Рішення № 138073812, 01.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026м. ДніпроСправа № 904/1713/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.

та представників:

прокурор: Лозовський К.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Робоча, будинок 24-А)

в інтересах держави в особі позивача Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21А; ідентифікаційний код 42410998)

про стягнення безпідставно збережених коштів у загальному розмірі 919 968,25 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Стислий виклад позиції прокурора.

Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено, що у період з 10.09.2018 до 23.07.2024 частка у розмірі 45/100 об`єкта нерухомого майна - будівель та споруд, а саме: літ. Ц-1, Ц'-1, Ц''-1, Ц'''-1, Ц}-2 - виробничий цех №2, дільниці №5 з прибудовами, цегла, загальною площею 1729,8 кв.м.; Щ{2}1 - цех, шл. блок загальною площею 48,7 кв.м.; Х-2 - охоронно-сторожева будівля, цегла, загальною площею 36,4 кв.м.; х', х'' - ганки; ц{1}, ц{2}, ц{3} - ганки; АА1 - котельня, шл. блок, загальною площею 9,6 кв.м.; 2А'-2, 2а{1} службова будівля, сходи, цегла, загальною площею 44,4 кв.м.; Щ-1 - навіс (тепл.), метал; 2А{3} навіс (тимчасовий) метал стовби; Ч - ангар, металевий; 2А{2}-1 - склад, шл/бл; естакада літ.2а; ворота №12,14, огорожа №13, замощення І, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21а, на праві спільної часткової власності належала Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №837 (бланк ННК 992670-992671), виданий 10.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М.

Протоколом №4 від 24.04.2025 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок затверджено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підставі, та які підлягають поверненню Дніпровській міській раді, розмір яких складає 919 968,25 грн.

У зв`язку з наведеним прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача - Дніпровської міської ради - грошові кошти, які відповідач безпідставно зберіг у себе за рахунок власника земельної ділянки внаслідок користування нею без належних правових підстав, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно збережені кошти за рахунок територіальної громади.

2. Стислий виклад позиції позивача

Дніпровська міська рада самостійних письмових пояснень, заперечень або доказів на підтвердження позовних вимог господарському суду не надала.

Водночас позивач, будучи органом, в інтересах якого заявлено позов, у судових засіданнях підтримав позовні вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави, та не висловив заперечень щодо наведених у позові доводів.

3. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо забезпечення права відповідача на участь у справі під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до відповіді про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі №33051366 від 31.03.2026 судом з`ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с. 124, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 15.04.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа (а.с.4 на звороті, т.2), якою підтверджується, що ухвала суду від 15.04.2026 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" - 16.04.2026 об 12:34 год.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 16.04.2026 відповідач отримав ухвалу суду від 15.04.2026.

Відповідно до відповіді №2542435 від 31.03.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 133-134, т.1) місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" є: 49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21А.

Так, з метою належного повідомлення відповідача про обставини даної справи, господарським судом здійснено поштове направлення ухвали суду від 15.04.2026 відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (ідентифікаційний код 42410998) за адресою: 49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21А, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8, т.2) убачається, що ухвала суду від 15.04.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вручена представнику відповідача 24.04.2026, про що свідчить підпис цієї особи на рекомендованому повідомленні.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того судом вжито додаткових заходів з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а саме: оприлюднено на сайті Господарського суду Дніпропетровської області оголошення (а.с.18, т.2) (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2020628/), яким, зокрема, повідомлено відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан Арена", про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, повідомлено про можливість подання до суду відзиву на позовну заяву, протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

В подальшому суд також розміщував оголошення про дату, час і місце інших судових засідань у даній справі:

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2025598/ (а.с. 20, т.2);

- https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2043022/ (а.с. 29, т.2)

Господарським судом також здійснено оприлюднення оголошення про виклик відповідача в судове засідання за допомогою сервісу, розміщеного на сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/unknown) (а.с. 19, 28, 44 т.2).

