та не поширюється на проекти регуляторних актів.

Також позивач наголосив, що саме Закон «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.

Тобто, цей закон, як вказав позивач, є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.

Просить позов задовольнити.

Від третьої особи, Головного управління Держгеокадастру в Львівській області, надійшло пояснення щодо позовних вимог.

Третя особа зазначила, що спірні витяги від 24.06.2025 року № НВ-9968307822025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 4611800000:03:005:0039 та від 27.06.2025 року № НВ-9968736192025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 4611800000:03:005:0040 видавались за замовленням Шептицької міської ради.

Актуальна Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області затверджена рішенням Червоноградської міської ради від 11.07.2024 року № 2755 та введена в дію з 01.01.2025 року

Так, Головне управління Держгеокадастру в Львівській області, покликаючись на судову практику, зазначило, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Вказане свідчить про те, що витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації в контексті спірних правовідносин з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Тому, на думку Головного управління Держгеокадастру в Львівській області, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, а отже не може бути предметом судового оскарження.

Від третьої особи, Державної регуляторної служби України, до суду надійшли пояснення щодо позову.

Третя особа зазначила, що для визнання нормативно-правового акта або іншого офіційного письмового документа регуляторним актом, необхідна сукупна наявність таких ознак:

приймається уповноваженим регуляторним органом;

спрямування документу на правове регулювання господарських відносин та/або адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

встановлення, зміна чи скасування норм права;

застосування неодноразово та щодо невизначеного (неозначеного) кола осіб.

Також третя особа наголосила, що за результатами розгляду листа ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» від 16.03.2026 № 12 та аналізу рішення від 11.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» № 2755 було встановлено, що зазначене рішення прийнято з порушенням Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та суперечить принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 цього Закону.

Державна регуляторна служба у своєму поясненні наголосила, що ДРС підготовлено та направлено Шептицькій міській раді подання від 10 квітня 2026 р. № 17 «Про необхідність внесення на розгляд сесії питання про скасування рішення сорок першої сесії восьмого скликання Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області від 11 липня 2024 року № 2755 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» (далі - подання).

11.03.2026 на засіданні постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних із регулюванням земельних відносин при виконавчому комітеті Шептицької міської ради, розглянуто подання ДРС, за результатами чого комісія рекомендувала залишити чинним рішення Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області від 11.07.2024 № 2755 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах території Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області», про що повідомлено листом від 05.05.2026 № 81.07-2425/26/1-02.17.

Також Державна регуляторна служба зазначила, що віднесення того чи іншого проекту акта чи вже прийнятого акта до категорії регуляторних є виключною компетенцією ДРС, її дискреційним повноваженням.

Підсумовуючи, Державна регуляторна служба наголосила, що у разі виявлення відсутності аналізу регуляторного впливу або неоприлюднення проєкта регуляторного акта, орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

У разі ж звернення до суду, - недотримання регуляторним органом принципів та процедур, встановлених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», при прийнятті регуляторного акту є підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним.

Представник позивача подав до суду заперечення щодо пояснення третьої особи, Головного управління Держгеокадастру в Львівській області, у яких наголосив, що оскільки спірне рішення Шептицької міської ради слід визнати протиправним та нечинним, а відтак, таке не повинно зумовлювати жодних правових наслідків, тому із врахуванням та в розумінні положення пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, позовні вимоги про скасування сформованих третьою особою, територіальним управління Держгеокадастру, витягів з технічної документації про НГО земельних ділянок із кадастровими №№ 4611800000:03:005:0039 та 4611800000:03:005:0040, є похідними, а відповідні документи підлягають скасуванню з моменту їх видачі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Суд встановив такі обставини.

Місто Червоноград Львівської області перейменовано на місто Шептицький згідно із постановою Верховної ради України «Про перейменування окремих населених пунктів» від 19 вересня 2024 року.

