Ухвала суду № 138074620, 06.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.07.2026 Справа№914/209/25(463/2578/25)

За заявою:ОСОБА_1 , м. Винники Львівського р-ну Львівської обл.,про:забезпечення позову (вх. № 3028/26 від 26.06.2026),у справі № 914/209/25(463/2578/25) за позовом:ОСОБА_1 , м. Винники Львівського р-ну Львівської обл.,до відповідача:Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода», м. Винники Львівського р-ну Львівської обл.,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:ОСОБА_2 , м. Вінниця,про:визнання права власності на нежитлове приміщення; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; витребування майна; зняття арешту з нерухомого майна,у межах провадження справи № 914/209/25 про банкрутство:Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Злагода» (ідентифікаційний код 33894493). Суддя Трускавецький В. П.Учасники справи не викликались (не повідомлялись). ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області в межах провадження справи № 914/209/25 про банкрутство ОК «ЖБК «Злагода» знаходиться справа № 914/209/25(463/2578/25), детальний рух якої відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

26 червня 2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову № 914/209/25(463/2578/25).

Частиною 1 статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частинами 3-4 статті 140 ГПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

У період з 23.06.2026 до 03.07.2026 суддя Трускавецький В. П. перебував у відпустці.

У перший робочий день після завершення відпустки, враховуючи достатність наданих позивачем обґрунтувань та доказів, суд дійшов висновку здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Обґрунтування позивача.

Позивач вказує, що нежитлове приміщення 5 Г, загальною площею 16,1 кв.м., за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, 16-В, реєстраційний № об`єкта 2912260046060, що є предметом спору, зареєстровано за ОК ЖБК «Злагода». Крім того, на даний об`єкт Личаківським ВДВС м. Львова накладено арешт у межах виконавчого провадження № 7436270.

Із постанови Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 у справі № 914/209/25 про банкрутство ОК ЖБК «Злагода» встановлено, що керівник ОК ЖБК «Злагода» звертався до Личаківського відділу ДВС у м. Львові та до Львівської міської ради, як стягувача у виконавчому зведеному провадженні, де повідомляв про необхідність вжиття заходів щодо передачі частини арештованого майна для реалізації на публічних торгах з метою виконання рішень судів, постановлених на користь Львівської міської ради та надавав згоду на прийняття у власність іншого (з конкретним переліком з 10-ти об`єктів балансовою вартістю 4 066 120 грн) нерухомого майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

У червні 2026 року представник позивача ознайомився із матеріалами справи № 914/209/25.

У справі № 914/209/25 (т. 1 а.с. 134-137) міститься лист вих. № 0018 від 03.02.2025 ОК ЖБК «Злагода» до Личаківського відділу ДВС у м. Львові, в якому міститься перелік нерухомого майна боржника (ОК ЖБК Злагода), за рахунок якого боржник просить погасити борг, серед цього майна вказано також: нежитлове приміщення 5 Г, загальною площею 16,1 кв.м., за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, 16-В, реєстраційний № об`єкта 2912260046060.

У справі № 914/209/25 (т. 11 а.с. 189-190) міститься лист вих. № 0017 від 01.02.2025 ОК ЖБК «Злагода» до Львівської міської ради та на а.с 192-193 міститься лист вих. № 0016 від 31.01.2025 ОК ЖБК «Злагода» до Личаківського відділу ДВС у м. Львові, в яких міститься перелік нерухомого майна боржника, за рахунок якого він просить погасити борг, серед цього майна вказано також: нежитлове приміщення 5 Г, загальною площею 16,1 кв.м., за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, реєстраційний № об`єкта 2912260046060.

У мережі Інтернет є оголошення про продаж гаражу, з якого вбачається, що пропонується до продажу гараж (окремий гараж) приблизною площею 15 кв.м. по вул. Сахарова, м. Винники, продавцем вказано ЖК «Злагода», оголошення оновлено 24.06.2026. Із фотографій будинку, що є в оголошенні позивач за зовнішніми ознаками впізнає багатоквартирний будинок, в якому він придбав спірний гараж.

Зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно (гараж) за відповідачем та вищеописані дії відповідача становлять підвищений ризик, що позивач після отримання судового рішення про визнання за ним права приватної власності, що набрало законної сили зустрінеться із обставинами, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити його виконання.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборона будь-яким іншим стороннім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, передачі його у заставу чи укладення інших цивільно-правових угод щодо зазначеного вище нежитлового приміщення, буде гарантувати, що прийняте судове рішення буде можливо виконати без додаткових зусиль із сторони позивача.

