Рішення № 138063541, 09.07.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/794/26

Провадження № 2/302/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., за участю секретаря судового засідання Сити Л. М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали цивільної за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

у с т а н о в и в:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Гренджа В. Ю., звернулася до суду з позовом до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 доводилася їй тіткою по батьківській лінії, що підтверджується: архівною довідкою Державного архіву Закарпатської області від 26.05.2026 за № 1215/01-17 про народження її тітки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; свідоцтвом про народження її батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 ; свідоцтвом про її народження /позивачки/ серії НОМЕР_3 ; свідоцтвом про шлюб укладеним між нею та ОСОБА_6 щодо зміни свого дошлюбного прізвища серії НОМЕР_4 .

Зазначала, що після смерті тітки ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , про що свідчить відповідна виписка з погосподарської книги.

За життя її тітка ОСОБА_3 заповітного розпорядження не залишила, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85089612 від 01.05.2026. Спадщина до майна померлої ОСОБА_3 не відкривалася, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85089644 від 01.05.2026.

Указувала, що її тітка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала одна в будинку АДРЕСА_1 . При цьому у шлюбі не перебувала та дітей не мала, про що свідчить довідка виконкому Синевирської сільської ради за № 812 від 16.04.2026 та копією паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_3 .

Спадкоємцями другої черги до майна померлої ОСОБА_3 є її брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , і спадщину до майна померлої сестри не прийняли. Брат померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не бажає продовжувати строк для прийняття спадщини після смерті сестри як спадкоємець другої черги та не заперечує, щоб спадкоємицею нерухомого майна померлої ОСОБА_3 була вона /позивачка/.

ЇЇ батько /позивачки/ ОСОБА_5 , 1953 р. н., теж помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто раніше за свою сестру ОСОБА_3 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про його смерть № 59 від 05.04.2021.

З метою оформлення своїх спадкових прав до майна померлої тітки ОСОБА_3 , вона звернулася до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу Дунаєва Ю. М., який їй роз`яснив, що у зв`язку з тим, що вона протягом шести місяців із дня відкриття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 не зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець п`ятої черги, або за правом представлення як спадкоємець другої черги, місце реєстрації проживання на час смерті спадкодавця було відмінним від її місця реєстрації проживання, а тому вона вважається особою, що не прийняла спадщину за законом до майна померлої ОСОБА_3 та має право на звернення до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини.

Отже, зважаючи на те, що з часу смерті ОСОБА_3 вона фактично вступила в управління і володіння спадковим майном померлої тітки, здійснює поточні ремонти в житловому будинку і користується приналежною до будинку земельною ділянкою, що стверджується довідкою виконкому Синевирської сільської ради від 16.04.2026 за № 4, а також ураховуючи те, що ніхто з інших спадкоємців спадщину до майна померлої не прийняв та нерухоме майно ОСОБА_3 відумерлим не визнано та вона не була необізнана щодо обов`язковості подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця, а відтак причина пропуску нею строку для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 є поважною.

Посилаючись на наведені вище обставини просила суд визначити їй як спадкоємцю за законом п`ятої черги додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Синевир Хустського району Закарпатської області, строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі за цим позовом ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Своїм правом подати відзив на позовну заяву ОСОБА_1 відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області не скористалася.

Також від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 письмових пояснень щодо позову ОСОБА_1 до суду не надходило.

У підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця-адвокатка Гренджа В. Ю. не з`явилися, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання були належним чином повідомлені. Водночас представниця позивачки ОСОБА_1 адвокатка Гренджа В.Ю. подала до суду 22.06.2026 заяву, в якій просила розглянути цю справу без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити (а.с.40).

Представник відповідача Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області також у підготовче засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення був належним чином повідомлений, проте подав до суду 18.06.2026 заяву, в якій зазначив, що Синевирська сільська рада позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та просив розглянути дану справу за відсутності представника цієї сільської ради (а.с.36-39).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 у підготовче засідання теж не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином (а.с.42). Також ним подано до суду 23.06.2026 заяву про розгляд справи без його участі та щодо задоволення позову ОСОБА_1 не заперечив (а.с.41).

За положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як кореспондує ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на наведене вище суд уважає за можливим розглянути цю справу за відсутності сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини у даній справі та об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (тітка позивачки), що стверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 23.04.2024 (а.с.6).

