Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 948/343/26
Номер провадження 2/948/408/26
08.07.2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Тимофєєвої Г.Л,
за участю секретаря Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ :
20 квітня 2026 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 417558491 від 02.12.2021 у розмірі 70 606,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 417558491 на суму 5 100,00 грн, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV65E8J.
Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.
28.11.2018 між аервісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 171 від 01.02.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачемТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 70 606,80 грн.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості підповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 70 606,80 грн, яка складається з: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 48 606,80 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Ухвалою Машівського районного суду від 04.05.2026 відкрито провадження по справі, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.125-127).
У судові засідання 04.06.2026 та 08.07.2026 представник позивача не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.8 на зв).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судові засідання повторно не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомлення на адресу зареєстрованого місця. Поштові конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с.137-138, 150-151).
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відповідач причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
02.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 417558491 (далі Договір № 417558491) (а.с.14 на зв -18), за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом на умовах договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору 22000,00 грн це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.
За умовами п.п.1.3. 1.5 Договору, кредитодавець надає перший транш за Договором в сумі 5100 грн 00 коп. одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 01.01.2022 р.; позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту (Траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору.
Згідно з п. 1.7. Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником ( дисконтний період), а саме до 01.01.2022.
Пунктом 1.8. Договору визначено, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Відповідно до п. 1.9. Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти, які нараховуються: виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 193,45 процентів річних, що становить 0,53 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (а.с.1.9.1.); за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25 процентів річних, що становить 1,05 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.2.).
За умовами п. 5.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Даний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора MNV65E8J, відправленого 02.12.2021 0:23:53 та введеного 02.12.2021 0:24:12 (а.с.18).
Вказаний факт також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" від 05.06.2023 13:56:11, відповідно до якої ОСОБА_1 підписав кредитний договір №: 417558491 від 02.12.2021 одноразовим ідентифікатором MNV65E8J, відправленим позичальнику 02.12.2021 00:23:53 на номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 02.12.2021 00:24:12, перерахування грошових коштів позичальнику 02.12.2021 00:24:17 (а.с.39).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, судом установлено, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір у якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно Заявка на отримання грошових коштів в кредит у сумі 5100,00 грн. від 02.12.2021 по договору №417558491 від 02.12.2021, ОСОБА_1 зазначив номер картки 4149-50xx-xxxx-9510 (а.с.26).
Платіжним дорученням № c4b8a994-4d34-48a3-93d8-7466adf04d85 від 02.12.2021 підтверджується переказ коштів у сумі 5100,00 грн. згідно договору № 417558491 від 02.12.2021, ОСОБА_1 на платіжну картку № 4149-50xx-xxxx-9510 (а.с.38).
У довідці ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» повідомляє, що на виконання кредитного договору № 417558491 від 02.12.2021, ними ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції: надавач платіжних послуг платника: АТ «ОТП БАНК»; надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Райффайзен Банк»; особа платника - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»; особа отримувача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок/платіжна карта отримувача - 4149-50XX-XXXX-9510 грн; сума платіжної операції: 5100,00 грн.; ідентифікатор платіжної операції -c4b8a994-4d34-48a3-93d8-7466adf04d85; дата ініціювання платіжної інструкції - 02.12.2021 0:24:12; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) - 02.12.2021 0:24:17 (а.с.106.).
Згідно з інформацією АТ «Райффайзен Банк» №81-15-9/8520-БТ від 20.05.2026, наданої на виконання ухвали суду від 04.05.2026, банківська картка № НОМЕР_3 (повний номер 4149500164339510) емітована на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 140).
АТ «Райффайзен Банк», на виконання ухвали суду, також надано Історію по картковому рахунку, якою підтверджується факт зарахування 02.12.2021 на картку №4149-50XX-XXXX-9510 5100,00 грн (а.с. 141).
Крім цього, судом установлено, що згідно з платіжним дорученням № 185edaf4-fe89-482d-b68a-647004e5b6bc від 02.12.2021 та платіжним дорученням № 05223c0e-6b88-4e0a-8d1f-e597a0cd9e51від 02.12.2021 ОСОБА_1 , згідно договору № 417558491 від 02.12.2021, здійснено переказ коштів у сумі 10550,00 грн. та у сумі 6350,00 грн., на платіжну картку 5168-74XX-XXXX-5686(а.с.37, 37 на зв).
У довідках ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» повідомляє, що на виконання кредитного договору № 417558491 від 02.12.2021, ними ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції: надавач платіжних послуг платника: АТ "СЕНС БАНК"; надавач платіжних послуг отримувача - АТ "ПриватБанк"; особа платника - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»; особа отримувача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок/платіжна карта отримувача - 5168-74XX-XXXX-5686грн; сума платіжної операції: 10550,00 та 6350,00 грн.; ідентифікатор платіжної операції CC973183B4EA01B0E053AC112B0DFF25 та CC973183B3FA01B0E053AC112B0DFF25; дата ініціювання платіжної інструкції - 02.12.2021 0:50:38 та 02.12.2021 0:42:38; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) - 02.12.2021 0:50:49та 02.12.2021 0:42:47(а.с.105, 105 на зв.).
