Рішення № 138079525, 09.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Справа № 280/3247/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення № 913070806526 від 03.03.2026 Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області про відмову в зарахуванні періоду участі в бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки з 16.10.1973 по 27.12.1974 в розрахунку один місяць служби за три місяці та здійсненні перерахунку пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати до страхового стажу період участі в бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки з 16.10.1973 по 27.12.1974 в розрахунку один місяць служби за три місяці та здійснити перерахунок та виплату пенсії з 23.02.2026.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Позивач вважає, що період проходження ним військової служби на території Сирійської Арабської Республіки з 16.10.1973 по 27.12.1974 підлягає зарахуванню до страхового стажу на пільгових умовах - у розрахунку один місяць служби за три місяці. Рішення відповідача про відмову у зарахуванні періоду участі в бойових діях в розрахунку один місяць служби за три місяці та здійсненні перерахунку пенсії за віком є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 1 подав до суду 22 квітня 2026 року відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу слугувало надання ним довідки від 01.03.2011 про період перебування в Сирійській Арабській Республіці з 16.10.1973 по 27.12.1974, яка не відповідає Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Позивач просить зобов`язати відповідача зарахувати у потрійному розмірі період служби по 27.12.1974. Однак, право на пільгове обчислення стажу (один місяць за три) виникає виключно у разі служби в країнах, де велись бойові дії, і тільки у періоди, визначені Кабінетом Міністрів України, періодом участі у бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки визначено лише жовтень 1973 року. Будь-які інші періоди перебування військовослужбовців на території зазначеної держави (зокрема весь 1974 рік) не вважаються періодом участі в бойових діях у розумінні пенсійного законодавства України. У довідці наданою позивачем від 01.03.2011 зазначено, що бойові дії в Сирійській Арабській Республіці проводились у жовтні 1973 р. Вимога позивача про зарахування 14 місяців служби (з листопада 1973 по грудень 1974) у потрійному розмірі є завідомо безпідставною та такою, що суперечить нормам матеріального права, оскільки цей період не включений до державного переліку періодів бойових дій для Сирії. Відповідач 1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відзиві відповідач 1 просив суд залучити до участі у справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки обов`язок виплати пенсії залишається у територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, тобто у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Ухвалою суду від 05 червня 2026 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2).

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало до суду відзив на позовну заяву. Відповідач 2 заперечує проти позовної заяви. Розглянувши подані документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області встановлено, що довідка від 01.03.2011 про період перебування в Сирійській Арабській Республіці з 16.10.1973 по 27.12.1974 не відповідає додатку 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Позивач надав документи, які лише констатують факт проходження служби на території Сирійської Арабської Республіки, проте вони не замінюють собою належним чином оформлену довідку за формою Додатка 2. Право на пільгове обчислення стажу (один місяць за три) виникає виключно у разі служби в країнах, де велись бойові дії, і тільки у періоди, визначені Кабінетом Міністрів України. Вимога позивача про зарахування 14 місяців служби (з листопада 1973 по грудень 1974) у потрійному розмірі є безпідставною та такою, що суперечить нормам матеріального права, оскільки цей період не включено до державного переліку періодів бойових дій для Сирії. Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.

23 лютого 2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії в якій просив зарахувати до страхового стажу, період участі в бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки з 16.10.1973 по 27.12.1974 в розрахунку один місяць служби за три місяці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, від 03.03.2026 №913070806526 відмовлено позивачу в перерахунку за заявою №368 від 23.02.2026 за відсутності законних підстав. Підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу слугувало надання ним довідки від 01.03.2011 про період перебування в Сирійській Арабській Республіці з 16.10.1973 по 27.12.1974, яка не відповідає Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з положеннями статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пп.5 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, одними із документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, є документи, що посвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються:

військові квитки;

довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальних органів, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС;

довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Відповідно до цього Додатку, у довідці вказується, що особа проходила військову службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування партизанських загонах та з`єднаннях), із зазначенням загальної кількості років, місяців і днів, а також з огляду на те, що така служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 16.12.2004 позивачу присвоєно статус учасника бойових дій.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час*.

* Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071) передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17 та від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі №185/7049/20 та від 18.01.2023 у справі № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19.

Так, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №63 від 08.02.1994 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12)» затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території, що додається.

Відповідно до «Переліку держав і періодів бойових дій на їх території», затвердженого вказаною постановою, бойові дії на території країни проводилися в періоди: червень 1967 р., березень - липень 1970 р., вересень - листопад 1972 р., жовтень 1973 р.

Також окремим пунктом «Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях» визначено - «інші країни - після грудня 1979 року» з приміткою № 6.

Відповідно до примітки №6 «Переліку держав і періодів бойових дій на їх територіях» генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території, яких велися бойові дії, але генеральний Штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.

Оскаржуване рішення прийняте відповідачем 1 на підставі того, що довідка від 01.03.2011 про період перебування в Сирійській Арабській Республіці з 16.10.1973 по 27.12.1974, яка не відповідає Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Так, судом встановлено, що позивач проходив службу в Сирійській Арабській Республіці з 16.10.1973 по 27.12.1974.

Згідно із архівною довідкою від 01.03.2011 встановлено, що рядовий ОСОБА_1 в період з 16.10.1973 по 27.12.1974 перебував в спеціальному відрядженні в Сирійській Арабській Республіці у складі 718 зенітного ракетного полку.

У цій довідці також вказано, що бойові дії в Сирійській Арабській Республіці проводились у жовтні 1973 р.

Таким чином, наявними у справі належними доказами підтверджено участь позивача у бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки в жовтні 1973 р.

Відповідачами не заперечується, що жовтень 1973 року є періодом участі у бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки, однак доказів зарахування цього періоду до страхового стажу в розрахунку один місяць служби за три місяці не надано.

Суд звертає увагу, що вказана довідка не оформлена за формою Додатка 2, однак містить інформацію та дає можливість пенсійному органу встановити період участі позивача у бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки в жовтні 1973 р.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач 1 приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення щодо підтвердження періоду участі позивача у бойових діях, вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача 1 перерахувати та виплатити пенсію, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №591/5935/17, розглядаючи спір виходила з того, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ця мета зазначена також у статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання вчинити дії після скасування його адміністративного акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №0940/2394/18.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено судом, відповідачем 1 не проведено всебічного, повного і об`єктивного розгляду поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії за віком, тому необхідно зобов`язати відповідача 1, яким прийняте оскаржуване рішення повторно розглянути заяву позивача про зарахування до страхового стажу періоду участі в бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки в розрахунку один місяць служби за три місяці згідно із архівною довідкою від 01.03.2011, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 798,72 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області про відмову в перерахунку пенсії від 03.03.2026 № 913070806526.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про зарахування до страхового стажу періоду участі в бойових діях на території Сирійської Арабської Республіки в розрахунку один місяць служби за три місяці згідно із архівною довідкою від 01.03.2011, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 798,72 грн (сімсот дев`яносто вісім гривень сімдесят дві коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд.10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885).

Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року.

Суддя Б.В. Богатинський