Ухвала суду № 138079796, 09.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 липня 2026 року Київ № 320/24548/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, з врахуванням висновків суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №320/24548/23 передано на розгляд судді Терлецькій О.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.04.2026 року від позивача надійшла заява про відвід судді Терлецької О.О. від розгляду справи № 320/24548/23.

Вказана заява обґрунтована порушенням суддею процесуальних строків, визначених частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 року заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 року матеріали адміністративної справи №320/24548/23 передано на розгляд судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 року прийнято адміністративну справу №320/24548/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово. Розгляд справи розпочато спочатку.

Позивачем 14.05.2026 року подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У клопотанні позивач посилається на те, що дана справа перебуває на розгляді суду з 2023 року вже 3 роки. Наразі розгляд справи почато спочатку. При цьому з 2023 року до сьогодні відбулися певні зміни в законодавстві, в судовій практиці, у зв`язку з чим вважає наявною потребу в проведенні судового засідання для надання обом сторонам можливості надати суду особисто пояснення щодо обставин та нюансів справи, в тому числі впливу згаданих змін на цю справу тощо. Крім того, звертається увага на важливість цієї справи для позивача, адже вона стосується питання громадянства.

Розглянувши подане клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, КАС України визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина 1 статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Також, суд зважає на введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовженням воєнного стану, який діє станом на день розгляду заяви позивача.

Відтак, суди здійснюють правосуддя в умовах дотримання безпеки учасників судового процесу.

Суд вважає, що складність цієї справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини 7 статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Щодо призначення судового засідання з викликом сторін, то суд зауважує, що позивачем не наведено які саме докази необхідно дослідити саме у судовому засіданні, чим вказане обумовлено та/або у неможливості висловлення доводів в обґрунтування позовних вимог у заявах по суті справи тощо.

В іншій частині обґрунтувань клопотання позивач посилається на важливість швидкого розгляду даної справи для нього, водночас, як вже було зазначено судом, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Судом станом на дату постановлення даної ухвали не встановлена необхідність розгляду даної справи у судовому засіданні з викликом сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, а позивачем доцільність такого розгляду належним чином не доведена.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Парненко В.С.