Позивач, Приватне підприємство «АВ ТРАНС-КОМПАНІ», зареєстроване за адресою: місто Шептицький, вулиця Львівська, будинок 36 та здійснює свою діяльність в межах Шептицької міської територіальної громади.

Позивач є власником об`єктів незавершеного будівництва-будівлі котельні (готовність 63,4 %) за адресою: Львівська обл., м. Шептицький, вул. Івасюка 2 «є»; вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,4381 га, кадастровий номер 4611800000:03:05:0039, яка належить до комунальної власності Шептицької міської ради та

незавершеного будівництва-будівлі котельні № 1 (готовність 47,6 %) за адресою: Львівська обл., м. Шептицький, вул. Івасюка 2 «й», приміщення № 1 та незавершеного будівництва-будівля котельні № 2 ( готовність 50,6%) за адресою: Львівська обл., м. Шептицький вул. Івасюка 2 «й» приміщення № 2; вказаний об`єкт розташований на земельній ділянці площею 0,0517 га, кадастровий номер 4611800000:03:05:0040, яка належить до комунальної власності Шептицької міської ради.

Право власності на зазначені об`єкти нерухомого майна зареєстроване 03 лютого 2022 року.

На сесії Червоноградської міської ради Червоноградського району прийнято Рішення №2755 від 11 липня 2024 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області».

Із урахуванням затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки сформовано Витяг №НВ-9968307822025 та №НВ-9958736192025 стосовно земельних ділянок із кадастровим №4611800000:03:005:0039 та №4611800000:03:005:0040 відповідно.

Від імені позивача на адресу відповідача подано адвокатський запит від 09 грудня 2025

У цьому запиті представник позивача просив відповідача:

1. Надати копію рішення про затвердження плану діяльності Червоноградської міської ради з підготовки проєктів регуляторних актів на 2024 рік відповідно до ст. 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

2. Надати інформацію щодо підготовки та докази публікації Аналізу регуляторного впливу Рішення №2755 від 11 липня 2024 року у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

3. Надати докази Повідомлення про оприлюднення проєкту Рішення №2755 від 11 липня 2024 року з метою одержання зауважень і пропозицій згідно із вимогами ст. 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

4. Надати докази оприлюднення Рішення №2755 від 11 липня 2024 року із дотриманням абз. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

На запит позивача відповідач надав відповідь від 17 грудня 2025 року із доданими до нього документами.

У відповіді на запит відповідач зазначив, що нормативна грошова оцінка є технічним розрахунком, затвердженим рішенням громади для податкових цілей, а не самим регуляторним актом, що встановлює норми права. Також вказав, що аналіз регуляторного впливу Рішення №2755 від 11 липня 2024 року не проводився та не публікувався.

Позивач, з урахуванням такої відповіді на запит, виснував, що відповідач не дотримався процедури прийняття оскаржуваного рішення як регуляторного акта, що стало мотивом для звернення до суду з позовом про визнання оскаржуваного рішення протиправним та нечинним.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 12 статті 59 цього ж Закону визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 1160-IV).

За визначенням статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.

Згідно зі статтею 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21, від 11 вересня 2023 року у справі № 320/258/19, від 04 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 та від 14 листопада 2024 року у справі № 420/11571/21 зводяться до того, що нормативно-правові акти - це акти, які встановлюють, змінюють (скасовують), припиняють загальні правила регулювання однотипних відносин; розраховані на широке коло осіб та на довгострокове неодноразове застосування; зазвичай невизначеність дії у часі; встановлюють загальні правила поведінки; регулювання однотипних відносин; ті, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення; не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Сфера дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» включає в себе: господарські відносини та адміністративні відносини - відносини між регуляторними органами та суб`єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

За визначенням у Законі України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку. Не можуть здійснювати господарську діяльність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що державна регуляторна політика охоплює всі сфери та галузі, у яких можливе здійснення господарської та підприємницької діяльності, не забороненої законами України, та засоби державного регулювання такої діяльності, у яких держава будь-яким чином встановлює правила поведінки для суб`єктів господарювання.

