Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 139/286/26
Провадження № 2/139/222/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2026 року селище Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (у тексті - ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», позивач) до ОСОБА_1 (у тексті - ОСОБА_1 , позичальник, споживач, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» адвокат Столітній М.М. засобами підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який обґрунтував тим, що 31.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (у тексті - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 6322117 про надання споживчого кредиту, підписаний електронним підписом позичальника, за умовами якого кредитодавець на засадах платності, строковості та зворотності перераховує грошові кошти на рахунок позичальника в розмірі 6000,00 грн. ТОВ «Авентус Україна» зазначені договірні зобов`язання виконало. В свою чергу ОСОБА_1 своїх договірних зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними не виконує, у зв`язку з чим в неї утворилася заборгованість.
27.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 27.11/23-Ф, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» належні йому права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6322117 від 31.01.2023. Таким чином ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним договором про надання споживчого кредиту. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складала 16646,00 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту та 10646,00 грн - нараховані первісним кредитором проценти. Оскільки станом на дату укладення договору факторингу № 27.11/23-Ф строк дії договору № 6322117 про надання споживчого кредиту не закінчився, то ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснило донарахування процентів за період з 28.11.2023 по 26.01.2024 у розмірі 7164,00 грн, тому заборгованість ОСОБА_1 на дату звернення до суду із даним позовом становить 23810,00 грн.
25.11.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», про що 10.12.2024 внесені відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за договором № 6322117 про надання споживчого кредиту, представник позивача звернувся до суду із даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованість в сумі 23810,00 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту, 10646 грн - нараховані первісним кредитором проценти та 7164,00 грн - нараховані позивачем проценти. Крім того просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн і оплати професійної правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою від 11.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі (а. с. 18, 19), а розгляд справи вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачеві та його представникові копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 17.05.2026, що підтверджується складеною відповідальним працівником суду довідкою (а. с. 21, зворот а. с. 21).
Відповідачеві поштове відправлення з копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вручене 15.05.2026.
25.05.2026 до суду надійшла заява відповідача про визнання ним позовних вимог.
Згідно з нормами п. 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки сторони не з`явилися у судове засідання, на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне та дійшов до таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 6322117 (у тексті також договір та/або кредитний договір), за умовами якого вона отримала на споживчі (особисті) потреби грошові кошти в кредит в розмірі 6000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування ними кожні 30 днів.
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 1.5. договору за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день є фіксованою та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього договору - 360 днів. Знижена процентна ставка 1,89 % в день є фіксованою та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 02.03.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п/п. 1.5.2. договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), підписані ОСОБА_1 31.01.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С1021.
Відповідно до п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 ??????2335.
На підтвердження перерахування відповідачу коштів згідно договору № 6322117 від 31.01.2023 про надання споживчого кредиту позивач надав довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» № 3743 від 05.12.2023, в якій зазначено, що 31.01.2023 о 8:57 год. на карту ОСОБА_1 № 535528??????2335 зараховані кошти в сумі 6000,00 грн.
На виконання ухвали від 11.05.2026 АТ «ПУМБ» надало суду витребувану інформацію за вих. № КНО-07.8.5/8715БТ від 20.05.2026, якою підтверджується факт належності ОСОБА_1 , банківської картки № НОМЕР_2 та зарахування на неї 31.01.2023 о 8:57 год. кредитних коштів в сумі 6000,00 грн.
Згідно з проведеним первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № 6322117 від 31.01.2023 про надання споживчого кредиту складає 16646,00 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту та 10646,00 грн - проценти.
Зазначеним розрахунком також підтверджується, що 15.03.2023 ОСОБА_1 здійснила одноразовий платіж в розмірі 100,00 грн в рахунок погашення заборгованості з процентів за кредитним договором. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо його визнання і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Аналогічна правова позиція міститься у п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, де зазначено, що «Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами». У постанові Верховного Суду від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц зазначено, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу».
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
23.11.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу № 27.11/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Цього ж дня сторони підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 і реєстр боржників. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснило оплату за відступлення права вимоги, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 01.12.2023 № 1811.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6322117 від 31.01.2023 про надання споживчого кредиту в сумі 16646,00 грн.
Оскільки станом на дату укладення договору факторингу № 27.11/23-Ф строк дії договору № 6322117 про надання споживчого кредиту не закінчився, то ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на підставі п. 1.5.3. кредитного договору і п. 1.1. договору факторингу здійснило нарахування процентів за ставкою 1,99 % за 60 календарних днів (з 28.11.2023 по 26.01.2024) на суму 7164,00 грн, що підтверджується розрахунком позивача. У зв`язку з цим заборгованість ОСОБА_1 на дату звернення до суду із даним позовом становить 23810,00 грн.
Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» № 251124/1 від 25.11.2024 змінено його найменування на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал». Відповідні реєстраційні дії проведені 10.12.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 36432322 від 02.12.2025.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за договором № 6322117 про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 31.01.2023.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим в електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у виді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Тобто наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» в електронній формі укладений договір про надання споживчого кредиту від 31.01.2023 № 6322117, який підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кошти в сумі 6000,00 грн строком на 360 днів, які вона зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.
В подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 6322117 про надання споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 31.01.2023. У підписаному відповідачем кредитному договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк кредиту, тобто між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію його правомірності і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернув ні первісному, ні новому кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість в сумі 23810 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту, 10646 грн - нараховані первісним кредитором проценти, 7164,00 грн - нараховані позивачем проценти в межах строку кредитного договору. Дані обставини відповідач визнає та не оспорює.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Враховуючи наведене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості є доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором від 31.01.2023 № 6322117 в сумі 23810 грн, з яких 6000,00 грн - тіло кредиту, 10646 грн - нараховані первісним кредитором проценти, 7164,00 грн - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
За подання до суду позовної заяви з додатками в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4404 від 27.04.2026 (а. с. 12).
25.05.2026 відповідач подав до суду заяву про визнання позову, у якій просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне повернути позивачу, який сплатив судовий збір у даній справі, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1331,20 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 т. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У постанові Верховного Суду від 12.02.2020 в справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, понесених ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, до суду надано копії: свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020 серії КС № 9422/10, договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявки № 1518 від 30.03.2026 про виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024, ордеру на надання правничої допомоги від 27.04.2026 серії АІ № 2186174, рахунку на оплату № 1518-27/04-2026 від 27.04.2026, акту № 1518 від 27.04.2026 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
25.05.2026 суд отримав заяву відповідача ОСОБА_1 (а. с. 24 - 26), у якій вона просить зменшити до 1640,00 грн розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись визначеними у ч. 4 ст. 137 ЦПК України критеріями, а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторін.
Враховуючи обсяг наданих представником позивача послуг і потраченого ним для цього часу, співмірність наданих адвокатом послуг та суми його гонорару, розмір задоволених позовних вимог та їх співмірність з вартістю послуг адвоката, обґрунтованість заяви відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1640,00 грн, оскільки він відповідає наведеним вище критеріям, є дійсним, необхідним, розумним щодо суми та складності справи і підтверджений належними та допустимими доказами.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822 заборгованість за договором від 31 січня 2023 року № 6322117 в розмірі 23810 (двадцять три тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, що становить 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1640 (одна тисяча шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Тарас ЛІЩИНА
Судове рішення № 138065075, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 139/286/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: