Ухвала суду № 138069547, 09.07.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1004/25

Номер провадження № 2/194/1076/26

УХВАЛА

про зупинення провадження

09 липня 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №4714816, на підставі якого відповідачу надано грошові кошти в розмірі 7300,00 грн., строком на 30 днів з 24.11.2021 року по 24.12.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом 1916,25 грн., які нараховуються за ставкою 0,88% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту 562,10 грн., яка нараховується за ставкою 7,7% від суми кредиту одноразово. 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг партнерс», було укладено договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору, у тому числі і за кредитним договором №4714816. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 13.06.2025 року становить 17381,10 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 6570,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги у розмірі 10249,00 грн., заборгованість за комісією у розмірі 562,10 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №4714816 від 24.11.2021 року у розмірі 17381,10 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить розглядати справу без участі представника.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідача надав суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без участі сторони відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Федосов М.М. звернувся до суду із заявою, в якій просить зупинити провадження по цивільній справі №194/1004/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної гвардії України та на даний час проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ з 27.02.2022 року по теперішній час.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно довідки №643 від 08.04.2026 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Центрального ОТО Національної гвардії України з 27.02.2022 року по теперішній час.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Отже, під час застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суди мають забезпечити дотримання, зокрема, основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.

Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.

Під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Дана правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 12.11.2025 року у справі № 754/947/22.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", дія воєнного стану в Україні продовжено по теперішній час.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи заяву представника відповідача про зупинення провадження у справі та не можливість розгляду справи за відсутності відповідача, враховуючи довідку військової частини НОМЕР_1 НГУ, та те, що в Україні введено воєнний стан, суд вирішив зупинити провадження у справі.

Керуючись п.2 ч. 1 ст. 251, 223, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Зупинити провадження по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Національної гвардії України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09 липня 2026 року.

Головуючий суддя В.О. Корягін