Верховний Суд у постанові від 5 липня 2023 року у справі №160/3064/22 дійшов висновку, що лише за умови відповідності акта відповідного регуляторного органу системі визначених вимог, він вважається регуляторним та до нього мають бути застосовані положення наведеного Закону.

3окрема, регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ суб`єкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.

Отже, лише за сукупної наявності всіх зазначених характеристик, відповідний акт є регуляторним та при його прийнятті уповноважений регуляторний орган повинен дотримуватись процедури, що встановлена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Правова оцінка стосовно правової природи рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки землі, надавалася Верховним Судом у його рішеннях: у постанові від 16 жовтня 2018 у справі № 522/7868/13 , від 2 лютого 2023 у справі № 807/125/18, від 4 лютого 2023 року у справі № 695/2607/17, від 10 листопада 2023 року у справі № 140/304/23, від 04 липня 2024 року у справі № 520/16250/23 та від 14 листопада 2024 року у справі №420/11571/21, від 10 березня 2025 у справі №320/10183/22, від 30.06.2025 у справі №420/4475/24.

Так, Верховний Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинах в зазначених судових рішеннях виснував, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Як встановив суд, оскаржуваним рішенням Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області №2755 від 11.07.2024 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області.

З огляду на форму та зміст оскаржуваного рішення, суд вважає твердження позивача, що таке рішення поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання, а тому є нормативно-правовим регуляторним актом та, відповідно, на процедуру його розробки, оприлюднення та прийняття поширюються вимоги Закону №1160-IV, - підставним та обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1160-IV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Статтею 4 Закону №1160-IV передбачено, що одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язків розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до статті 5 цього ж Закону забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає:

- підготовку аналізу регуляторного впливу;

- оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю;

- відстеження результативності регуляторних актів;

- оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Згідно з статтею 6 Закону №1160-IV громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю.

Частиною 2 статті 9 Закону №1160-IV передбачено про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

За змістом частин 5-8 статті 9 Закону №1160-ІV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити:

- стислий виклад змісту проекту;

- поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції;

- інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону);

- інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань;

- інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет (частина 2 статті 13 Закону №1160-ІV ).

Отже, оприлюдненню підлягають як проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу, так і повідомлення про оприлюднення такого з метою одержання зауважень і пропозицій.

Зміст наведених норм свідчить про те, що відповідачем не було виконано обов`язку оприлюднення повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій.

Частиною 5 статті 12 Закону №1160-ІV передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а в разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Стаття 13 Закону №1160-ІV визначає способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

План діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет. При визначенні регуляторними органами друкованих медіа, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим медіа; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого медіа. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані медіа, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Витрати, пов`язані з оприлюдненням документів, зазначених у частинах першій третій цієї статті, фінансуються за рахунок розробників проектів регуляторних актів або регуляторних органів, які оприлюднюють ці документи.

Отже, Законом №1160-ІV передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

За приписами статті 36 Закону №1160-ІV регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин:

відсутній аналіз регуляторного впливу;

проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

За змістом статті 12 Закону № 1160-IV регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2025 року у справі №361/193/17.

Як встановив суд, відповідач не надав суду відомостей про оприлюднення проєкту оскаржуваного у цій справі рішення, з урахуванням вимог частини 2, 5-8 статті 9 Закону №1160-ІV, рівно ж як і не подав інформації стосовно аналізу регуляторного впливу цього акта.

Така бездіяльність відповідача пояснюється ним тим, що відповідач не вважає оскаржуваний у цій справі акт регуляторним.

Разом з тим, відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення покликається на постанову Верховного Суду у справі №160/34098/24 від 28 листопада 2025 року та частину 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до якої у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово- цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Суд таке твердження відповідача вважає безпідставним у контексті заперечень відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки як стверджує відповідач оскаржуване у цій справі рішення прийнято відповідачем взагалі як не регуляторний акт.