Господарський суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.04.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135691480) надіслано судом 15.04.2026, зареєстровано в реєстрі 15.04.2026 та забезпечено надання загального доступу 16.04.2026, тобто завчасно; отже у відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 15.04.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем засобами поштового зв`язку - 24.04.2026, граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 11.05.2026.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на дату ухвалення рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою господарського суду від 15.04.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

До Господарського суду Дніпропетровської області 30.03.2026 за допомогою системи "Електронний суд" від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (далі-відповідач) надійшла позовна заява про стягнення безпідставно збережених коштів у загальному розмірі 919 968,25 грн.

Разом із вказаною позовною заявою прокурор подав до господарського суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:

- вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена", що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після подачі позовної заяви, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах та на майно, яке належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена", у межах ціни позову 919 968, 25 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 справу №904/1713/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

01.04.2026 ухвалою господарського суду заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вх. суду №14909/26 від 30.03.2026) про забезпечення позову, і додані до неї документи повернуто без розгляду.

06.04.2026 ухвалою господарського суду позовну заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" про стягнення безпідставно збережених коштів у загальному розмірі 919 968,25 грн - залишено без руху.

10.04.2026 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №17187/26 від 10.04.2026) про усунення недоліків з додатками.

В подальшому, 10.04.2026 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла додаткова заява (вх. суду №17232/26 від 10.04.2026) про забезпечення позову, відповідно до якої прокурор просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову 919 968,25 грн.

14.04.2026 ухвалою господарського суду заяву керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра (вх. суду №17232/26 від 10.04.2026) про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21-А; ідентифікаційний код 42410998) та знаходяться на всіх відкритих рахунках у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову 919 968, 25 грн.

15.04.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання 07.05.2026 о 10:45 год.

07.05.2026 у підготовче засідання з`явились прокурор та представник позивача, повноважний представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному підготовчому судовому засіданні суд прийшов до висновку у необхідності відкладення даного підготовчого судового засідання з огляду на те, що причини неявки відповідача невідомі. Прокурор та представник позивача клопотали про відкладення підготовчого судового засідання.

Суд узгодив із прокурором та представником позивача дату та час наступного судового засідання, а саме: 04.06.2026 о 10:45 год.

07.05.2026 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 04.06.2026 о 10:45 год.

04.06.2026 у підготовче засідання з`явились прокурор та представник позивача, повноважний представник відповідача у вказане підготовче засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

04.06.2026 ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі. Призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.06.2026 о 14:30 год. Попереджено учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

23.06.2026 у судове засідання з`явились прокурор та представник позивача, повноважний представник відповідача у вказане судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання, що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступне слово представників сторін, досліджено докази, наявні в матеріалах справи, та заслухано судові дебати представників сторін.

В судовому засіданні 23.06.2026 після судових дебатів господарський суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 01.07.2026 об 11:45 годині.

23.06.2026 ухвалою господарського суду повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №904/1713/26 призначено на 01.07.2026 об 11:45 год., у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.

У судове засідання 01.07.2026 з`явився прокурор, представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 01.07.2026 за результатами розгляду справи проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.

ІІІ. Обставини справи, встановлені судом, оцінка доказів та аргументів сторін

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" обов`язку із внесення плати за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1210100000:07:424:0014, загальною площею 0,9961 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, 21а, пропорційно частці власності нерухомого майна (45/100), що розташоване на вказаній земельній ділянці, якою відповідач фактично користувався у спірний період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно без належного правового оформлення. Прокурор вважає, що таким чином відповідач безпідставно зберіг у себе кошти позивача у розмірі 919 968,25 грн, які відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України підлягають поверненню позивачу.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт користування відповідачем земельною ділянкою у спірний період.

(2) Відсутність у відповідача оформленого права користування земельною ділянкою.

(3) Факт несплати відповідачем плати за землю та визначення її розміру.

