Рішення № 138079723, 08.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Київ справа №320/2308/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМСТРОНГ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМСТРОНГ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення- рішення від 19.05.2025 р. за № 0458930707, № 0458990707

В обґрунтування вимог позову позивач вказував на процедурні порушення при призначенні та проведенні фактичної перевірки, а також зазначав, що не вчиняв порушень, про які йдеться в Акті фактичної перевірки, за які контролюючим органом застосовані штрафні санкції. Враховуючи, що викладені у тексті Акту судження є помилковими, наполягав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі мають бути скасовані.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 24 лютого 2026 року.

18.02.2026 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що з боку контролюючого органу не було допущено процедурних порушень, як на етапі призначення, так і на етапі проведення фактичної перевірки, а також доводив, що порушення приписів п.1 ст. 3 Закону № 265 та п. 85.1 ст. 85 ПК України є вчиненими позивачем та доведеними податковим органом.

Позивач із позицією відповідача не погодився, надав відповідь на відзив, в якій наполягав, що відповідачем не спростовано доводів товариства, не обґрунтовано правомірність формування Наказу про призначення перевірки, а також не спростовано доводів позивача про відсутність в його діях спірних порушень, вказував на відсутність в матеріалах фактичної перевірки Акту відмови у наданні документів та опису отримання копій документів, а також зазначав, що висновок про порушення позивачем п. 12 ст.3 Закону № 265 зроблено на власний розсуд, без вимог проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ, тощо, при тому, що, як вказано у Акті перевірки, опис залишків товарів в реалізації на господарській одиниці, що перевірялась, було здійснено вибірково, отже порушення за які позивача притягують до відповідальності встановлені не на підставі та не у спосіб, що визначений діючим законодавством, тому оскаржувані ППР є протиправними.

24 лютого 2026 року в підготовчому судовому засіданні у присутності сторін, за з технічною фіксацією за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua, протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 1 місяць, зобов`язано відповідача надати до суду доповідну записку, фото з додатків до відзиву та інші докази підстав проведення перевірки та оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 31 березня 2026 року.

5 березня 2023 року представником позивача за допомогою ЄСІТС «Електронний суд» надано додаткові пояснення у справі, в яких наголошував на тому, що Наказ «Про призначення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» № 825 від 11.04.2025 сформований на підставі п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст.80 ПК України, проте, враховуючи особливості призначення перевірки на підставі цієї норми, та беручи до уваги відсутність доказів порушення позивачем вимог законодавства, визначених у п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України переконує, що Наказ № 825 є протиправним, тому висновки зроблені за наслідком проведення перевірки призначеної таким Наказом не є належними доказами.

25 березня 2026 року від представника відповідача за допомогою ЄСІТС «Електронний суд» надано клопотання щодо виконання вимог протокольної ухвали суду від 24 лютого 2026 року із наданням копій витребуваних документів.

27 березня 2026 року від представника позивача через ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній наполягав на тому, що у наданій Доповідній записці, так само, як і у Наказі відсутнє посилання та належне обґрунтування, які саме фактичні підстави (обставини) зумовили необхідність проведення фактичної перевірки, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти (порушення) встановлені попередньою перевіркою.

31 березня 2026 року у підготовчому судовому засіданні, у присутності сторін, з технічною фіксацією за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 23.04.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 витребувано від Головного управління ДПС у Чернігівській області докази у справі № 320/2308/26, а саме: якісні зображення техніки, яка була представлена у відділу магазину «Yabluka», за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської Дивізії буд. 1-В, де здійснює свою діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Армстронг»; зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області надати до суду витребувані судом документи протягом п`яти календарних днів з дня отримання копії ухвали.

23 квітня 2026 року у підготовчому судовому засіданні, у присутності сторін, з технічною фіксацією за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua, протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 7 травня 2026 року.

24 квітня 2026 року Київським окружним адміністративним судом було отримано від Головного управління ДПС у Чернігівській області клопотання про надання суду витребуваних доказів, із одночасним наданням якісних зображень техніки.

