Рішення № 13806073, 09.02.2011, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-97/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 03 лютого 2011 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

за участю: секретаря Миронюк Т.М.,

представника позивача Козака В.Т.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство "Тур" (далі по тексту Ковельське СЛАТ "Тур") звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої лісопорушенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 жовтня 2010 року з кварталу 47 Стеблівського лісництва викрадено 5 дерев сосни з діаметром на висоті зрізу пня 50, 46, 36 (два дерева) і 24 см. Об'єм викраденої деревини становив 3,89 м.куб., сума заподіяної шкоди, що обраховувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 23 липня 2008 року № 665, ставить 10273 грн. Зрізані дерева були розрізані на сім сортиментів і вивезені на пилораму в с. Уховецьк. Відповідач повідрізав нижні частини стовбурів, однак лісова охорона з участю сільського голови, провела співставлення зрізів верхніх частин стовбурів, що залишились в лісі, з тими, що були привезені на пилораму, і виявилось, що вони співпадають. Це беззаперечно підтверджує той факт, що на пилораму поступила деревина із кварталу 47 Стеблівського лісництва. Відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП і постанову не оскаржував, а тому, враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди в розмірі 10273,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача Козак В.Т. (довіреність від 05 січня 2011 року) позовні вимоги Ковельського СЛАТ "Тур" підтримав повністю та суду пояснив, що в кварталі 47 Стеблівського лісництва вже давно було помічено викрадання лісу. Здебільшого викрадення мали місце вночі, або в той момент, коли рухається поїзд (в цей час не чути як працює бензопила). Після останнього викрадення працівники лісової охорони прийшли на пилораму в с. Уховецьк, куди прийшов і відповідач. Відповідач вказав, що цей ліс належить йому та пред'явив відповідні документи. Наступної ночі нижні частини комлів були відрізані, очевидно для того, щоб не було можливо співставити їх розміри з розмірами пнів в лісі. Лісова охорона, з участю голови сільської ради, співставили верхні частини дерев, що були на пилорамі, з тими, що були в лісі, зробивши при цьому відповідні зрізи, які зберігаються на даний час в Ковельському СЛАТ "Тур". Відповідач після цього почав заперечувати свою причетність до цього викрадення. Крім цього представник позивача вказував, що відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення лісопорушення. Постанову про його притягнення до відповідальності не оскаржував. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав повністю. Вказував на те, що до викрадання лісу не має жодного відношення. Потрапивши на пилораму в с. Уховецьк, на вимогу працівників лісової охорони показав відповідні документи на ліс, який давно брав в Маневицькому районі, однак при цьому помилився і показав їм чужий ліс, а його ліс лежав в іншому місці. Не заперечував той факт, що був притягнутий до адміністративної відповідальності за лісопорушення, однак від підпису в постанові відмовився, оскільки такого лісопорушення не вчиняв. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому порядку не оскаржував. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання свідків, зясувавши обставини справи та дослідивши наявні в справі докази, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини /ч. 2 ст. 1166 ЦК України/.

Згідно вимог ст. 105 Лісового кодексу України (далі по тексту - ЛК України), порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Згідно ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2010 року помічником лісничого ОСОБА_3 складено протокол про лісопорушення, а саме про самовільну рубку лісу, вчинену відповідачем ОСОБА_2

Як вбачається з даного протоколу, лісопорушення було вчинено в кварталі № 47 Стеблівського лісництва, обхід № 6 (І-ша група лісу), та виявлено майстром лісу ОСОБА_4

13 жовтня 2010 року на пилорамі в с. Уховецьк Ковельського району комісією в складі голови Уховецької сільської ради ОСОБА_5, помічника лісничого ОСОБА_3 та майстра лісу ОСОБА_4 було виявлено свіжо зрізану деревину. Шляхом порівняння зрізів з верхів цієї деревини та зрізів з верхів, які були виявлені в кварталі № 47, було встановлено, що ця деревина завезена на пилораму саме з вказаного кварталу. Про дані обставини комісією складено відповідний акт.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо, підтвердили дану обставину та суду показали, що на їх пропозицію пред'явити документи на свіжо зрізану деревину, відповідач вказав, що ця деревина належить йому та пред'явив застарілі документи, що явно не відповідали походженню деревини. Проте надати на перевірку ці документи відповідач відмовився.

