Рішення № 138071459, 09.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10679/25

Провадження № 2-др/369/128/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 369/10679/25 за заявою представника Голованьовоі? Н.О., адвоката Каращука Ю.І., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання відсутніми зобов`язань ОСОБА_1 , які виникають за кредитним договором № 29.09.2023-100002891 від 29.09.2023 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала на розгляді цивільна справа № 369/10679/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом Голованьовоі? Наталіі? Олексіі?вни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр» про визнання відсутніми зобов`язань.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.05.2026 року у задоволенні позову ТОВ «Споживчии? центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі. Зустрічнии? позов ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчии? центр» про визнання відсутніми зобов`язань задоволено.

20.05.2026 року від представника ОСОБА_1 , адвоката Каращука Ю.І., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу, згідно якої останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8 750,00 грн (вісім тисяч сімсот п?ятдесят гривень 00 коп.).

Сторони в судове засідання не викликались з огляду на норми ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

У зв?язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.05.2026 року у справі № 369/10679/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у повному обсязі. Зустрічнии? позов Голованьовоі ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр» про визнання відсутніми зобов`язань задоволено. Визнано відсутніми зобов?язання Голованьовоі? Наталіі? Олексіі?вни, які виникають за Кредитним договором № 29.09.2023-100002891 від 29.09.2023 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчии? центр» на користь Голованьовоі? Наталіі? Олексіі?вни судовии? збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, а також письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК Украі?ни, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професіи?ну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК Украі?ни).

Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_1 судових витрат на професіи?ну правничу допомогу під час розгляду цієі? справи, суд враховує вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК Украі?ни, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничоі? допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілеи? розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до і?і? розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничоі? допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та і?х вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсаціі? витрат адвоката, необхідних для надання правничоі? допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничоі? допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здіи?снення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальнии? опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здіи?снених ним витрат, необхідних для надання правничоі? допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених витрат на професіи?ну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничоі? допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничоі? допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або іншии? банківськии? документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничоі? допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовии? висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правовоі? допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правовоі? допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правовоі? допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або іншии? банківськии? документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі № 711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025р. у справі № 386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи судом встановлено, що в якості доказів розміру витрат Голованьової Н.О. на професіи?ну правничу допомогу суду надано: Договір про надання правничої (правової) допомоги № 38-25 від 22.07.2025, ордер на надання правничоі? допомоги, Додаток № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 38-25 від 22.07.2025 року, Акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 19.05.2026 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 38-25 від 22.07.2025 року, Платіжну інструкцію @2PL176394 від 23.07.2025 року про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Каращука Ю.І. на суму 8 750,00 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8 750,00 грн (вісім тисяч сімсот п?ятдесят гривень 00 коп.), що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, розміру задоволених позовних вимог та виконаної адвокатом роботи по справі.

Керуючись статтями 2, 11-13, 72, 81, 82, 133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Каращука Юрія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 369/10679/25 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8 750,00 грн (вісім тисяч сімсот п?ятдесят гривень 00 коп.).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено: 09.07.2026 року.

Суддя А.В. Янченко