Як слідує з витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 85089644 від 01.05.2026, виданого приватним нотаріусом Хустської районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєвим Ю. М., то у Спадковому реєстрі інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 є відсутньою (а.с.7).

Як видно з витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 85089612 від 01.05.2026, виданим приватним нотаріусом Дунаєвим Ю. М., то у Спадковому реєстрі інформація щодо заповітів, спадкових договорів, складеними ОСОБА_3 є відсутньою (а.с.8).

Згідно з архівною довідкою Державного архіву Закарпатської області від 26.05.2026 № 1215/01-17, у документах архіву є дані про те, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що в книгу реєстрації актів про народження с. Синевир Міжгірського (теперішнього Хустського) району Закарпатської області внесено відповідний запис № 49 від 10 квітня 1947 року. Батько ОСОБА_8 , мати ОСОБА_9 (а.с.9).

Відповідно до запису акта про народження № 49 від 10.04.1947, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_9 , а батько - ОСОБА_8 (а.с.10).

Як видно зі свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , то такий народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Синевир та його батьком є ОСОБА_10 , а матір`ю - ОСОБА_11 (а.с.11).

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_12 /позивачки/ серії НОМЕР_3 , виданим 30.01.1990 видно, що її матір`ю є ОСОБА_13 , а батьком - ОСОБА_5 (а.с.12).

Як слідує зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.07.2014, то між ОСОБА_6 та ОСОБА_14 був зареєстрований шлюб, унаслідок чого дружина змінила своє дошлюбне прізвище з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 » (а.с.13).

Згідно з випискою з погосподарської книги, виданої виконкомом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 16.04.2026 за № 113, то ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 та відповідно до погосподарської книги № 6 за 2016-2025 роки вона дійсно була власницею будинку АДРЕСА_1 . Цей будинок побудований орієнтовно у 1975 році на земельній ділянці площею 0,2 га. До перенумерації будинків, попередній номер даного будинку був № 340. Свідоцтво про право власності на вказаний житловий будинок сільською радою не видавалося (а.с.14).

Із довідки виконкому цієї сільської ради від 16.04.2026 за № 811 вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 дійсно проживала у АДРЕСА_1 , у шлюбі не перебувала, дітей не мала (а.с.15).

Як видно із довідки цього ж виконкому від 16.04.2026 за № 812, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , на час її смерті у даному будинку ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.16).

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть за № 59 від 05.04.2021, то ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в буд. АДРЕСА_2 (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_2 (тітка позивачки), про що свідчить свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_5 (а.с.19).

Зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 /тітка позивачки/ серії НОМЕР_6 від 29.12.1976 видно, що її матір`ю є ОСОБА_11 , а батьком - ОСОБА_10 (а.с.20).

Згідно з довідкою, виданої виконкомом Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 16.04.2026 за № 4, то померла ОСОБА_3 дійсно користувалася земельною ділянкою площею 0,20 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.22).

Із довідки виконкому Синевирської сільської ради від 16.04.2026 за № 810 вбачається, що організацію поховання ОСОБА_3 та всі витрати, які з цим пов`язані, взяла на себе ОСОБА_1 /позивачка/(а.с.23).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як кореспондують частини перші ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Положеннями ч. 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).

Відповідно до частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 (п. 45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey, заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).

Отже, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачкою строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Заразом суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачці ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини до майна померлої тітки ОСОБА_3 порушує права чи законні інтереси інших осіб та/або відповідача, третьої особи в цій справі. До того ж Синевирська сільська рада подала до суду заяву про визнання позову.

З огляду на наведене вище суд доходить висновку, що позивачка довела поза розумним сумнівом належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку між собою достатніми доказами свою вимогу, а відтак позов підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 76-81, 89, 200, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Прийняти визнання позову ОСОБА_1 відповідачем Синевирською сільської радою Хустського району Закарпатської області.

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокатка Гренджа Вікторія Юріївна, до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 як спадкоємцю за законом додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 09.07.2026.

Учасники справи:

Позивачка ОСОБА_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач Синевирська сільська рада Хустського району Закарпатської області, місце знаходження: с. Синевир, 1066 Хустського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04350889;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя В. Ю. Готра