Відповідач визнав ту обставину, що на момент, коли працівники лісового господарства виявили на пилорамі деревину, він знаходився на території цієї пилорами та дійсно пред'являв їм документи на цю деревину.

Причину та ціль своєї появи на пилорамі саме в той день відповідач в судовому засіданні пояснював непослідовно, вказував різні цілі, пояснення давав невпевнено. Крім цього, на пропозицію представника позивача надати суду документи, які відповідач пред'являв працівникам лісового господарства, останній відмовився.

Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 23 жовтня 2010 року, в порушенні кримінальної справи по факту порубки лісу за ст. 246 КК України відмовлено через малозначність діяння. Разом з тим даною постановою встановлено, що ліс, виявлений на пилорамі, привіз туди ОСОБА_2

Згідно постанови № 2 від 22 листопада 2010 року у справі про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства, ОСОБА_2 порушив ст. 65 КУпАП (незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка), в зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Як визнав сам відповідач в судовому засіданні, зазначена постанова у встановленому порядку ним не оскаржувалась.

Таким чином знаходить своє підтвердження та обставина, що виявлене лісопорушення (незаконна порубка лісу) вчинена саме відповідачем.

Відповідач жодним чином, крім власних пояснень, не заперечив зазначених вище обставин, не спростував доводів представника позивача, а тому ним не доведено, що шкода заподіяна не з його вини. Свою непричетність до цього лісопорушення відповідач не довів жодним доказом, тоді як його вина у вчиненому, а відтак і в заподіянні шкоди, повністю доводиться зібраними у справі доказами.

Суд визнає, що позивач має право на звернення до суду з даним позовом та на відшкодування відповідачем завданої лісопорушенням шкоди, оскільки є спеціалізованим лісогосподарським товариством. Крім цього, наявність такого права жодним чином не заперечувалось відповідачем.

Представником позивача стверджується, що вчинене відповідачем лісопорушення мало місце в межах 47 кварталу Стеблівського лісництва, яке належить Ковельському СЛАТ "Тур". Відповідачем дана обставина на заперечена.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу шкоди, суд виходить з вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”.

Згідно Додатку 1. "Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту" до вказаної постанови, за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту діаметром від 22,1 см. до 26 см. розмір шкоди становить 685 грн.; діаметром від 34,1 см. до 38 см. 1845 грн.; діаметром від 42,1 см. до 46 см. 2688 грн.; діаметром від 46,1 см. до 50 см. 3109 грн.

Як вбачається з протоколу про лісопорушення від 13 жовтня 2010 року (п. 8), відповідачем було вчинено порубку сосни сироростучої до ступеня припинення росту, зокрема діаметрами: 50 см., 46 см., 36 см. (2 шт.) та 24 см.

Виходячи з наведеного вище, розмір заподіяної даним лісопорушенням шкоди буде становити: 3109+2688+(1845х2)+685 = 10172,00 грн.

Разом з тим суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок таксової вартості деревини, оскільки такий розрахунок не підтверджений жодним нормативно-правовим документом чи будь-якими іншими фактичними даними про таку вартість деревини.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволені вимоги про стягнення з відповідача таксової вартості деревини в сумі 101,33 грн.

Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 10172,00 грн. заподіяної лісопорушенням шкоди.

Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 105, 107 ЛК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 року „ Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського, 112, р/р 26006236170003 в Ковельській філії Волинського ГРУ ПриватБанк, МФО 303440, код ЗКПО 05441542, код банку 20120634) заподіяну лісопорушенням шкоду в сумі 10172 (десять тисяч сто сімдесят дві) гривні 00 копійок

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур" понесені останнім судові витрати з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 101 (сто одна) гривня 72 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його оголошенні протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2011 року.

Головуючий П.Ю.Бойчук