Ухвала суду № 138065179, 09.07.2026, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №210/2289/26 Пров. №2/478/487/2026

У Х В А Л А

09 липня 2026 року с-ще Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 4 клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В с т а н о в и в:

У березні 2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КЕДИТІВ», через свого представника Ткаченко Ю.О., звернулося до Металургійного районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- за договором №45554781 від 25.09.2025 року у розмірі 24 374,10 грн, яка складається з: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 674,10 грн - заборгованість за процентами, 1 200,00 грн заборгованості за комісією, 15 000,00 грн заборгованості за пенею/неустойкою;

- за договором №6717373 від 15.10.2025 року у розмірі 8 074,00 грн, яка складається з: 2 000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1 729,00 грн - заборгованість за процентами, 345,00 грн заборгованості за комісією, 4 000,00 грн заборгованості за пенею/неустойкою.

Також позивач просить стягнути понесені судові витрати, які складаються зі судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2026 року справу передано за підсудністю до Казанківського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 28.05.2026 року провадження у справі відкрито, призначено судовий розгляд по справі із викликом сторін.

23 червня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що відповідач з квітня 2024 року проходить військову службу у Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_1 .

25 червня 2026 року на адресу суду надійшли заперечення представника позивача проти зупинення провадження у справі з огляду на недоведеність відповідачем перебування на військовій службі.

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подане відповідачем клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Сторона у справі може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, у справі № 754/947/22, провадження № 14-74цс25, зазначено, що норми права (п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України) забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Отже, правила, визначені п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який Указами Президента України було неодноразово продовжено та який діє по даний час.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про Збройні сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову (направлення) громадян України на військову службу.

Як вбачається з довідки військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2026 за № 3638, відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

Наведені вище обставини підтверджують факт перебування відповідача на військовій службі та спростовують доводи представника позивача щодо недоведеності такого факту відповідачем.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України до припинення перебування відповідача на військовій службі за призовом під час мобілізації у складі Національної гвардії України.

Згідно із ст. 125 ЦПК України, зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, а з дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Отже, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, відповідач зобов`язаний повідомити про це суд.

Керуючись ст. 187, 251, 253, 254, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, до припинення перебування відповідача на військовій службі.

Зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 повідомити Казанківський районний суд Миколаївської області про припинення його перебування на військовій службі.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала складена та підписана суддею 09.07.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський