Рішення № 138054726, 06.07.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/227/26

Провадження № 2/565/347/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Незнамової І.М.,

з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року в загальній сумі 18124,37 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору №103001583 про надання споживчого кредиту від 31.10.2023 року, відповідач отримала кредит в сумі 5000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, комісії, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Вказаний кредитний договір укладений строком на 105 днів.

При укладенні даного договору, ОСОБА_1 добровільно заповнила заяву на отримання кредиту №103001583 від 31.10.2023 року та підписала кредитний договір, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Однак, відповідачем, відповідно до графіку сплати кредитних коштів, згідно додатку №1 до кредитного договору №103001583 від 31.10.2023 року, не проведено ні повернення кредиту, ні сплати комісії та процентів.

28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 року.

Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року були передані позивачу від первісного кредитора - ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 року.

Сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем становить 18124,37 грн., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, та складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 12774,37 грн. - заборгованість за відсотками; 350,00 грн. - заборгованість за комісією.

При цьому, позивачем для ОСОБА_1 надсилалась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості, яка залишена відповідачем без реагування.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року про надання споживчого кредиту в загальній сумі 18124,37 грн.

У судове засідання представник позивача - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, у поданій заяві просив розгляд справи провести у його відсутності, позов просив задовольнити.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, не з`явилась, 06.07.2026 року подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає, при цьому, просить розгляд справи провести без її участі.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню частково.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 31.10.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №103001583, згідно з умовами якого відповідач отримала 5000,00 грн. кредитних коштів (п.1.2 договору), зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.1.3.1 договору, строк дії договору визначено на 105 днів, з 31.10.2023 року по 13.02.2024 року.

Договором визначено, що пільговий період складає 15 днів, за відсотковою ставкою 1,05, поточний період складає 90 днів, за відсотковою ставкою 3,50%. Вказані умови передбачені п.п.1.5.2, 1.5.3 договору.

Сума комісії визначена в розмірі 7,00% відсотків від суми кредиту, яка нараховується одноразово та складає 350,00 грн., що визначено п.1.5.1 договору.

Згідно заяви на отримання кредиту №103001583 від 31.10.2023 року вбачається, що анкета містить персональні дані позичальника ОСОБА_1 , а також суму кредитування - 5000,00 грн.

На підтвердження переказу 5000,00 грн. кредитних коштів ОСОБА_1 суду надано платіжне доручення №75556613 від 31.10.2023 року. Переказ проведено на банківську картку № НОМЕР_1 , яка зазначена в п.2.1 кредитного договору.

Окрім того, ухвалою Вараського міського суду Рівненської області від 11.02.2026 року клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів було задоволено, витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» інформацію, чи проводились зарахування коштів за період з 31.10.2023 року по 05.11.2023 року в сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_1 , за наступними реквізитами платежу: платіжне доручення №75556613; дата - 31.10.2023 року; платник - ТОВ «Мілоан», код ЄДРПОУ: 40484607; банк платника - ТОВ ФК «Контрактовий дім»; отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; кредит рах. № НОМЕР_1 ; призначення платежу - кошти згідно договору №103001583.

На виконання вказаної ухвали, Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» надано відповідь за вих.№20.1.0.0.0/7-260225/57334-БТ від 28.02.2026 року, згідно якої підтверджено проведення зазначеної вище платіжної операції по зарахуванню коштів в сумі 5000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 .

Отже, позивачем доведено факт отримання відповідачем коштів в сумі 5000,00 грн. на виконання умов кредитного договору №103001583 від 31.10.2023 року, які були переказані на картковий рахунок № НОМЕР_1 (повний номер картки - НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_1 .

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до графіку сплати кредитних коштів, згідно додатку №1 до кредитного договору №103001583 від 31.10.2023 року, платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 13.02.2024 року.

Укладаючи кредитний договір, ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач підписав кредитний договір, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 544376, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, наявною у матеріалах справи, а саме - надсилання 31.10.2023 року, о 02 год. 10 хв. 49 сек., одноразового ідентифікатора - 544376 на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , зазначений відповідачем при укладенні договору.

28.02.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т.

Відповідно до умов даного договору відбулось відступлення права вимоги, у тому числі за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року становить 18124,37 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників від 10.09.2025 року до договору відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, яка складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 12774,37 грн. - заборгованість за відсотками; 350,00 грн. - заборгованість за комісією.

Розмір заборгованості за кредитним договором також підтверджується відомостями про щоденні нарахування і погашення та випискою з особового рахунку за кредитним договором, наявними в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не здійснювала платежів на погашення заборгованості.

ОСОБА_1 надсилалась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості за вих.№23401881/4155 від 29.12.2025 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаної претензії.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року про надання споживчого кредиту в сумі 18124,37 грн.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про визнання позовних вимог, в якій не викладено будь-яких заперечень проти позову, не надано доказів на спростування вимог, викладених у позовній заяві.

При цьому, суд вважає, що перехід права вимоги за кредитним договором проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Кредитний договір з первісним кредитором, за якими ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги, підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Відповідач ОСОБА_1 не оскаржувала правомірність укладеного договору у судовому порядку.

Окрім цього, встановлено, що у відповідності до умов договору передбачено умови та строки нарахування відсотків та комісії за користування коштами, які дотримано первісним кредитором.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти та комісію за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами

При цьому, суд зауважує, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до боржника. Позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором.

Відповідач ОСОБА_1 не спростовувала розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок позивачу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання відповідачем кредитного договору в електронній формі, обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним договором, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 18124,37 грн.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у позові заявлено, що судові витрати позивача на правничу допомогу адвоката склали 8000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони. У разі недотримання вищезазначених вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»; акт №Д/14445 від 05.01.2026 року, в якому зазначено про прийняття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» виконання послуг від АО «Апологет» за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року на суму 8000,00 грн.; детальний опис наданих послуг від 05.01.2026 року; ордер від 20.10.2025 року.

При цьому, доказів про перерахування коштів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» для АО «Апологет» за надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу, суд враховуючи обставини справи, умови укладеного договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та обсяг виконаних робіт, ціну позову та (або) значення справи для сторони, вважає, що витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката, понесені позивачем, підлягають до часткового задоволення в розмірі 2000,00 грн.

За подання до суду позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» сплачено 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,81,89,263,264,265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (юридична адреса: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.№1, корп.№28, код ЄДРПОУ: 35234236) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103001583 від 31.10.2023 року в загальній сумі 18124 (вісімнадцять тисяч сто двадцять чотири) грн. 37 коп., яка складається з: 5000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 12774,37 грн. - заборгованість за відсотками; 350,00 грн. - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по справі в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційнускаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя І.М.Незнамова