7 травня 2026 року через ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про відмову у врахуванні наданих ГУ ДПС у Чернігівській області фотоматеріалів, оскільки такі не є частиною Акту фактичної перевірки, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами.

7 травня 2026 року у підготовчому судовому засіданні, у присутності сторін, з технічною фіксацією за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 12 год. 00 хв. 1 червня 2026 року.

У зв`язку з технічною неможливістю проведення судового засідання, призначеного на 12 год. 00 хв. 1 червня 2026 року, з огляду на відсутність доступу до веб-сайту відеоконференцзв`язку у проміжок часу з 12:00 годин до 13:00 годин 1 червня 2026 року, розгляд справи було відкладено до 11 год. 30 хв. 18 червня 2026 року, що підтверджується інформаційною довідкою, наявною у матеріалах справи.

18 червня 2026 року від представників сторін до суду надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

18 червня 2026 року у судовому засіданні, у присутності сторін, з технічною фіксацією за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua, протокольною ухвалою суду подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМСТРОНГ», код ЄДРПОУ: 454755508, місцезнаходження: 03113, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 62Б, оф. 5, зареєстровано у якості юридичної особи з 27.03.2024, з основним видом економічної діяльності, згідно КВЕД: 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві (Правобережна ДПІ).

На адресу Державної податкової служби України надійшли листи детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України (далі - БЕБ) від 05.02.2025 № 11/6/4.1.1/3417-25 (вх. ДПС № 13510/5 від 06.02.2025) щодо проведення перевірок суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність під торговими марками «YABLUKA» та «YA.UA» (далі - Лист БЕБ № 13510/5), та від 13.02.2025 № 11/6/4.1.1/4321-25 (вх. ДПС № 15995/5 від 13.02.2025) щодо надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування (далі - Лист БЕБ № 15995/5).

Додатком листа БЕБ № 13510/5 надано копії протоколів допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що свідчать про можливі порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено у тому числі на органи ДПС, суб`єктами господарювання, які здійснюють діяльність під торговими марками «YABLUKA» та «YA.UA», зокрема: ТОВ «Інновації XXI століття» (код ЄДРПОУ 43872565), ТОВ «Я-ЮА» (код ЄДРПОУ 44931338), ТОВ «Хмарна Кухня» (код ЄДРПОУ 45332022) та ТОВ «Авєрс-М» (код ЄДРПОУ 45246740), з огляду на що детектив просить провести фактичні перевірки зазначених вище суб`єктів господарювання з питань, які відносяться до компетенції ДПС (копії означених листів наявні в матеріалах справи).

ДПС України було доведено інформацію до відповідних органів ДПС, зокрема ,до ГУДПС у Чернігівській області листом від 18.02.2025 № 4440/7/99-00-07-03-02-07.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, зокрема, Доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернігівській області від 04.04.2025 № 881/25-01-07-05, управлінням податкового аудиту були здійснені фактичні перевірки магазину торгової мережі під торговою маркою «YABLUKA» за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка буд. 74 (стара адреса: вул. 77 Гвардійської Дивізії, буд. 1В) в ТРЦ «HOLLYWOOD», під час проведення яких було встановлено, що в магазині «YABLUKA» проводять свою діяльність ТОВ «Я-ЮА» (код ЄДРПОУ 44931338), ТОВ «АРМСТРОНГ» (код ЄДРПОУ 45475508), та в ході проведення останньої фактичної перевірки магазину «YABLUKA» (діяльність здійснює ТОВ «АРМСТРОНГ», код ЄДРПОУ 45475508) було встановлено ненадання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Враховуючи вищевикладене, управління вбачаючи ризик здійснення господарської діяльності в магазині «YABLUKA» за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка буд. 74 (стара адреса: вул. 77 Гвардійської Дивізії,, буд. 1В) з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема: не проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО та порушення порядку обліку товарів (відсутність документів, що підтверджують походження товарів), порушило питання щодо можливості проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка буд. 74 (стара адреса: вул. 77 Гвардійської Дивізії, буд. 1В.