Однак, суд наголошує, що не поширення на акти органів місцевого самоврядування Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не означає іґнорування органом місцевого самоврядування правової природи такого акта як регуляторного.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного акта з тих підстав, що відповідач приймав його як акт, що не є регуляторним.

Про те, що спірний акт, на думку відповідача не є регуляторним представницею відповідача підтверджено у судовому засіданні та зазначено у заявах по суті справи.

За приписами статті 1 Закону України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі також Закон №1378-ІV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.3 ст. 201 Земельного кодексу України, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Згідно з статтею 3 Закону №1378-ІV, об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частиною 1 статті 15 Закону №1378-ІV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Тобто, рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування є підставою для проведення оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної власності, переданої в користування для розгортання, експлуатації електронних комунікаційних мереж, для розміщення лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, або про надання мотивованої відмови у її затвердженні приймається протягом 14 днів з дня подання такої технічної документації на затвердження.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 271 ПК України базою оподаткування земельного податку є саме нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, а тому збільшення нормативної грошової оцінки землі призводить до збільшення земельного податку.

Позивач, як власник двох земельних ділянок, розташованих у межах юрисдикції відповідача, має обов`язок по сплаті земельного податку.

Отже, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру податку та орендної плати за землю, то оскаржуване у цій справі рішення впливає на права та обов`язки позивача.

Щодо тверджень відповідача про застосування частини 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з покликанням на постанову Верховного Суду у справі №160/34098/24 від 28 листопада 2025 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 8-9 частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово- цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Однак вказане положення, не скасовує обов`язок для органів місцевого самоврядування дотримуватися законодавства регуляторної політики при написанні та опублікуванні проектів своїх рішень.

До того ж, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у справі №420/4475/24 від 30 червня 2025 року, орган судової влади констатував, що спірне рішення міської ради про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки (яке прийнято у червні 2023 року) належить до регуляторних актів у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" й повинне розроблятися, розглядатися, прийматися та оприлюднюватися у порядку, встановленому зазначеним Законом, у тому числі з підготовкою аналізу регуляторного впливу, його оприлюдненням разом з проєктом такого рішення з метою одержання відповідних зауважень та пропозицій. В межах такої справи, суди попередніх інстанцій з`ясували, що аналіз регуляторного впливу стосовно спірного у цій справі рішення Міськради не готувався і разом з проєктом такого рішення не оприлюднювався, у зв`язку з чим висновок судів щодо протиправності вказаного адміністративного регуляторного акта є обґрунтованим та відповідає закону й фактичним обставинам спору.

Норма частини 10 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» стосується виключно актів органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб, та не поширюється на проекти регуляторних актів.

Відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України від 18 жовтня 2022 року щодо особливостей підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями та військовими адміністраціями, а також їх посадовими особами в умовах воєнного стану з урахуванням Закону України від 12.05.2022 № 2259-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" (далі - Закон №2259), саме Закон про регуляторну політику визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та встановлює єдиний порядок прийняття проектів регуляторних актів, вимоги до оприлюднення проектів та прийнятих регуляторних актів, підготовки аналізу регуляторного впливу таких проектів, здійснення заходів з відстеження результативності регуляторних актів, їх перегляду тощо.

Тобто, цей закон є спеціальним та визначає всі етапи проходження регуляторного акта: від його планування та проектування до механізмів його подальшого перегляду після прийняття.

Державна регуляторна служба України як уповноважений орган, що реалізує державну регуляторну політику, дійшла висновку, що визначені Законом №2259 обмеження не встановлюють іншого механізму розробки і прийняття проектів регуляторних актів, оскільки щодо проектів регуляторних актів Закон №2259 не передбачає виключень, як це визначено іншими законами України.

