Рішення № 138078709, 09.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокуСправа №160/12062/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність проведення позапланової перевірки, необгрунтованість прийняття спірного припису без встановлення факту вчинення порушення та безпосередньо особи порушника правил містобудівництва.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, наполягаючи на обґрунтованості прийнятого припису та зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що у період з 27.08.2020 по 14.08.2025 ОСОБА_1 був власником нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З 22.08.2023 на підставі договору суборенди приміщенням користувалось ТОВ «МЕТАЛ-ФОНД» (ЄДРПОУ 44313784).

Будівля за адресою: м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 49 була пошкоджена внаслідок ракетного удару збройних сил рф, що підтверджено постановою слідчого СБУ у кримінальному провадженні за ч.2 ст.438 КК України.

Після цього на об`єкті виконувалися відновлювальні роботи, спрямовані на усунення наслідків руйнування та приведення будівлі у безпечний стан, які здійснювалися фактичним користувачем - ТОВ «МЕТАЛ-ФОНД».

14 серпня 2025 року право власності ОСОБА_1 на зазначений об`єкт нерухомості припинено та зареєстровано за Благодійною організацією «Благодійний фонд «Допомагаємо Разом» (код ЄДРПОУ 44739438) на підставі договору пожертви від 14.08.2025 року реєстровий №189.

Наказом Управління від 25 вересня 2025 року за № 13п виписано направлення від 26.09.2025 року за № 13 про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони вул. Свєтлова у м. Дніпро.

На підставі наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 25.09.2025 року №13-п та направлення для проведення позапланового заходу від 26.09.2025 року № 13, у період з 01.10.2025 по 14.10.2025 року проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, замовником будівництва зазначено - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління Дніпровської міської ради Вергуновим Юрієм Вікторовичем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.10.2025 року, яким позивачеві поставлено вимогу усунути встановлені порушення, пов`язані з проведенням будівельних робіт на вказаному об`єкті.

У подальшому, відповідачем прийнято наказ від 03 квітня 2026 року за № 8п та виписано направлення від 06 квітня 2026 року за № 8 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог припису на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони АДРЕСА_2 . Підставою для проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони АДРЕСА_2 , був раніше виданий припис про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності.

Листом Управління від 02.04.2026 № 9/1-37 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність бути присутнім під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони АДРЕСА_2 (чек АТ Укрпошта від 02.04.2026 відправлення №R490180019259), який було отримано ОСОБА_1 09.04.2026, що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта».

За результатами перевірки складені: акт щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20.04.2026 року № 00000000008, протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.04.2026, де зазначені порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема: «Громадянин ОСОБА_1 , який є замовником будівництва на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 14.10.2025, оскільки станом на 20.04.2026 прибудова В-1 не приведена в попередній стан шляхом демонтажу самовільної надбудови другого та третього поверхів», пп. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553».

Вважаючи прийнятий відповідачем припис від 20.04.2026 року протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної, діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Згідно із п.11. ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон № 877) плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 6 Закону № 877 суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 10 Закону № 877 суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу.

Згідно із п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23 травня 2011 р. № 553 (надалі Порядок № 533 або Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із п. 6, 7 Порядку, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому згідно із п. 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Листом Управління від 02.04.2026 № 9/1-37 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність бути присутнім під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зі сторони вул. Свєтлова у м. Дніпро (чек АТ Укрпошта від 02.04.2026 відправлення №R490180019259), який було отримано ОСОБА_1 09.04.2026. що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта».

Наведене спростовує доводи позивача щодо необізнаності стосовно проведення заходу інспекційного відвідування та неможливості бути присутнім та надати пояснення щодо встановлених порушень.

Водночас, відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

З наведених приписів Закону слідує, що відповідальність за самочинне будівництво несе саме особа, що здійснила (здійснює) таке будівництво.

Так, Верховним Судом, у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 826/10130/18 зазначено, що поняття замовника визначено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де вказано, що це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність»).

На цій підставі колегія суддів дійшла висновку, що набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2) саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви…

…При цьому відповідальність за зведення самочинно збудованого об`єкта несе саме особа, яка здійснила таке будівництво, за замовчуванням - особа, яка є власником самочинно реконструйованого об`єкта або власником чи користувачем земельної ділянки, на якій проведено нове будівництво.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , наявна інформація, що в період з 27.08.2020 по 14.08.2025 цей об`єкт належав ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_1 (1/2). Наявність двох рівноправних власників об`єкта нерухомого майна, на якому проведено будівельні роботи не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваного припису.

Крім того, в оскарженому приписі відповідач не надав оцінки факту зміни власника нерухомого майна 14.08.2025 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на БО «БФ «ДОПОМАГАЄМО РАЗОМ».

Судом встановлено, що згідно до Акту про вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини від 25.06.2025 року №11/6-11 замовником будівельних робіт на об`єкті нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «МЕТАЛ-ФОНД». На підставі висновків даного Акту від 25.06.225, постановою від 03.07.2025 року №7/6-113 ТОВ «МЕТАЛ_ФОНД» притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на зазначеному об`єкті нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а, зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Протиріч наведеному, а також всупереч приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано доказів, що саме ОСОБА_1 , як один з і співвласників, є замовником будівництва на об`єкті нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а отже суд вважає безпідставним покладення на позивача тягаря усунення порушень, за відсутності доказів вчинення цих порушень саме позивачем.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

За таких обставин, оскільки у рамках розгляду цієї справи судом не встановлено, що замовником будівництва на об`єкті нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 був позивач, а протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не доведено, суд доходить висновку, що прийнятий відповідачем припис не відповідає переліку критеріїв, закріплених у статті 2 КАС України, у зв`язку з чим такий припис є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню. Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна