Рішення № 138058285, 07.07.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4302/26

Провадження № 2/727/1825/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

02 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Бойко М.Є.,

за участю секретаря судових засідань Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ТОВ "Він Фінанс" звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України, в якому, зменшивши в подальшому свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідачки на свою користь за період з 28.07.2018 року по 23.02.2022 року 351 780,14 грн, з яких 90 448,16 грн 3% річних, 261 331,98 грн інфляційні втрати, а також стягнути з неї судовий збір у розмірі 4 221,36 грн. та повернути позивачу з Державного бюджету надміру сплачену ним при подачі позову суму судового збору в розмірі 2 539,96 грн.

На обгрунтування таких вимог позивач посилається на наступні обставини.

28 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2012/980-МК/1, відповідно до якого остання отримала кредит в національній валюті в сумі 461 056,80 грн.

09 вересня 2025 року рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців, зміненим постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 грудня 2025 року у справі № 727/701/25, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2012/980-МК/1 від 28 грудня 2012 року в сумі 842 613,06 грн, з яких 422 551,64 грн. заборгованість за тілом кредиту та 420 061,42 грн. заборгованість за процентами.

16 червня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL19N617898ПВФОН, за яким новий кредитор набув усі права за кредитним договором № 2012/980-МК/1.

На підставі Наказу № 55-к від 25.07.2024 р., протоколу №1706 та нової редакції Статуту, найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) було змінено на ТОВ «ВІН ФІНАНС», яке виступає правонаступником усіх прав та обов`язків за вищезазначеним договором.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права кредитора.

Оскільки сума боргу, стягнута з ОСОБА_1 за рішеннями судів у загальному її розмірі дорівнює 842 613,06 грн., за період з 28.07.2018 року по 23.02.2022 року інфляційні втрати складають 261 331,98 грн., а 3% річних - 90 448,16 грн., а всього 351 780,14 грн

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 09 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 травня 2026 року представник відповідачки - адвокат Карпюк Ю.М. подала до суду письмові пояснення у справі ( по суті відзив на позов), в яких навела власний розрахунок заборгованості відповідачки та просила відмовити у задоволенні позовних вимог у частині, що перевищує її розмір 351 780, 14 грн.

Також, 20.05.2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Карпюк Ю.М. про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи № 727/701/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором № 2012/980-МК/1 від 28 грудня 2012 року в сумі 842 613,06 грн.

25 травня 2026 року представник позивача Міньковська А.В. подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позивач вважає математично правильним арифметичний розрахунок можливих нарахувань за ст. 625 ЦК України в сумі 351 780,14 грн, наданий суду представником Хмель І.О. за період прострочення з 28 липня 2018 року по 23 лютого 2022 року, що становить 1307 днів, а тому зменшує свої вимоги до цієї суми, а також, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Він Фінанс" судовий збір у розмірі 4 221,36 грн. та повернути позивачу з Державного бюджету надміру сплачену при подачі позову суму судового збору в розмірі 2 539,96 грн.

Також 27.05.2026 року представник позивача подала до суду письмові заперечення на клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі з огляду на його безпідставність та ухвалення Верховним Судом 18.05.2026 року постанови по справі № 727/701/25, якою постанову Чернівецького апеляційного суду від 09.12. 2025 року залишено без змін.

Представник позивача - адвокат Хованець А.І. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмову заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник- адвокат Карпюк Ю.М. у судове засідання також не з`явилися, адвокат подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі та без участі відповідачки, клопотання про зупинення провадження у справі залишити без розгляду .

Враховуючи зазначене, та на підставі ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу у відсутність її учасників та не фіксувати судовий процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, 28 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 2012/980-МК/1, відповідно до якого Відповідачка отримала кредит в національній валюті в сумі 461 056,80 грн.

16 червня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL19N617898ПВФОН, за яким новий кредитор набув усі права за кредитним договором № 2012/980-МК/1.