1. Користування відповідачем земельною ділянкою у спірний період.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка №455990191 від 11.12.2025 (а.с. 38-49, т.1) у спірний період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" на праві спільної часткової власності належала частка у розмірі 45/100 об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд, а саме: літ. Ц-1, Ц'-1, Ц''-1, Ц'''-1, Ц}-2 - виробничий цех №2, дільниці №5 з прибудовами, цегла, загальною площею 1729,8 кв.м.; Щ{2}1 - цех, шл. блок загальною площею 48,7 кв.м.; Х-2 - охоронно-сторожева будівля, цегла, загальною площею 36,4 кв.м.; х', х'' - ганки; ц{1}, ц{2}, ц{3} - ганки; АА1 - котельня, шл. блок, загальною площею 9,6 кв.м.; 2А'-2, 2а{1} службова будівля, сходи, цегла, загальною площею 44,4 кв.м.; Щ-1 - навіс (тепл.), метал; 2А{3} навіс (тимчасовий) метал стовби; Ч - ангар, металевий; 2А{2}-1 - склад, шл/бл; естакада літ.2а; ворота №12,14, огорожа №13, замощення І, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21а на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №837 (бланк ННК 992670-992671), виданий 10.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М.

Як убачається, вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:07:424:0014, цільове призначення: землі промисловості, площа 0,9961 га.

Використання об`єкта нерухомості об`єктивно пов`язане з використанням земельної ділянки, на якій він розташований, що узгоджується з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України та принципом єдності юридичної долі земельної ділянки і розташованого на ній об`єкта нерухомості.

Відповідно до частини другої статті 83 Земельного кодексу України земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, 21а, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Вказане підтверджується також матеріалами справи, зокрема, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 66, т.1).

Відомості про наявність у відповідача зареєстрованого речового чи договірного права користування зазначеною земельною ділянкою, у тому числі права оренди або постійного користування, у матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази прийняття уповноваженим органом рішення про передачу цієї земельної ділянки у користування відповідачу та державної реєстрації відповідного права.

2. Відсутність у відповідача оформленого права користування земельною ділянкою.

Згідно з приписами частини другої статті 83 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:07:424:0014, за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, 21а, на якій розміщене нерухоме майно, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

За загальним правилом право комунальної власності на земельні ділянки в межах населеного пункту виникає в силу закону, зокрема з моменту введення в дію Земельного кодексу України 01.01.2002, незалежно від здійснення державної реєстрації такого права після 01.01.2013.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 66, т.1) суб`єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:424:0014 є Дніпровська міська рада.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка №455990191 від 11.12.2025, а.с. 38-49, т.1) у спірний період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" на праві спільної часткової власності належала частка у розмірі 45/100 об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд, а саме: літ. Ц-1, Ц'-1, Ц''-1, Ц'''-1, Ц}-2 - виробничий цех №2, дільниці №5 з прибудовами, цегла, загальною площею 1729,8 кв.м.; Щ{2}1 - цех, шл. блок загальною площею 48,7 кв.м.; Х-2 - охоронно-сторожева будівля, цегла, загальною площею 36,4 кв.м.; х', х'' - ганки; ц{1}, ц{2}, ц{3} - ганки; АА1 - котельня, шл. блок, загальною площею 9,6 кв.м.; 2А'-2, 2а{1} службова будівля, сходи, цегла, загальною площею 44,4 кв.м.; Щ-1 - навіс (тепл.), метал; 2А{3} навіс (тимчасовий) метал стовби; Ч - ангар, металевий; 2А{2}-1 - склад, шл/бл; естакада літ.2а; ворота №12,14, огорожа №13, замощення І, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21а на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №837 (бланк ННК 992670-992671), виданий 10.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М.

Як убачається, вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:07:424:0014, цільове призначення: землі промисловості, площа 0,9961 га.

Зазначений об`єкт нерухомого майна є нерозривно пов`язаним із земельною ділянкою, на якій він розташований, а його використання об`єктивно пов`язане з використанням відповідної земельної ділянки, що відповідає положенням статті 181 Цивільного кодексу України.

Відомості про наявність у відповідача у період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно зареєстрованого речового чи договірного права користування земельною ділянкою за зазначеною адресою, у тому числі права оренди або постійного користування, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування і право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації відповідного права.

