Ухвала суду № 138063043, 30.06.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/3878/26

Номер провадження 2-з/205/772/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Яструб О.П. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Файна Готівка» треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорчук Л.В., приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивачем ОСОБА_1 було подано заяву, в якій вона просила суд забезпечити позов шляхом зупинки виконавчого провадження ВП №6737655, відкритого на підставі виконавчого напису №101298 від 15.07.2021, а також заборонити вчинення будь-яких виконавчих дій у межах зазначеного виконавчого провадження до вирішення справи по суті. Також просила на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити сплату судового збору за подання даної заяви у зв`язку зі складним матеріальним становищем.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 151 ЦПК України визначено вимоги до заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте, в порушення вказаних вимог заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та не містить жодних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо необхідності та доцільності зустрічного забезпечення.

Також, у частині восьмій статті 43 ЦПК України зазначено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до частин першої, четвертої, шостої, восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами станом на 05.09.2024) процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Отже, законодавцем допускається подання особою нарівні з паперовою формою заяв в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистему «Електронний суд».

Таким чином, до суду подано через електронний суд лише додатки до заяви, а сама заява про забезпечення позову створена не за допомогою вбудованого текстового редактора, шляхом заповнення відповідної форми документу, а міститься додатком.

Електронний примірник заяви, яка сформована із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми документа «Заява про забезпечення позову», через систему «Електронний суд» та підписану електронним підписом, не надано.

Таким чином, документ сформований в системі «Електронний суд» не відповідає формі документа «Заява про забезпечення позову», оскільки не є такою, що сформована через систему «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форми такого документу, як передбачено Інструкцією користувача Електронного суду.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установити у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі на 1 січня для працездатних осіб - 3328 гривні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів встановлюється ставка судового збору на рівні 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить станом на дату подачі - 665,60 грн.

Позивачем до заяви не долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочити сплату судового збору за подання даної заяви у зв`язку зі складним матеріальним становищем. Моє фінансове становище є обмеженим, оскільки єдиним джерелом доходу є соціальна виплата по інвалідності, розмір якої є мінімальним та використовується для забезпечення базових потреб. Крім того, щодо мене здійснюється примусове списання коштів у межах виконавчого провадження, що додатково ускладнює матеріальне становище. Додатково зазначаю, що правнича допомога у даній справі надається адвокатом у межах системи безоплатної правничої допомоги, що також підтверджує відсутність можливості нести додаткові фінансові витрати.

Згідно з вказаною нормою ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір», яка має назву «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати» визначено: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Суду не надано відомостей про розмір отриманого доходу чи його відсутність та будь-яких інших доказів, які відображають майновий стан позивача за календарний рік, що передував подачі заяви, зокрема документів на підтвердження обставин, визначених ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Водночас законодавцем передбачено відповідні позасудові захисні механізми відповідно до пункту 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

Однак позивачем ОСОБА_1 не зазначено щодо її звернення із відповідною заявою про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

Таким чином, доказів свого майнового стану позивач ОСОБА_1 не надала, тому підстави для звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову відсутні.

Отже, заявником не виконано вимоги ч.6 ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За викладених обставин суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову заявнику на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України у зв`язку із тим, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ст.7 ч.ч.1, 2 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.133, 149-151, 153, 258, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В. Дорошенко