Рішення № 138056354, 08.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9527/26

Провадження № 2/643/6511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 Салтівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання Вишнякової Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Кудіна А.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 71112118 в розмірі 20 517,72 грн. та судових витрат (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.05.2026).

В обґрунтування вимог зазначила, що 23.09.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 71112118 в електронній формі, відповідно до умов якого ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 12 000 грн. перераховано 23.09.2025 на його карту НОМЕР_1 емітовану банком ПриватБанк. 26.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26/01/2026, відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників №2 від 26.01.2026 до договору факторингу №26/01/2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 20 517,72грн, з яких 12 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 957,72грн. сума заборгованості за відсотками; 5 760, 00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1 800, 00 грн. комісія за надання кредиту. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача заборгованість за договором та судові витрати.

Ухвалою суду від 14.05.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 63315.

Відповідно до умов договору товариство зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника.

Сума кредиту 12 000 грн., строк кредитування 23 днів, процентна ставка/день 0,347% (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому еквіваленті складає 1800 грн.). Дата надання кредиту 23.09.2025, дата повернення кредиту 15.10.2025, денна процентна ставка/%день 0,999%, проценти за понадстрокове користування кредитом 4% день, пеня 4%, орієнтована реальна річна процента ставка 2993,82%, орієнтована загальна вартість кредиту 14 757,72 грн.

Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією надання кредиту) № 71112118 від 23.09.2025, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

У вищенаведеному договорі номер електронного платіжного засобу відповідача вказаний як НОМЕР_1 .

Згідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 03.06.2026, наданої на ухвалу суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_1 , на яку 23.09.2025 було зараховано 12 000,00 грн.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 26.01.2026 укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2 зазначеного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників №2 від 26.01.2026 за договором факторингу №26/01/26, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №26/01/26 від 26.01.2026, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

З витягу реєстру боржників №2 від 26.01.2026 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за кредитним договором 71112118 від 23.09.2025 у загальній сумі заборгованості 20 517,72грн, з яких 12 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 957,72грн. сума заборгованості за відсотками; 5 760, 00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1 800, 00 грн. комісія за надання кредиту.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 від 23.09.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 від 23.09.2025, заборгованість відповідача станом на 26.01.2026 становить 20 517,72грн, з яких 12 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 957,72грн. сума заборгованості за відсотками; 5 760, 00 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 1 800, 00 грн. комісія за надання кредиту.

З вищевказаного розрахунку видно, що відсотки нараховувалися первісним кредитором з 23.09.2025 по 15.10.2025 за процентною ставкою у розмірі 0,347% на день, а з 16.10.2025 по 27.10.2025 за процентною ставкою у розмірі 4% на день.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 від 23.09.2025 підписано ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року. У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від зазначених висновків (пункт 108 постанови).

Судом встановлено, що 23.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 , умовами якого погоджено сума кредиту 12 000,00 грн, строк позики 23 днів.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши укладення ОСОБА_1 . Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 від 23.09.2025 та отримання відповідно до його умов позичкових коштів; встановивши відступлення права вимоги за цим договором до ТОВ «ФК «ЄАПБ»; приймаючи до уваги безпідставне нарахування позивачем відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування, - суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», заборгованості у розмірі 12957,72 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 12 000,00 грн та відсотків за користування кредитом 957,72 грн;

Зазначена вище заборгованість підтверджується наявним у справі розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем, а також випискою з особового рахунку.

Підстави для стягнення на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за вказаним вище договором №71112118 від 23.09.2025 процентів за понадстрокове користування позикою в розмірі 5 760, 00грн відсутні, адже вони нараховані зі спливом строку кредитування після 23 днів з дня укладення договору.

Щодо вимог товариства про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії суд виходить з такого.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Таким чином, вказана комісія у сумі 1 800,00 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягає, та в цій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму сплаченого позивачем судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1677 грн 31 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265,274-279,354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71112118 від 23.09.2025 у розмірі 12 957 /дванадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім/ грн. 72коп., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000,00 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 957,72 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1677 грн 31 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М.Довготько