3. Несплата відповідачем плати за землю та визначення її розміру.

Відповідно до матеріалів справи, 23.07.2024 Інспекцією департаменту з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером: 1210100000:07:424:0014 за адресою: місто Дніпро, вулиця Орлівська, 21а, площею 0,9961 га, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №23/07/24-КІ від 23.07.2024 (а.с. 60-63, т.1).

Згідно з указаним актом зафіксовано відсутність документів, що підтверджують державну реєстрацію за відповідачем права власності, права постійного користування або права оренди спірної земельної ділянки.

На зазначеній земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, які є нерозривно пов`язаними із землею, а їх використання об`єктивно пов`язане з використанням відповідної земельної ділянки, що відповідає положенням статті 181 Цивільного кодексу України.

За результатами обстеження та з урахуванням спірного періоду Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, протоколом №4 від 24.04.2025 (а.с. 53 на звороті-55, т.1), визначено та затверджено розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, у розмірі 919 968,25 грн, що відповідає розміру плати за користування зазначеною земельною ділянкою.

Матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачем у спірний період будь-яких платежів за користування земельною ділянкою, зокрема орендної плати або земельного податку, а також даних про визначення відповідних податкових зобов`язань чи надходження таких платежів до бюджету.

IV. Мотиви суду

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України: змінено назву статті 79 з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично запровадивши в господарському процесі стандарт доказування "вірогідності доказів". У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено на загальновизнаному принципі негайного впливу процесуальних змін на справи, що перебувають на розгляді суду.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", передбачає необхідність зіставлення судом доказів, поданих позивачем і відповідачем. Отже, за цим стандартом недостатньо лише надати певний обсяг доказів на підтвердження обставини - сторона має подати такі докази, які у сукупності переважать доводи та докази іншої сторони. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України обставина, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання вірогідності доказів суд вирішує за своїм внутрішнім переконанням.

У розумінні наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази та обставини справи з погляду їх вірогідності, яка дає змогу дійти висновку, що відповідні факти скоріше мали місце, ніж не мали. Тому під час розгляду справи суд зобов`язаний дотримуватися вимог щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин та оцінки доказів. Всебічність і повнота розгляду означають встановлення всіх юридично значущих обставин і дослідження поданих доказів, що унеможливлює однобічність і забезпечує ухвалення законного та обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо відсутності у будь-якого доказу наперед встановленої сили, оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

1. Щодо права власності на земельну ділянку та платності землекористування

За загальним правилом право комунальної власності на земельні ділянки, розташовані в межах відповідного населеного пункту, належить органу місцевого самоврядування в силу закону, зокрема з моменту введення в дію 01.01.2002 нового Земельного кодексу України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на таку земельну ділянку. Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.

Матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період відповідач мав належним чином оформлене та зареєстроване право користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема право оренди, постійного користування або інше речове чи договірне право.

Відсутні також докази прийняття уповноваженим органом рішення про передачу земельної ділянки відповідачу у користування, укладення договору оренди землі та здійснення державної реєстрації відповідного речового права.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають виключно з моменту державної реєстрації таких прав.

Отже, у спірний період відповідач користувався земельною ділянкою без належно оформленої правової підстави.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно до закону. Стаття 96 Земельного кодексу України встановлює імперативний обов`язок землекористувачів своєчасно сплачувати плату за землю.

Податковий кодекс України визначає, що земельний податок справляється, зокрема, з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 статті 14), а орендна плата являє собою обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14).

Відтак для користувача земельної ділянки за моделлю оренди плата за землю визначається як орендна плата (пункт 287.1 статті 287 Податкового кодексу України), у зв`язку з чим розмір коштів, що підлягають стягненню, обґрунтовано визначено на рівні орендної плати.

Отже, спірна земельна ділянка, розташована в межах населеного пункту, є об`єктом комунальної власності. Вказане підтверджується також матеріалами справи, зокрема, Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 66, т.1).

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період відповідач не мав належним чином оформленого та зареєстрованого права користування земельною ділянкою, а також відсутні докази прийняття уповноваженим органом рішення про передачу цієї земельної ділянки у користування відповідачу.