Відповідач не висловив своєї позиції щодо заяви позивача про забезпечення позову.

Позиція суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі № 910/1686/24, від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24, від 15.09.2025 у cправі № 910/6393/25 тощо.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див.mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Предметом спору у даній справі є вимоги:

- визнати право власності на нежитлове приміщення № 5 Г, розташоване за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, 16-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2912260046060, загальною площею 16,1 кв. м за ОСОБА_1 ,

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Гулієва Анатолія Агаджановича від 07.04.2024 (індексний номер 72463034) про державну реєстрацію прав та їх обтяження на вищезазначене приміщенням за ОК ЖБК «Злагода» приміщення вищезазначеним приміщенням;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за номером відомостей про речове право 54460688 про державну реєстрацію права власності ОК ЖБК «Злагода» на вищезазначене приміщення, вчинений державним реєстратором приватним нотаріусом Гулієвим Анатолієм Агаджановичем 03.04.2024;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОК «ЖБК «Злагода» нежитлове приміщення № 5 Г, розташоване за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, 16-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2912260046060, загальною площею 16,1 кв. м на користь ОСОБА_1 ;

- зняти арешт (номер запису про обтяження 58464291), накладений на вищезазначене приміщення.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд:

- накласти арешт на нежитлове приміщення №5 Г, розташоване за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Сахарова, 16-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2912260046060, загальною площею 16,1 кв. м, що належить на праві приватної власності ОК «ЖБК «ЗЛАГОДА»;

- заборонити будь-яким іншим стороннім особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, передачі його у заставу чи укладення інших цивільно-правових угод щодо зазначеного вище нежитлового приміщення.

Пунктом 1 та 4 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 4 статті 137 ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21.

Вимоги заяви про забезпечення позову в частині заборони будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, передачі його у заставу чи укладення інших цивільно-правових угод щодо зазначеного нежитлового приміщення за своєю суттю зводяться до обмеження права розпорядження майном з метою його збереження, що відповідає такому заходу забезпечення позову, як арешт майна.

Арешт майна і заборона вчиняти дії щодо розпорядження майном є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, встановивши наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, враховуючи, що ОК ЖБК «Злагода», як титульний власник майна щодо якого наявний спір у даній у даній справі, має право вчиняти дії щодо такого майна, суд доходить до висновку, що припущення ОСОБА_1 , що до закінчення розгляду даної справи майно може бути відчужено його фактичним власником є обґрунтованим.

У випадку відчуження спірного майна ОСОБА_1 не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що застосування у даній справі таких видів забезпечення позову як

накладення арешту на нежитлове приміщення та заборона будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, забезпечить дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших сторін у справі.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку задовольнити таку заяву позивача про забезпечення позову.

Також суд зауважує, що положення ч. 1 ст. 319 ЦК України надають власникові майна право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати його відчуження на користь третіх осіб.

Тобто, до вирішення спору по суті, наявні сприятливі обставини, коли відповідач вправі до моменту ухвалення/виконання рішення, розпорядитися належним йому майном на власний розсуд, у зв`язку з чим таке майно може зменшитись за кількістю або взагалі вибути з розпорядження/володіння відповідача на момент виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

При цьому, суд вказує, що застосований судом захід забезпечення позову не обмежує правомочність фактичного власника майна, що відповідно свідчить про забезпечення збереження збалансованості інтересів сторін.

Зазначене вище відповідає висновкам Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2019 у справі №915/870/18.

Вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.

Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 79, 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Затварського М. Ю. про забезпечення позову (вх. № 3028/26 від 26.06.2026) задовольнити.

2. До набрання рішенням суду у справі № 914/209/25(914/2578/25) накласти арешт на нежитлове приміщення №5 Г, розташоване за адресою: Львівська обл., Львівський р-н., м. Винники, вул. Сахарова, буд. 16-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2912260046060, загальною площею 16,1 кв.м., що належить на праві приватної власності ОК «ЖБК «ЗЛАГОДА», та заборонити будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного нежитлового приміщення, передачі його у заставу чи укладення інших цивільно-правових угод щодо зазначеного нежитлового приміщення.

3. Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Стягувачем за цією ухвалою є: Затварський Михайло Юрійович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою є: Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Злагода» (79495, Львівська обл., Львівський р-н, м. Винники, вул. Звенигородська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 33894493).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені ГПК України.

Суддя Трускавецький В.П.