За результатами розгляду цієї Доповідної записки, та на її підставі, а також на підставі п.п. 191.1.4, п.191.1, ст.191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.12, п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20,.п.75.1.3, п. 75.1 ст.75, п. 80.1, п.п.80.2.2 (наявна інформація), п.п.80.2.6, п.80.2, п.80.6, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.82, п.69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про піни і ціноутворення» від 21.06.2012 року №5007-УІ (зі змінами та доповненнями), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Чернігівській області, вказаним податковим органом було прийнято Наказ «Про проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» від 04.04.2025 № 767-п.

Так, на підставі цього Наказу від 04.04.2025 № 767-п, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення, Головним управління ДПС у Чернігівській області, проведено фактичну перевірку магазину «YABLUKA», за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської Дивізії буд. 1-В, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, від 02.03.2015 № 222-VІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148 (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, що підлягають перевірці, за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 15.04.2025 № 31714/Ж5/26/15/07/45475508 (дата та номер реєстрації в ДПС 10.04.2025 № 6258/ж5/25-01/07-05-01/45475508).

У висновках вказаного Акту зазначено про встановлення порушень позивачем п.12 ст. 3 Закону України № 265 та п. 85.2 ст.85 ПК України.

Керуючий магазином Крючков І.В. від підпису Акту перевірки відмовився, про що контролюючим органом здійснено відповідний запис в Акті.

Означених вище висновків порушення приписів діючого законодавства контролюючий орган дійшов на тих підставах, що під час проведення перевірки керуючому магазином було вручено Запит про надання документів, а саме: договору оренди/власності на господарську одиницю, договору еквайрингу, банківських виписок за період, що перевіряється, регістри обліку товарних запасів, первинні документи, які підтверджують факт надходження товару на господарську одиницю, документи щодо працевлаштування найманих працівників магазину, у строк до 11 год. 00 хв. 08.04.2025.

Проте, як свідчить наявна в матеріалах справи копія Акту про ненадання документів № 339/Ж6/25-01-07-05-01 від 08.04.2025, документів до перевірки, у визначений в запиті строк, надано не було.

Також, відповідно описової частини Акту, станом на 09.04.2025 проведено вибірковий опис залишків товарів в реалізації на господарській одиниці, що перевірялась, однак документи, які б підтверджували надходження описаного товару у кількості 182 одиниці на загальну суму 3422611,00 грн., до перевірки надано не було, в господарській одиниці такі документи відсутні.

Копія опису залишків товару, які знаходяться в реалізації в магазині «YABLUKA» наявна в матеріалах справи, налічує в загальному обсязі 182 найменувань товарів загальною сумою 3422611,00 грн. Такий опис скріплений підписом перевіряючих, керуючий магазином від підпису відмовився, про що у відповідних графах податковим органом здійснено напис.

Таким чином перевіркою було встановлено реалізацію у магазині «YABLUKA», за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської Дивізії буд. 1-В, товару на загальну суму 3422611,00 грн. без підтвердження його первинною документацією, яка свідчить про походження товару та його надходження на господарську одиницю.

Водночас, в матеріалах перевірки містяться відомості товарних залишків ТОВ «АРМСТРОНГ» станом на 04.04.2025 на товари у кількості 295 одиниць на загальну суму 945134, 00 грн., копія Договору оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. 77 Гвардійської дивізії, 1-В, ТРЦ «HOLLYWOOD», укладеного між позивачем та ТОВ «АВЕРС-М», а також накладна на переміщення № 15 від 03.04.2025 на товари у кількості 295 одиниць на загальну суму 945134, 00 грн., Наказ (розпорядження) 25-ОС від 20.03.2025 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , Наказ (розпорядження) 28-ОС від 20.03.2025 про прийняття на роботу ОСОБА_4 .

На підставі означеного Акту, Головним управлінням ДПС у м. Києві 19.05.2025 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0458930707, як до товариства за порушення ним п.85.2 ст. 85 ПК України, на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України, застосована штрафна санкція у розмірі 2040,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0458990707, яким за порушення позивачем приписів п. 12 ст.3 Закону України № 265, на підставі ст. 20 цього Закону застосовано штрафну санкцію у розмірі 3422611,00 грн.