За таких обставин користування відповідачем земельною ділянкою здійснювалося без належної правової підстави. Водночас, з огляду на імперативний характер принципу платності землекористування, встановленого статтею 206 Земельного кодексу України, та приписи податкового законодавства, використання земельної ділянки незалежно від оформлення права користування не може бути безоплатним. Відтак плата за користування земельною ділянкою у спірних правовідносинах обґрунтовано визначається на рівні орендної плати.

2. Щодо сформованості земельної ділянки

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням такого коефіцієнта або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (підпункти 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою: місто Дніпро, вулиця Орлівська, 21а, за результатами якого складено акт №23/07/24-КІ від 23.07.2024 (а.с. 60-64, т.1). Зі змісту вказаного акта вбачається, що обстежувана земельна ділянка є сформованою, має присвоєний кадастровий номер 1210100000:07:424:0014, форма власності: комунальна, правовстановлюючі документи на право користування (оренди) відсутні, водночас на ній розміщено об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди, які складаються з: літ. Ц-1, Ц'-1, Ц''-1, Ц'''-1, Ц}-2 - виробничий цех №2, дільниці №5 з прибудовами, цегла, загальною площею 1729,8 кв.м.; Щ{2}1 - цех, шл. блок загальною площею 48,7 кв.м.; Х-2 - охоронно-сторожева будівля, цегла, загальною площею 36,4 кв.м.; х', х'' - ганки; ц{1}, ц{2}, ц{3} - ганки; АА1 - котельня, шл. блок, загальною площею 9,6 кв.м.; 2А'-2, 2а{1} службова будівля, сходи, цегла, загальною площею 44,4 кв.м.; Щ-1 - навіс (тепл.), метал; 2А{3} навіс (тимчасовий) метал стовби; Ч - ангар, металевий; 2А{2}-1 - склад, шл/бл; естакада літ.2а; ворота №12,14, огорожа №13, замощення І.

Вказаний об`єкт нерухомого майна у спірний період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно на праві спільної часткової власності (частка у розмірі 45/100) належав Товариству з обмеженою відповідальністю Лан Арена на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М. 10.09.2018 за реєстровим №837, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.09.2018, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 165289112101. Загальна площа обстежуваної земельної ділянки становить 0,9961 га.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаного акта обстеження, визнання його недійсним або скасування у встановленому законом порядку. Відтак на момент розгляду справи акт обстеження земельної ділянки №23/07/24-КІ від 23.07.2024 є чинним та підлягає оцінці судом як належний і допустимий доказ.

Як вбачається з акта обстеження земельної ділянки, спірна земельна ділянка використовувалася, зокрема, відповідачем як єдиний функціональний простір, необхідний для експлуатації належного йому об`єкта нерухомого майна.

Зазначеним актом зафіксовано розміщення на земельній ділянці будівель та споруд, а також інших елементів фактичного освоєння території, що об`єктивно свідчить про використання земельної ділянки.

3. Щодо правомірності застосування статті 1212 Цивільного кодексу України

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним набуттям або збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно; обов`язок повернення виникає також у разі відпадіння підстави, на якій майно було набуте. Норми глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від поведінки набувача чи потерпілого.

Кондикційні зобов`язання виникають за сукупності двох умов: набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої та відсутність правової підстави для такого набуття (або відпадіння цієї підстави).

За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України деліктні зобов`язання характеризуються зменшенням майна потерпілого і потребують встановлення вини як елемента відповідальності, тоді як для кондикційних зобов`язань визначальним є факт приросту (збереження) майна набувача без достатньої правової підстави, а вина значення не має. Отже, обов`язок повернути безпідставно набуте (збережене) майно або відшкодувати його вартість не є заходом юридичної відповідальності, оскільки спрямований виключно на відновлення майнового балансу між сторонами.

Водночас для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах істотним є встановлення факту фактичного користування земельною ділянкою та отримання відповідачем майнової вигоди за рахунок її власника.

