Ухвала суду № 138074743, 09.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"09" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2807/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши заяву Комунального некомерційного підприємства «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради (73013, м. Херсон, вул. Українська, 81, код ЄДРПОУ 02009873) за вх.№4-42/26 від 08.07.2026 до Консорціума «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» (74200, Херсонська область, Бериславський район, сел. Нововоронцовка, пров. Північний, 2, код ЄДРПОУ 45825391) про забезпечення позову до подання позову

В С Т А Н О В И В:

Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради подало до суду заяву про забезпечення позову до подання позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 29 251 652,50 грн, що належать Консорціуму «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» та знаходяться на його рахунках в усіх банківських, фінансових установах на території України, а також, в органах Державної казначейської служби України, у тому числі, але не виключно:

-на рахунку НОМЕР_1 в ДКСУ місто Київ, МФО 820172;

-на рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради зазначає таке.

03.10.2025 між Комунальним некомерційним підприємством «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради (Замовник) та КОНСОРЦІУМ «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» (Підрядник) було укладено договір № 279 на закупівлю робіт по об`єкту: «Реконструкція приймального відділення головного корпусу (перший поверх будівлі літера «А») та відділення діагностики (будівля літера «Л») у відділення невідкладної медичної допомоги із встановленням комп`ютерного томографа Комунального некомерційного підприємства «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Українська, 81» (далі - договір).

Відповідно до п. 3.1 договору, договірна ціна робіт становить 102 505 000,00 грн.

27.12.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 «Про внесення змін до Договору № 279 від 03 жовтня 2025р».

Відповідно до пункту 1 цієї Додаткової угоди, сторони виклали пункт 12.6 договору в новій редакції, та, зокрема, узгодили, що «Можлива попередня оплата Замовником, після пред`явлення Підрядником рахунка на аванс для придбання необхідних для виконання робіт за договором матеріалів у розмірі 29 251 652,50 грн.

На виконання Додаткової угоди від 27.12.2025 № 4 Підряднику КОНСОРЦІУМ «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» перераховано аванс в сумі 29 251 652,50 грн відповідно до платіжної інструкції № 184 від 28.12.2025.

За умовами пункту 1 Додаткової угоди від 27.12.2025 № 4 Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на виконання робіт за договором у поточному та наступному бюджетному періоді протягом шести місяців з моменту надходження коштів на його рахунок, але не пізніше 26 червня 2026 року. Підтвердженням цільового використання отриманих коштів є підписаний сторонами Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в….У випадку, якщо в строк до 26 червня 2026 року Підрядник не підтвердить цільове використання отриманих коштів, отримана Підрядником сума попередньої оплати підлягає поверненню замовнику в строк до 28 червня 2026 року .

Станом на 26 червня 2026 року та на момент подачі цієї заяви немає в наявності підписаних сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму перерахованого Підряднику авансу, отже цільове використання авансу не підтверджено.

В порушення умов Додаткової угоди від 27.12.2025р № 4, за якою Підрядником було отримано аванс, сума попередньої оплати Замовнику не повернута.

Підрядник направив на адресу Замовника Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 7 497 570,98 грн та декілька сертифікатів походження матеріалів. Натомість умови укладеного договору щодо обов`язкового підтвердження походження усіх використаних у будівництві матеріалів не виконані.

Будівельні роботи на об`єкті велися протягом 9 місяців, починаючи з жовтня 2025 року, отже, були використані будівельні матеріали, конструкції тощо. Проте Підрядник не надав обов`язкових документів (передбачених п.6. пп.12.1 договору), підтверджуючих походження товарів: сертифікатів про походження товару або засвідчених декларацій про походження товару, або декларацій про походження товару, або сертифікатів про регіональне найменування товару та доказів простежуваності використаних матеріалів.

Фінансування за програмою Ukraine Facility суворо забороняє оплату робіт без офіційного підтвердження країни походження товарів. Вимоги зазначеної програми передбачені у вказаних пунктах укладеного сторонами договору.

09.06.2026 за № 01-1/18/1020 Замовник направив на офіційну електронну адресу Підрядника, вказану у договорі mahistral_plus@meta.ua лист «Про необхідність повернення авансу» в сумі 29 251 652,50 грн в строк до 28 червня 2026 року.

19.06.2026 від Підрядника на електронну адресу Замовника отримано лист від 18.06.2026 № 18/06/2026-01 «Щодо продовження строку попередньої оплати».

22.06.2026 за № 01-1/18/1081 Підряднику на офіційну електронну адресу mahistral_plus@meta.ua направлено відповідь на лист від 18.06.2026 № 18/06/2026-01 «Про неможливість продовження строку звітування по використанню попередньої оплати (авансу)», в якому зазначено про те, що «сума непідтвердженого авансу підлягає поверненню на рахунок Замовника у визначений Додатковою угодою строк».

26.06.2026 за № 01-1/18/1110 КНП направило на офіційну електронну адресу Підрядника mahistral_plus@meta.ua лист про необхідність повернення авансу в сумі 29 251 652,50 грн в строк до 28 червня 2026 року.

29.06.2026 за № 01-1/18/1118 КНП направило, на офіційну поштову адресу Підрядника, з повідомленням про вручення, лист про необхідність повернення авансу в сумі 29 251 652,50 грн, який Підряднику вручено 03.07.2026 відповідно до повідомлення Укрпошти, яке додається, однак, на момент звернення до суду відповідь на листи не отримана, аванс не повернуто, спір не врегульовано.