Означені ППР було направлено на податкову адресу суб`єкта господарювання, проте такі були повернуті на адресу контролюючого органу за закінченням терміну зберігання, що підтверджується корінцем рекомендованого повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи.

При цьому, судом встановлено, що 11.04.2025 управлінням податкового аудиту було складено ще одну доповідну записку № 944/25-01-07-05-01, відповідно змісту якої останнє, посилаючись на ті самі листи ДПС України та БЕБ, що були підставою формування Доповідної записки від 04.04.2025 № 881/25-01-07-05 та використовуючи тотожне обґрунтування, знов було порушено питання щодо можливості проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка буд. 74 (стара адреса: вул. 77 Гвардійської Дивізії,, буд. 1В.)

Так на підставі п.п. 191.1.4, п.191.1, ст.191, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.6, п.п 20.1.8, п.п. 20.1.9, п.п.20.1.10, п.п.20.1.11, п.п.20.1.12, п.п.20.1.13 п.20.1 ст.20,.п.75.1.3, п. 75.1 ст.75, п. 80.1, п.п.80.2.2 (наявна інформація), п.п.80.2.6, л.80.2, п.80.6, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.82, п.69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про піни і ціноутворення» від 21.06.2012 року №5007 (зі змінами та доповненнями), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Чернігівській області, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення, враховуючі доповідну записку № 944/25-01-07-05-01 від 11.04.2025, ГУ ДПС у Чернігівській області сформовано Наказ «Про проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» від 11.04.2025 № 825-п та проведено фактичну перевірки господарської одиниці магазину «YABLUKA».

Перед початком перевірки керуючому магазином ОСОБА_3 , було вручено направлення від 11.04.2025 № 1267/Ж3/25-01-07-05-01, № 1268/Ж3/25-01-07-05-01, № 1269/Ж3/25-01-07-05-01, № 1270/Ж3/25-01-07-05-01, № 1271/Ж3/25-01-07-05-01, № 1272/Ж3/25-01-07-05-01, № 1273/Ж3/25-01-07-05-01, № 1274/Ж3/25-01-07-05-01, № 1275/Ж3/25-01-07-05-01, № 1276/Ж3/25-01-07-05-01, копію Наказу № 825-п від 11.04.2025 та службові посвідчення.

Водночас, проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA» на підставі Наказу від 11.04.2025 № 825-п не мало впливу на формування оскаржуваних ППР, тому суд не надає правової оцінки Наказу № 825-п, підставам його формування та наслідкам його прийняття.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.

Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI(далі ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неналежного невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, при цьому, правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на те, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення фактичної перевірки, а саме зазначає, що при здійсненні призначення перевірки контролюючий орган повинен був чітко конкретизувати підставу проведення перевірки, зокрема зазначити про отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Щодо підстав визначених у наказі про проведення перевірки, суд виходить з такого.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: (пункт 80.2.2.) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 ПК України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

«У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».

Суд звертає увагу, що у наказі Головного управління ДПС у Чернігівській області від 04.04.2025 № 767-п, підстави для проведення фактичної перевірки «… на підставі підпункту 80.2.2 (наявна інформація), пункту 80.2.6 п. 80.2, п. 80.6, п. 80.8 статті 80, п. 82.3 ст. 82, пункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.., та відповідно доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Чернігівській області № 881/25-01-07-05-01 від 04.04.2025».

При цьому, суд проаналізував цю доповідну записку та матеріали, на підставі яких така була складена та вказує, що така була сформована правомірно, враховуючи лист ДПС України та лист БЕБ № 13510/5, в якому детектив просить провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання з питань, які відносяться до компетенції ДПС, зокрема й суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність під торговими марками «YABLUKA».

За таких обставин чітко вбачається, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт саме 80.2.2 (наявна інформація) пункту 80.2 статті 80 ПК України та зазначено про джерело цієї інформації - доповідна записка управління податкового аудиту № 881/25-01-07-05-01 від 04.04.2025, а тому доводи позивача про недотримання контролюючим органом вимог ПК України, які пред`являються до наказу про проведення фактичної перевірки, є помилковими.

Щодо встановлених порушень за результатами проведеної фактичної перевірки, суд зазначає таке.

Так відповідно акту перевірки встановлені наступні порушення:

- пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВP «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: станом на 09.04.2025 проведено вибірковий опис залишків товарів в реалізації на господарській одиниці, що перевірялась, однак документи, які б підтверджували надходження описаного товару у кількості 182 одиниці на загальну суму 3422611,00 грн., до перевірки надано не було, в господарській одиниці такі документи відсутні. Отже, перевіркою встановлено реалізацію в господарській одиниці, що перевірялась товару, зазначеного в описі залишків товарів від 09.04.2025 на загальну суму 3422611,00 грн. без підтвердження його первинними документами, що свідчить про походження товару та його надходження на господарську одиницю;

- пункт 85.2 статті 85 ПК України, а саме: суб`єктом господарювання до перевірки не надано документи згідно запиту про надання документів, отриманого уповноваженою особою, а саме керуючим магазином Крючковим І.В., а саме не надано договору еквайрінгу та накладних, що підтверджують факт надходження товару, який знаходиться залі магазину для подальшої реалізації, про що складено Акт надання документів не в повному обсязі.

У зв`язку із виявленими порушеннями Головним управлінням ДПС у м. Києві складені наступні оскаржувані повідомлення-рішення.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0458990707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та/або пені, на суму 3 422 611,00 грн за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995, із змінами та доповненнями.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 глави 1, пунктом 2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), а саме: первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.14 глави 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Статтею 3 Закону № 265/95-ВР визначені обов`язки суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Зі змісту норм права вбачається, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Так, зміни до статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо встановлення обов`язку надати на початок перевірки відповідних документів), а також до статті 20 Закону № 265/95-ВР, які розширили дію цієї статті і на порушення, пов`язане з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і набрали чинності 01 серпня 2020 року.

У постановах від 27 грудня 2023 року у справі № 280/1998/23, від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01 серпня 2020 року передбачала відповідальність суб`єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб`єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

У той же час, диспозиція норми статті 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб`єкта господарювання застосовується відповідна фінансова санкція за ненадання документів, які підтверджують саме облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 та від 15 травня 2025 року справі № 380/9233/24.

Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2023 року у справі № 280/1998/23 виснував, що ключовим елементом норми пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (щодо обов`язку суб`єкта господарювання надати облікові документи) та статті 20 цього Закону (щодо відповідальності за ненадання таких документів) є словосполучення «товарні запаси, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу», яке міститься у кожній з цих норм.

Отже, згідно з нормами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР платник податків зобов`язаний надати облікові документи лише щодо товарів, які безпосередньо на момент перевірки знаходились у місці продажу, а не за весь період, що охоплений перевіркою.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки встановлено, що у порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР на товари (згідно із додатком до акта фактичної перевірки Опис (перелік) товарних запасів, що на момент перевірки знаходилися у магазині) на місці здійснення розрахунків, у позивача відсутні документи, які підтверджують облік та походження товарів на загальну суму 3219958,00 грн.

Предметом доказування, з огляду на виявлене контролюючим органом порушення, було те, чи надав суб`єкт господарювання до перевірки документи на підтвердження того, що товари, які знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), тобто товарні запаси, належним чином обліковані.

Зокрема, під час перевірки платником податків документи, що стосуються предмета перевірки або пов`язані з ним не були надані. Позивачем вказана обставина не заперечується та не спростовано належними та допустимими доказами.

Отже, з огляду на вимоги наведених приписів Закону №265/95-ВР, не надання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.