Згідно інформації АТ "ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду від 04.05.2026, банківська картка 5168-74XX-XXXX-5686емітована на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.140)
Випискою по рахунку АТ "ПриватБанк», № підтверджується факт зарахування ОСОБА_1 грошових коштів (а.с.141).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі 22000,00 грн.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018(а.с.51-57), Додаткову угоду №19 від 28.11.2019 про продовження дії договору факторингу до 31.12.2020 року (а.с.56 на зв.), Додаткову угоду №26 від 31.12.2020 про нову редакцію тексту договору факторингу та встановлення строку закінчення договору факторингу - 31.12.2021(а.с.57-61), Додаткову угоду №27 від 31.12.2021 про продовження строку дії договору до 31.12.2022 (а.с.62), Реєстр права вимоги №171 від 01.02.2022 (а.с.64-65), відповідно до умов яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 417558491 від 02.12.2021 у загальній сумі 56 183,60 грн., з яких 22 000,00 - заборгованість по основному боргу, 34 183,60 грн заборгованість по відсоткам (а.с.64-65).
Відповідно до п. 4 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, в редакції Додаткову угоду №26 від 31.12.2020, відповідно до якого наявне право вимоги переходить з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Факт повної оплати суми фінансування за відступлення прав вимог за Реєстром прав вимоги за Реєстром прав вимоги №171 від 01.02.2022 за Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.66).
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с.67-71), Додаткову угоду №2 від 03.08.2021 про продовження строку дії договору до 31.12.2022 (а.с.71 на зв), Додаткову угоду №3 від 30.12.2022 року про продовження строку дії договору до 30.12.2024 (а.с.72), Реєстр права вимоги №9 від 30.05.2023 (а.с.73-74), відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № 417558491 від 02.12.2021 у загальній сумі 70606,80грн, з яких 22000,00 заборгованість за основним боргом, 48606,80 грн заборгованість по відсоткам (а.с.73-74).
Відповідно до п. 4 Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 право вимоги переходить з моменту підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог.
Платіжною інструкцією №4097 від 30.05.2023 підтверджується оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 та Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 (а.с.75 на зв.).
11.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач ТОВ «ФК ЕЙС»» отримав право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників (а.с.76-81).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 417558491 від 02.12.2021 на загальну суму 70606,80грн, з яких 22000,00 заборгованість за основним боргом, 48606,80 грн заборгованість по відсоткам (а.с.82-83).
За умовами п.1.2 Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, перехід права вимоги заборгованості відбується в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників.
Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 підписано сторонами 14.07.2025 (а.с.84).
Платіжними інструкціями №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 19.09.2025, № 356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025, № 344 від 04.09.2025 підтверджується оплата фінансування за відступлення Права вимоги згідно Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.85-88).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема п. 1 ч. 1 цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За змістом ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 Як зазначено, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до рішення №1 від 25.03.2024 назву товариства ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінено на ТОВ «СВАЕ ФІНАНС» (а.с.32).
Таким чином у суду відсутні підстави ставити під сумнів укладені договори факторингу та реєстри боржників, у зв`язку з чим суд вважає, що до ТОВ «ФК ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 417558494 від 02.12.2021.
Як вбачається з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 417558494 від 02.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 70606,80грн, з яких 22000,00 заборгованість за основним боргом, 48606,80 грн заборгованість по процентами (а.с.91).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає таке.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що за Договором № 417558491 від 02.12.2021 ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 22000,00 грн.
З розрахунку заборгованості за Договором позики № 417558491 від 02.12.2021, вбачається, що ОСОБА_1 кошти на погашення тіла кредиту не сплачувались (а.с.89,90), отже відповідач зобов`язання з повернення тіла кредиту не виконав.
Приймаючи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 22000,00 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48606,80 грн суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.
На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження N12-16гс22).
З наданих розрахунків заборгованості за кредитним договором № 417558491 від 02.12.2021 вбачається, що відсотки нараховані в період з 02.12.2021 по 03.03.2022 (а.с.89,90).
За умовами п.1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів, а саме до 01.01.2022 (а.с.14 на зв.)
Пунктом 1.8. Договору визначено, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (а.с.).
З наданих розрахунків вбачається, що відсотки відповідачем не сплачені, доказів активізації ОСОБА_1 функції продовження строку Дисконтного періоду позивачем не надано, а тому суд, приходить до висновку, що продовження строку договору не відбулося, а відтак нарахування відсотків понад строк, установлений у п.1.7. Договору, є безпідставним.
Таким чином, суд, шляхом проведення розрахунків, визначив суму відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача:
22000,00 грн х 0,53 % = 116,60 грн в день,
116,60 х 30 днів = 3498,00 грн
Отже, вимога представника позивача щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, в розмірі 3498,00 грн
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача суду не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню на загальну суму в розмірі 25498,00, де 22000,00 тіло кредиту, 3498,00 проценти.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 70606,80 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 25498,00 грн, що становить 36,11 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662/2,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 961,39 грн, що складає 36,11 % від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Соломко О.В. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 7000,00 грн (а.с.92-97).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, відповідачем не доведено не співмірність заявлених судових витрат, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 2527,70 грн, що складає 36,11 % від 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13,141, 259,263-265, 280 -282ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 417558491 від 02.12.2021 в сумі 25498,00 (двадцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 00 коп), де 22000,00 грн тіло кредиту, 3498,00 грн відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» судовий збір в сумі 961,39 (дев`ятсот шістдесят одну гривню 39 коп) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2527,70 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять сім гривень 70 коп).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13 код ЄДРПОУ: 42986956);
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.Л.Тимофєєва
Судове рішення № 138054280, Машівський районний суд Полтавської області було прийнято 08.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 948/343/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: