Ухвала суду № 138056357, 08.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12584/21

Провадження № 1-кп/643/33/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026

Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5

захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Салтівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання в якому просить суд викликати у судове засідання судового експерта Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮ України, провідного наукового співробітника СФХД ЛКД кандидата технічних наук ОСОБА_7 , який склав висновок експерта № 21186 за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів та виробів з них від 24.12.2019, для його допиту з метою роз`яснення висновку експерта, застосованих методик дослідження, нормативної бази, використаної під час проведення експертизи, та надання відповідей на запитання учасників судового провадження.

Клопотання обгрунтоване тим, що відповідно до відомостей про нормативне регулювання у сфері стандартизації, ГОСТ 9.307-89 був включений до переліку міждержавних стандартів, дію яких було продовжено на території України. Надалі його чинність була припинена з 01.01.2019, а натомість введено в дію ДСТУ EN ISO 1461, гармонізований із міжнародними стандартами у сфері гарячого цинкування виробів із сталі. За таких обставин питання щодо можливості застосування зазначеного ГОСТ під час проведення експертного дослідження, його співвідношення з чинними на той час нормативними документами, а також значення цього для сформульованих експертом висновків потребують спеціальних знань та можуть бути належним чином роз`яснені лише самим експертом.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення цього клопотання.

Суд вислухавши думку прокурора та сторони захисту вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 356 КПК України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Прокурором у своєму клопотанні не ставиться під сумнів кваліфікацію експерта, використаних методик дослідження та інших питань, які стосуються правильності висновку експерта № 21186 за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів та виробів з них від 24.12.2019.

Натомість прокурор як на підставу для виклику експерта посилається на те, щоб експерт надав пояснення щодо чинності використаного ним для дослідження ГОСТ 9.307-89, який був зазначений ним у своєму висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 101 КПК України, запитання, які ставляться експертові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Як убачається з матеріалів провадження, висновок № 21186 за результатами проведення судової експертизи металів і сплавів та виробів з них від 24.12.2019 містить чіткий перелік використаних нормативних документів та методик дослідження, в тому числі посилання на ГОСТ 9.307-89.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

З`ясування чинності нормативних документів не вимагає застосування спеціальних технічних знань експерта у розумінні ст. 69 КПК України.

Позаяк чинність технічний стандартів, які були використані у вищевказаному висновку експерта відноситься до виключної компетенції суду під час оцінки ним доказів у нарадчій кімнаті, викликати експерта для допиту є недоцільним, не сприяє встановленню обставин справи та суперечить принципу розумних строків судового розгляду (ст. 28 КПК України).

Керуючись ст. 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора судового експерта Харківського науково- дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮ України, провідного наукового співробітника СФХД ЛКД кандидата технічних наук ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення, відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України.

Суддя - ОСОБА_1