Розглянувши заяву Комунального некомерційного підприємства «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради про забезпечення позову до подання позовної заяви та дослідивши матеріали позову, господарський суд зазначає таке.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача

Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобовязання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Господарський суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Варто зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Водночас при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

У заяві заявник наводить обставини, що на переконання суду, та які останній бере до уваги, є суттєвими для ухвалення рішення, а саме:

- істотне порушення договору та закінчення строків КОНСОРЦІУМ «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» отримав цільовий аванс у розмірі 29 251 652,50 грн строком на 6 місяців, який давно сплинув; немає жодного підписаного Акту приймання виконаних робіт; відсутнє підтвердження цільового використання авансу; кошти авансу, на виконання умов Додаткової угоди та численних вимог Позивача, не повернуті; лист Відповідача з проханням продовжити строк використання авансу прямо підтверджує неможливість виконання зобов`язання у встановлений договором строк);

- використання матеріалів невідомого походження (відповідач не надав документів щодо належного підтвердження походження матеріалів; наявні обґрунтовані підозри щодо використання у будівництві об`єкта матеріалів невідомого походження, що унеможливлює прийняття робіт, навіть на 7,5 млн грн (підписання Акта приймання) та їх оплату);

- наявність кримінального провадження № 12025230000000294 від 24.03.2026 року за фактом незаконного заволодіння бюджетними коштами в умовах воєнного стану за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України;

- особливий статус фінансових ресурсів (Ukraine Facility) (фінансування будівництва здійснюється виключно за рахунок коштів міжнародної допомоги Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility); неналежне використання цільових коштів підриває авторитет інституцій та держави в цілому);

- загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту рахунків призведе до швидкого виведення та приховування грошових коштів Підрядником через розгалужену мережу пов`язаних осіб (кінцевий бенефіціарний власник КОНСОРЦІУМУ «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» Юзвішин Сергій Андрійович (https://opendatabot.ua/c/45825391 ) є одночасно кінцевим бенефіціарним власником ще 13 юридичних осіб, безпосереднім власником 5 юридичних осіб та директором 7 юридичних осіб на території України; (https://opendatabot.ua/p/iuzvishyn-serhii-andriiovych-3yS6tB_uSZ9qluhmOXZgFg); керівник (директор) КОНСОРЦІУМУ «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» Пушкар Артем Васильович є одночасно директором ще 4-х (чотирьох) інших діючих юридичних осіб (https://opendatabot.ua/p/pushkar-artem-vasylovych-uF7we4TDPBN8Co-Cc0xorg);

- наявність судових проваджень за участю відповідача.

Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Предметом майбутнього позову є майнова вимога про стягнення з Консорціума «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» попередньої оплати (авансу) в сумі 29 251 652,50грн та передбачених Додатковою угодою санкцій, у зв`язку з невиконанням умов договору.

Господарський суд вважає, що оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом про стягнення 29 251 652,50 грн та передбачених Додатковою угодою санкцій, у зв`язку з невиконанням умов договору у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач - Консорціум «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» необхідну суму грошових коштів, то застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову безпосередньо пов`язане із предметом позову.

З огляду на викладені вище обставини, господарський суд дійшов висновку, що існують об`єктивні підстави для забезпечення позову та обґрунтовані ризики невиконання судового рішення з боку відповідача.

А отже, на переконання суду, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти Консорціум «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС», саме в межах суми 29 251 652,50 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а тому є адекватним та співмірним.

Беручи до уваги також те, що вказані заходи до забезпечення позову застосовується виключно до закінчення розгляду справи, з урахуванням обмежених строків судового розгляду, суд дійшов висновку, що вжиття саме такого заходу забезпечення позову є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів Консорціума «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС», натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності (вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Крім того, аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.

При цьому суд враховує, що у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 звернуто увагу на те, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з наявністю у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову.

Крім того, у разі задоволення майбутнього позову у справі про стягнення коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Відтак, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, заявлені позивачем, цілком відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

До того ж, за обставин звернення з майбутнім позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

До того ж господарський суд зауважує, що Консорціумом «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» наразі не доведено недоцільності чи неспівмірності заходів забезпечення, про вжиття яких просить у суду Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради.

З огляду на викладене, заява Комунального некомерційного підприємства «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради за вх. 4-42/26 від 08.07.2026) про забезпечення позову до подання позову належить задоволенню.

До того ж слід зазначити, що сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити заяву Комунального некомерційного підприємства «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради (73013, м. Херсон, вул. Українська, 81, код ЄДРПОУ 02009873) за вх.№4-42/26 від 08.07.2026 до Консорціума «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» (74200, Херсонська область, Бериславський район, сел. Нововоронцовка, пров. Північний, 2, код ЄДРПОУ 45825391) про забезпечення позову до подання позову.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться та обліковуються на банківських рахунках, що відкриті Консорціуму «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» (74200, Херсонська область, Бериславський район, сел. Нововоронцовка, пров. Північний, 2, код ЄДРПОУ 45825391), в межах ціни позову 29 251 652,50грн.

Стягувачем за цією ухвалою є Комунальне некомерційне підприємство «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня» Херсонської обласної ради (73013, м. Херсон, вул. Українська, 81, код ЄДРПОУ 02009873).

Боржником за цією ухвалою є Консорціуму «МАГІСТРАЛЬ ПЛЮС» (74200, Херсонська область, Бериславський район, сел. Нововоронцовка, пров. Північний, 2, код ЄДРПОУ 45825391).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання у строк, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили 09.07.2026.

Ухвала підлягає оскарженню шляхом подачі апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Деркач Тетяна Григорівна