Вказане нерухоме майно є нерозривно пов`язаним із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, а його використання об`єктивно неможливе без користування відповідною земельною ділянкою, що відповідає положенням статті 181 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та випливає з самої природи нерухомого майна; будь-яке використання об`єкта нерухомості є одночасно використанням земельної ділянки, на якій він розташований.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Таким чином, з моменту набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна, розміщені на спірній земельній ділянці, він фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності у спірний період, що об`єктивно підтверджує отримання ним майнової вигоди від такого користування.

Перехід прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом права власності на будівлю або споруду регламентується Земельним кодексом України. Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебувала у користуванні, то у разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Водночас набуття іншою особою права власності на будівлю є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 Земельного кодексу України).

За змістом статей 93 та 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки є строковим платним правом, яке виникає виключно з моменту державної реєстрації такого права. Отже, набуття права власності на будівлю саме по собі не породжує права оренди земельної ділянки, якщо таке право не було оформлене на підставі договору та не зареєстроване у встановленому законом порядку.

Разом з тим відсутність у власника будівлі зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника, не може розцінюватися як правопорушення, однак не створює правових підстав для безоплатного користування такою земельною ділянкою.

За таких обставин фактичне користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави та без сплати плати за землю свідчить про безпідставне збереження ним коштів за рахунок власника земельної ділянки, що є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та наведене правове регулювання, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи власником об`єктів нерухомого майна, розміщених на земельній ділянці комунальної власності, у спірний період фактично користувався цією земельною ділянкою без належної правової підстави та без сплати плати за землю. За таких умов відповідач безпідставно зберіг у себе кошти, які повинен був сплатити власнику земельної ділянки як плату за користування нею, внаслідок чого у територіальної громади, як власника земельної ділянки, виникло право вимоги на повернення таких коштів. Вказані обставини свідчать про наявність усіх передбачених статтею 1212 Цивільного кодексу України умов для виникнення кондикційного зобов`язання.

4. Щодо фактичного користування земельною ділянкою

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (Інформаційна довідка №455990191 від 11.12.2025, а.с. 38-49, т.1) у спірний період з 01.01.2022 по 22.07.2024 включно Товариству з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" на праві спільної часткової власності належала частка у розмірі 45/100 об`єкту нерухомого майна - будівель та споруд, а саме: літ. Ц-1, Ц'-1, Ц''-1, Ц'''-1, Ц}-2 - виробничий цех №2, дільниці №5 з прибудовами, цегла, загальною площею 1729,8 кв.м.; Щ{2}1 - цех, шл. блок загальною площею 48,7 кв.м.; Х-2 - охоронно-сторожева будівля, цегла, загальною площею 36,4 кв.м.; х', х'' - ганки; ц{1}, ц{2}, ц{3} - ганки; АА1 - котельня, шл. блок, загальною площею 9,6 кв.м.; 2А'-2, 2а{1} службова будівля, сходи, цегла, загальною площею 44,4 кв.м.; Щ-1 - навіс (тепл.), метал; 2А{3} навіс (тимчасовий) метал стовби; Ч - ангар, металевий; 2А{2}-1 - склад, шл/бл; естакада літ.2а; ворота №12,14, огорожа №13, замощення І, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21а на підставі договору купівлі-продажу, реєстр №837 (бланк ННК 992670-992671), виданий 10.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О.М.

Як убачається, вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 1210100000:07:424:0014, цільове призначення: землі промисловості, площа 0,9961 га.

Господарський суд зазначає, що нерухоме майно є нерозривно пов`язаним із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, а його використання об`єктивно неможливе без користування відповідною земельною ділянкою, що узгоджується з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України.

Як вказано вище, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 наголосила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та зумовлений самою природою нерухомого майна. Використання об`єкта нерухомості є водночас використанням земельної ділянки, на якій він розташований. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Разом з тим зазначений принцип не ототожнює фактичне користування земельною ділянкою з наявністю у власника будівлі речового чи договірного права на таку земельну ділянку, оскільки право користування земельною ділянкою відповідно до приписів Земельного кодексу України виникає виключно за наявності належної правової підстави та з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна відповідач об`єктивно та фактично користувався земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщена відповідна будівля, що підтверджує реальне використання земельної ділянки у спірний період.

