Рішення № 138070280, 09.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/5668/26

Провадження № 2/638/6533/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харків у порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 47739,81 грн, судовий збір в сумі 3328 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 січня 2024 року о 18 годині 48 хвилин в м. Харкові по вул. Клочківській сталося ДТП за участю ТЗ ВАЗ (д.р.н. НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та ТЗ Skoda (д.р.н. НОМЕР_2 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Skoda, що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №418001/4100/0001191.

Згідно постанови Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 березня 2024 року (справа № 638/2575/24), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі - 100 650,65 грн. Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту автомобіля Skoda (д.р.н. НОМЕР_3 ) та перераховано на СТО ФОП « ОСОБА_2 ».

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ СК «Альфа-Гарант».

28.03.2024 ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснено виплату на користь ПрАТ «СК «Уніка» 52 910,84 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 47739,81 грн, в зв`язку з чим в розумінні ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Представник позивача подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти винесення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судові засідання не з`являється, належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом розміщено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду, однак останній в судові засідання на вказану в оголошенні дату не з`явився, жодних заперечень проти позову, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

25 січня 2024 року о 18 годині 48 хвилин в м. Харкові по вул. Клочківській 276В, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, при зміні напрямку руху не переконався що це буде безпечним, перед розворотом не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині призначеній для руху, не надав перевагу автомобілю Skoda Yeti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в лівій смузі руху, в результаті чого скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.1, 10.4, 2.10а Правил дорожнього руху.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 березня 2024 року у справі № 638/2575/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого і відбулась вказана ДТП.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування у розмірі 100 650,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 141679 від 07.02.2024.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», якою здійснено виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 52 910,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 45187 від 28.03.2024.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди, яку компенсував потерпілому позивач, та розміром страхового відшкодування складає 47739,81 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне правило закріплено у статті ст. 27 Закону України «Про страхування».

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Суд зазначає, що позивач набув право вимоги до відповідача, згідно ст. 993 ЦК України, в межах фактично здійснених витрат, а той факт, що їх розмір був позивачем зменшений на суму несплачених потерпілим страхових внесків, не може бути підставою для збільшення суми відшкодування, оскільки, по-перше, вона перевищуватиме у такому випадку фактично понесені витрати, по-друге, позивач здійснив взаємозалік платежів, які мають різну правову природу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення різниці між фактичними витратами позивача та розміром страхового відшкодування, здійсненого страховою компанією відповідача, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

У даній справі судові витрати складаються із судового збору у розмірі 3328 грн, а також витрат на правову допомогу у розмірі 8000 грн, на підтвердження понесення яких позивачем надано Договір доручення на правові (юридичні консультативні) послуги № 1ВНМ від 01.11.2023 та додаткові угоди до нього, а також акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг № 1/35189 від 07.03.2026 на суму 8000 грн.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

З одного боку, згідно вимог ст. 137 ЦПК України, прийняти рішення про зменшення витрат на правову допомогу суд може виключно за клопотанням відповідача, але з іншого, перевірка обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення судових витрат, у тому числі і витрат на правову допомогу, є обов`язком суду.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи обсяг отриманої позивачем правової допомоги в межах даної справи, оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» відшкодування шкоди у розмірі 47739 (сорок сім тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» судові витрати у виді судового збору у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн та витрат на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів, з дня його проголошення, до Шевченківського районного суду м. Харкова може бути подана письмова заява про його перегляд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Уніка», код ЄДРПОУ: 20033533; юридична адреса: м. Київ, вул. Олени Теліги, 6-В, корп. 4.

Представник позивача: Білий Віталій Сергійович, адреса: Київська обл., м. Бориспіль, а/с 14, діє на підставі довіреності №63 від 16.01.2026, свідоутво про право на заняття адвокатською діяльністю №000229від 14.08.2019.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Зінченко