На підставі Наказу № 55-к від 25.07.2024 р., протоколу №1706 та нової редакції Статуту найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ 38750239) змінено на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Згідно з постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 727/701/25, залишеною постановою Верховного Суду від 18.05.2026 року без змін, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2012/980-МК/1 від 28 грудня 2012 року в сумі 842 613,06 грн, з яких 422 551,64 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 420 061,42 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з вимогами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, постановами приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Доготаря М.В. від 28.04.2026 року закінчено виконавче провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №727/701/25, виданого 13.01.2026 року Шевченківським районним судом м. Чернівців щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Він Фінанс" заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2012 року №2012/980-МК/1 у зв`язку із його повним фактичним виконанням. Таким чином, рішення суду перебувало на примусовому виконанні та виконане відповідачкою в 2026 році.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правового висновку, наведеного в пункті 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду зазначила, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за "користування кредитом" (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за "користування кредитом", до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і три проценти річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 (провадження № 14-254цс19).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.07.2025 року у справі № 903/602/24, розмір процентів річних, який становить три проценти, є законодавчо встановленим та мінімальним розміром, на який може розраховувати кредитор, а тому не підлягає зменшенню судом за жодних обставин. Компенсація кредитору інфляційних втрат є мінімальною гарантією збереження цінності грошових коштів. Інфляційні втрати не є платою за користування коштами чи неустойкою, тому суд не має права зменшити розмір інфляційних втрат.

З огляду на наведене суд вважає, що у розумінні наведених положень закону позивач, як кредитор, до якого перейшло право вимоги, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та 3 % річних до повного виконання грошового зобов`язання, підтвердженого постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 727/701/25.

Щодо визначення розміру невиконаного боржником грошового зобов`язання, стосовно якого у позивача виникло право на звернення до суду з вимогами в порядку статті 625 ЦК України слід зазначити наступне.

Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеного в постанові від 31 липня 2024 року в справі №161/11703/22 (провадження №61-11958св23) суд зазначив, що при розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат за основу слід брати не лише прострочений основний борг, обрахований відповідно до умов кредитного договору, а і інші витрати, понесені кредитором у зв`язку з розглядом справи про стягнення заборгованості за договором, оскільки правовідносини сторін трансформувалися у зобов`язальні, пов`язані із стягненням грошових коштів на підставі рішення суду, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що при зверненні до суду з позовом у справі, яка переглядається, а саме у заяві про зменшення позовних вимог від 25.05.2026 року, ТОВ «Він Фінанс» правильно визначило розмір грошового зобов`язання ОСОБА_1 в сумі 842 613,06 грн., яке виникло на підставі постанови Чернівецького апеляційного суду від 09 грудня 2025 року по справі № 727/701/25 та правильно здійснило розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 28 липня 2018 року по 23 лютого 2022 року в загальному розмірі 351 780,14 грн., з яких 90 448, 16 грн. - три проценти річних від простроченої суми та 261 331,98 грн. - інфляційні втрати за час прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний розрахунок також був наданий представником відповідачки, в письмовій заяві, скерованій до суду 20 травня 2026 року. Остання просила відмовити у задоволенні позову лише у частині, що перевищує розмір трьох процентів річних та інфляційних втрат 351 780, 14 грн., тобто фактично такі позовні вимоги визнала

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судовий збір, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі зменшення розміру позовних вимог переплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

При поданні позову через підсистему «Електронний суд» позивачем було сплачено судовий збір у сумі 6 761,32 грн., проте з урахуванням зменшення позовних вимог до 351 780,14 грн., розмір судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для

для подачі документів через систему "Електронний суд" складає 4 221,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягнення сума витрат по сплаті судового збору в розмірі 4 221,36 грн., а надміру сплачену суму судового збору у розмірі 2 539,96 грн. слід повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280,

282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість на підставі ст. 625 ЦК України: 3% річних за період з 28.07.2018 року по 23.02.2022 року у розмірі 90 448,16 грн. та інфляційні витрати за період з 28.07.2018 року по 23.02.2022 року у розмірі 261 331,98 грн. Всього 351 780,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (Код ЄДРПОУ 38750239) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 221,36 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (ЄДРПОУ 38750239) з Державного бюджету України надміру сплачену суму судового збору у розмірі 2 539,96 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 96 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.07.2026 року.

Суддя М.Є.Бойко