Водночас матеріали справи не містять доказів наявності у відповідача належним чином оформленого та зареєстрованого права користування цією земельною ділянкою, у зв`язку з чим таке фактичне користування здійснювалося без достатньої правової підстави, що має істотне значення для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

5. Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем подано розрахунок, затверджений протоколом №4 від 24.04.2025 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, , щодо суми орендної плати, не сплаченої відповідачем за відповідний період.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження зазначеного протоколу, визнання його недійсним або скасування у встановленому законом порядку. Відтак на момент розгляду справи протокол Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок №4 від 24.04.2025 є чинним та підлягає оцінці судом як належний і допустимий доказ на підтвердження розміру заявлених позовних вимог.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що розрахунок нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2022 - 2024 роки здійснено Комунальним підприємством Муніципальний землевпорядний офіс на підставі діючої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яку затверджено рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №12/57 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, яка відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 (пункт 7.28 постанови), та постанов Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 538/14/21, від 27.07.2022 у справі № 644/3932/18-ц, від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19, від 13.03.2024 у справі № 161/8273/20 є належним та допустимим доказом.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19 виснував, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

За правовим висновком, викладеним у п. 7.27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 50 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

Таким чином, розрахунки нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснені КП «Муніципальний землевпорядний офіс» на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» (а.с. 87, т.1) є належними та допустимими доказами.

При цьому, ставку орендної плати за землю у розмірі 3 %, яку використано для розрахунку, за земельні ділянки, встановлено рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами рішення міської ради №7/47 від 24.07.2019) (а.с. 88-98, т.1).

На підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки прокурором подано акт обстеження земельної ділянки, довідку від 27.01.2025 Комунального підприємства Муніципальний землевпорядний офіс про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 67, т.1). Із довідки вбачається, що під час здійснення розрахунків враховано технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, затверджену рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №12/57.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За відсутності іншої норми права, яка б урегульовувала подібні правовідносини (якщо на спірній земельній ділянці знаходяться окремі нежитлові будівлі, які перебувають у власності різних осіб), суд вважає обґрунтованим та правомірним застосування у наведеному випадку пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за аналогією у спірних правовідносинах та доходить висновку, що розрахувати суми безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою для кожної з кількох осіб пропорційно їх часткам у праві власності на нерухомість, яка знаходиться на такій земельній ділянці, можливо, а тому розрахунок позовних вимог, який містить у собі саме такий алгоритм, не суперечить вимогам закону, є раціональним та справедливим.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, та підтримана згодом у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 922/1646/20, від 04.10.2022 у справі № 922/2828/20,

Згідно з розрахунком загальна сума безпідставно збережених коштів становить 919 968,25 грн, а саме: за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 724 012,07 грн; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 832 613,88 грн; за період з 01.01.2024 по 22.07.2024 включно - 487 747,94 грн. Всього у спірний період - 2 044 373,89 грн. З урахуванням володіння відповідачем нерухомим майном на праві спільної часткової власності у розмірі 45/100 сума безпідставно збережених коштів складає 919 968, 25 грн (2 044 373,89 грн х ,045).

Будь-яких доказів сплати заявлених до стягнення коштів відповідачем суду не надано. Зокрема, матеріали справи не містять платіжних доручень, банківських виписок, первинних бухгалтерських документів чи інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували перерахування відповідачем плати за користування спірною земельною ділянкою у відповідному розмірі та за відповідний період. Також відповідачем не подано доказів часткової сплати, здійснення авансових платежів або зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, відповідач не надав суду жодних контррозрахунків, які б спростовували правильність визначення позивачем розміру безпідставно збережених коштів. Зокрема, відповідач не оспорив застосовану при розрахунку нормативну грошову оцінку земельної ділянки, не навів альтернативного розміру такої оцінки, не обґрунтував іншого розміру орендної плати, а також не надав власного розрахунку, виконаного із застосуванням іншої методики чи з посиланням на інші вихідні дані.