Враховуючи, що за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР розрахунок штрафних санкцій здійснюється виходячи з вартості товарів, які не обліковані у встановленому порядку (тобто за обсягами виявленого товару, яке реалізовано, але не обліковано, або виходячи з обсягів виявлених залишків товарів, щодо обліку яких не надано документів), то здійснений контролюючим органом розрахунок штрафних санкцій, виходячи з обсягів залишків товарів, щодо обліку яких не надано документів, є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновками контролюючого органу, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами твердження про порушення товариством вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, натомість позивачем не спростовано такі доводи шляхом долучення, зокрема під час судового розгляду справи, підтверджуючих доказів, які могли спростувати висновки податкового органу про порушення товариством обліку товарних запасів.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0458930707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, у вигляді штрафу в розмірі 2040 гривень.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Положеннями пункту 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до пункту 85.8 статті 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно матеріалам справи, матеріали фактичної перевірки містять вимоги про надання первинних документів, що містяться у запиті про надання документів, що було вручено представнику позивача Крючкову І.В. 04.04.2025 під підпис. Проте, вказані у запиті документи контролюючому органу у повному обсязі до перевірки не надано, зокрема не надані договір еквайрінгу, а також документи, що підтверджують облік та походження товарів.

Також позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо неможливості подання цих документів, зокрема й під час судового розгляду справи.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_3 не був директором ТОВ «Армстронг» та не мав спеціальної довіреності на представництво товариства, суд оцінює критично, оскільки положення пункту 80.2 статті 80 та пункту 80.7 статті 80 Податкового кодексу України передбачають можливість вручення копії наказу та проведення фактичної перевірки не лише у присутності керівника юридичної особи, але й у присутності уповноваженого представника або особи, яка фактично проводить розрахункові операції чи перебуває на господарському об`єкті і здійснює організацію його роботи.

Фактична перевірка за своєю правовою природою проводиться за місцем фактичного провадження діяльності платником податків, без попередження платника податків, а тому законодавець передбачив можливість її проведення за участю осіб, які фактично перебувають на об`єкті перевірки та забезпечують його діяльність.

У цьому випадку Крючков І.В., зазначений у матеріалах перевірки як керуючий магазину. Саме йому були пред`явлені направлення і вручена копія наказу, що підтверджується його підписами у направленнях. При цьому позивачем не надано належних доказів того, що вказана особа не перебувала у трудових або інших організаційних відносинах із позивачем, не виконувала функції керуючого магазину або не мала фактичного доступу до господарського об`єкта.

Навпаки, у матеріалах справи міститься копія Наказу № 25-ОС про прийняття Крючкова І.В. на посаду керуючого магазином, з огляду на це суд вважає необґрунтованими доводи позивача про неналежне вручення направлень, наказу та запиту про надання документів.

Суд також відхиляє доводи позивача про те, що у наказі зазначено лише комерційне найменування магазину «YABLUKA», а не безпосередньо ТОВ «Армстронг», оскільки з наданих матеріалів перевірки вбачається, що фактична перевірка проводилась саме у господарському об`єкті, магазині «YABLUKA», в якому здійснювало діяльність ТОВ «Армстронг», код ЄДРПОУ 45475508, який розташований в ТРЦ «HOLLYWOOD» за адресою: м. Чернігів, проспект Левка Лук`яненка буд. 74 (стара адреса: вул. 77 Гвардійської Дивізії, буд. 1В.

Крім того, у матеріалах перевірки, акті перевірки, податкових повідомленнях-рішеннях та поштових документах платника податків ідентифіковано саме як ТОВ «Армстронг» із зазначенням коду ЄДРПОУ 45475508 та юридичної адреси. Отже, використання у наказі та направленнях також назви магазину «YABLUKA» не свідчить про неможливість ідентифікації суб`єкта господарювання, щодо якого здійснювався захід податкового контролю.

Суд зазначає, що формальні недоліки в оформленні окремих документів перевірки можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень лише у разі, якщо вони вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу.

У даному випадку позивачем не доведено, що наведені ним зауваження щодо формулювання наказу чи направлень позбавили його можливості зрозуміти підстави та предмет перевірки, реалізувати свої права або надати документи, які підтверджують облік товарів.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п`ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у повні мірі спростовано доводи позивача, а тому, позов необхідно залишити без задоволення.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМСТРОНГ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 8 липня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.