Рішення № 138068834, 08.07.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Номер справи 171/1207/26

Номер провадження 2-о/171/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.26 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шкарлат Я.Ю.,

при секретарі судового засідання Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду у м. Апостолове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Криворізького ВДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту родинних відносин.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Шахтинськ Карагандинської області Республіки Казахстан, що підтверджується паспортом громадянина України. Паспорт громадянина України був виданий Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 25 березня 1997 року. Свідоцтво про народження заявника було втрачено. Оскільки таке свідоцтво було видано компетентними органами Республіки Казахстан, отримати його повторно або витребувати в установленому порядку є фактично неможливим. Це підтверджується направленими адвокатськими запитами. Після смерті батька у заявника виникло право на прийняття спадщини. Однак реалізація цього права є неможливою без підтвердження родинних відносин.

Враховуючи викладене заявник вимушений звернутись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, для підтвердження факту родинним відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 вказана справа передана на розгляд судді Шкарлат Я.Ю.

Ухвалою судді від 15.05.2026 провадження у справі відкрито в порядку окремого позовного провадження.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд справи за їх відсутності, підтримали заявлені вимоги, просив про їх задоволення.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. ст. 211, 223 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу у відсутність заявника та заінтересованих осіб, на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Порядок розгляду справ окремого провадження, яким є вид непозовного цивільного судочинства, за процедурою якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, внормований Розділом ІV ЦПК України.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Главою 6 Розділу ІV ЦПК України врегульований розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом частини 2 ст. 315 ЦПК України встановлення у судовому порядку фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб можливо, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Судом встановлено, та підтверджується сукупністю доказів, факт того, що ОСОБА_4 є батьком заявника, а саме:

- у військовому квитку ОСОБА_2 (серія НОМЕР_1 ) зазначені анкетні дані, а також у графі відомості про склад родини батьком записаний ОСОБА_4 ;

- з наданих суду класних журналів за періоди навчання заявника вбачається, що у розділах «Відомості про учнів» та «Відомості про батьків» систематично зазначено відомості про його батька ОСОБА_4 ;

- відповідно до Акту обстеження уповноваженої особи ОСОБА_5 здійснено обстеження помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження виявлено, що, зі слів сусідів, за вищевказаною адресою в період з червня 2024 року по липень 2024 року дійсно тимчасово проживав громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Для реалізації права на спадкування після смерті ОСОБА_4 у заявника виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин між ним та померлим батьком.

Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Об`єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.

Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов`язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].

Враховуючи вищезазначене, а також те, що заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для заявника щодо оформлення спадкових прав, а встановити зазначений факт іншим шляхом неможливо, суд вважає, що заява останньої підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 76-80, 263, 265, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Криворізького ВДРАЦС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.Ю.Шкарлат