Надані прокурором розрахунки ґрунтуються на даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до вимог Податкового кодексу України, та охоплюють чітко визначений спірний період користування земельною ділянкою. Арифметична правильність таких розрахунків відповідачем не заперечувалася.

За таких обставин, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності, передбачених статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів є належним, допустимим та достовірним, а відсутність з боку відповідача доказів сплати чи контррозрахунків свідчить про недоведеність його заперечень.

V. Висновки Суду

Суди зобов`язані належно мотивувати свої рішення з метою забезпечення права сторін на справедливий судовий розгляд та здійснення суспільного контролю за правосуддям. Водночас суд не зобов`язаний надавати відповідь на кожен довід сторін, якщо у рішенні викладено мотиви, достатні для розуміння підстав його ухвалення з урахуванням конкретних обставин справи та характеру спірних правовідносин.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, господарський суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що спірна земельна ділянка є сформованою, має присвоєний кадастровий номер 1210100000:07:424:0014, розташована за адресою: місто Дніпро, вулиця Орільська, 21а, є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

У спірний період відповідач не мав належним чином оформленого та зареєстрованого права користування зазначеною земельною ділянкою, зокрема права оренди або іншого речового чи договірного права, а матеріали справи не містять доказів прийняття уповноваженим органом рішення про передачу земельної ділянки відповідачу у користування.

Разом з тим судом установлено, що з моменту набуття відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна, розміщені на спірній земельній ділянці, відповідач об`єктивно та фактично користувався цією земельною ділянкою комунальної власності у спірний період. З урахуванням принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна це підтверджує реальне використання землі та отримання відповідачем майнової вигоди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що фактичне користування відповідачем земельною ділянкою здійснювалося без належної правової підстави та без сплати плати за землю, що свідчить про безпідставне збереження відповідачем коштів за рахунок власника земельної ділянки. У зв`язку з цим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі 919 968,25 грн, здійснений позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнтів індексації, спірного періоду використання земельної ділянки, а також того, що об`єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці у спірний період належав відповідачу на праві спільної часткової власності (розмір частки 45/100), є належним, допустимим і достовірним. Відповідачем не надано доказів сплати заявлених сум або контррозрахунків, які б спростовували правильність визначеного розміру вимог.

Суд також враховує підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "майно" у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема концепцію "legitimate expectations" ("правомірні очікування"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, поняття "майно" має автономне значення та охоплює не лише наявне майно, а й майнові вимоги та інші активи, щодо яких особа має достатньо обґрунтоване і конкретне правомірне очікування їх ефективного отримання, якщо таке очікування ґрунтується на нормах національного права та підтверджується сталою судовою практикою.

У цій справі територіальна громада міста Дніпра, як власник земельної ділянки, мала правомірне очікування отримання плати за користування належною їй земельною ділянкою, оскільки принцип платності землекористування імперативно закріплений у земельному та податковому законодавстві України, а право власника землі на отримання відповідних платежів неодноразово підтверджувалося практикою Верховного Суду.

Фактичне користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави та без сплати плати за землю призвело до позбавлення територіальної громади її правомірних майнових очікувань щодо отримання доходу від використання належного їй майна. Таке позбавлення становить втручання у майнові права власника земельної ділянки та підлягає ефективному судовому захисту.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є належно обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі як такі, що спрямовані на відновлення порушених майнових прав власника земельної ділянки та забезпечення ефективного судового захисту.

VІ. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21А; ідентифікаційний код 42410998) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) 919 968,25 грн (дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень двадцять п`ять копійок) - безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:07:424:0014 за період з 01.01.2022 по 22.07.2024.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан Арена" (49011, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Орлівська, будинок 21А; ідентифікаційний код 42410998) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) 11 039,62 грн (одинадцять тисяч тридцять дев`ять гривень шістдесят дві копійки) - судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) - судових витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.07.2026.

Суддя Т.В. Іванова