Отже, органи місцевого самоврядування, військово-цивільні адміністрації та військові адміністрації, а також їх посадові особи повинні здійснювати всі процедури, пов`язані з підготовкою проектів та прийняттям регуляторних актів, передбачені Законом про регуляторну політику.

Інше трактування вказаних норм Закону №2259 суперечитиме комплексно сформованій позиції законодавця щодо спірного питання.

Також, відповідно до статті 6 Закону України «Про землеустрій» землеустрій базується на, зокрема, принципі відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її погодження та затвердження (із врахуванням того, що позивач є суб`єктом землеустрою, як землевласник), що додатково вказує на необхідність взаємодії органу місцевого самоврядування із територіальною громадою.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримався вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування Витягу від 24.06.2025 №НВ-9968307822025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0039 в розмірі 2496729грн 03коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати формування та Витягу від 27.06.2025 №НВ-9958736192025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0040 в розмірі 294637грн.96коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати формування суд зазначає таке.

Відповідно до статті 18 Закону №1378-ІV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі також Закон № 3613-VI) до Державного земельного кадастру включаються відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах), зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці.

Частиною 2 статті 20 Закону №1378-ІV передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Такі ж положення є у пункті 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 (далі також Порядок № 489), згідно з яким за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до частини 3 статті Закону №1378-ІV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року №15 (далі - Положення про Держгеокадастр) встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з підпунктом 29 пункту 4 Положення про Держгеокадастр, останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі №817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновком про належність обраного способу захисту прав.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формується Держгеокадастром за заявою зацікавленої особи на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру про нормативно грошову оцінку земель в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що затверджена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Отже, витяг не є самостійним юридичним документом, який містить нову інформацію або створює її. Його функція полягає лише у фіксації та наданні інформації - в контексті спірних правовідносин - з відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Враховуючи встановлену судом протиправність оскаржуваного у цій справі рішення відповідача, суд висновує про те, що вимоги про визнання протиправними витягів є похідними, а відтак відповідні витяги підлягають скасуванню.

При цьому, суд наголошує, що Витяг від 24.06.2025 №НВ-9968307822025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0039 сформованийо Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області та Витяг від 27.06.2025 №НВ-9958736192025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0040 підлягає скасуванню саме з моменту їх видачі, оскільки зазначені витяги не є нормативно-правовими актами, а відтак на них не поширюються положення частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності дій вчинених при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що позов слід задовольнити повністю.

Зазначене вище є підставою для висновку, що слід визнати протиправним та нечинним оскаржуваного рішення та скасування витягів, складених на його підставі.

Як видно з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем, під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 7987,20 грн.

Відтак, ураховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 7987,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 264, 265 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Приватного підприємства «АВ ТРАНС-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська, буд.36, код ЄДРПОУ 37591946) до Шептицької міської ради (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м. Шептицький, проспект Шевченка Т., буд.19, код ЄДРПОУ 26269722) про визнання протиправним рішення, скасування витягу, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та нечинним Рішення №2755 від 11.07.2024 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах Червоноградської міської територіальної громади Червоноградського району Львівської області» з моменту його прийняття.

Визнати недійсним та скасувати Витяг від 24.06.2025 №НВ-9968307822025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0039 в розмірі 2496729грн.03коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати його формування.

Визнати недійсним та скасувати Витяг від 27.06.2025 №НВ-9958736192025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим №4611800000:03:005:0040 в розмірі 294637грн.96коп., сформованого Головним управлінням Держгеокадастру в Львівській області із дати формування.

Зобов`язати Шептицьку міську раду невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шептицької міської ради (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м. Шептицький, проспект Шевченка Т., буд.19, код ЄДРПОУ 26269722) на користь Приватного підприємства «АВ ТРАНС-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 80103, Львівська область, м. Шептицький, вул. Львівська, буд.36, код ЄДРПОУ 37591946) 7987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2026.

Суддя З.І. Лунь