Ухвала суду № 138053680, 07.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 203/2742/26

Провадження № 2/127/3408/26

УХВАЛА

07 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2024305132 від 13 червня 2019 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2026 року справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2026 року суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Сторони надали заяви по суті (відзив, відповідь на відзив та заперечення).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 червня 2026 року прийнято до розгляду, надані стороною відповідача, докази (копію виписки по кредитному договору); витребувано в ТОВ «Діджи Фінанс» та в АТ «ОТП Банк» розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором №2024305132, укладеним 13 червня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , в якому було б розмежовано нарахування за пунктом 1 кредитного договору, що передбачає надання кредитних коштів на придбання товару та оплату послуг, та нарахування за пунктом 2 договору, яким передбачено встановлення позичальнику відновлюваної кредитної лінії, із зазначенням: суми тіла кредиту; періодів та сум фактичного користування кредитними коштами; дат і розмірів здійснених відповідачем платежів у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитної лінією; випадків прострочення повернення кредитних коштів та відсотків із зазначенням відповідних дат і сум; щомісячного нарахування процентів за користування кредитною лінією та порядку та черговості погашення заборгованості. Також витребувано в ТОВ «Діджи Фінанс» оригінал кредитного договору № 2024305132 від 13 червня 2019 року з додатками та витяг з реєстру боржників, які містить усі відомості передбачені додатком №1 до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, щодо боржника ОСОБА_1 .

Вказана ухвала була направлена позивачу через підсистему «Електронний суд» до його електронного кабінету.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 червня 2026 року продовжено ТОВ «Діджи Фінанс» строк для надання доказів, зазначених в ухвалі суду від 01 червня 2026 року, до 30 червня 2026 року.

26 червня 2026 року на адресу суду надійшла заява щодо виконання ухвали суду від 01 червня 2026 року в частині долучення оригіналів письмових доказів: оригіналу кредитного договору №2024305132 від 13 червня 2019 року з додатками та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року. При цьому зазначено, що товариство не може надати реєстр боржників до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, оскільки у відповідному реєстрі прав вимоги міститься інформація щодо великої кількості боржників, яка є таємницею фінансової послуги, розкриття якої має здійснюватись у визначеному законом порядку. До зазначеної заяви позивачем, крім оригіналу кредитного договору № 2024305132 від 13 червня 2019 року з додатками та оригіналу витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, долучено також: рахунок-фактуру № СФМАН-0000002600 від 13 червня 2019 року, видаткову накладну № ЧМАН2-0044 від 13 червня 2019 року, службовий чек «Комфі», специфікацію до кредитного договору, розписку та опис документів кредитної справи. Усі зазначені документи подані в оригіналах.

Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою суду від 01 червня 2026 року у ТОВ «Діджи Фінанс» було витребувано, окрім оригіналу кредитного договору №2024305132 від 13 червня 2019 року з додатками та витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, також розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором №2024305132, укладеним 13 червня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , в якому було розмежовано нарахування за пунктом 1 кредитного договору, що передбачає надання кредитних коштів на придбання товару та оплату послуг, та нарахування за пунктом 2 договору, яким передбачено встановлення позичальнику відновлюваної кредитної лінії, із зазначенням: суми тіла кредиту; періодів та сум фактичного користування кредитними коштами; дат і розмірів здійснених відповідачем платежів у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитної лінією; випадків прострочення повернення кредитних коштів та відсотків із зазначенням відповідних дат і сум; щомісячного нарахування процентів за користування кредитною лінією та порядку та черговості погашення заборгованості.

Однак, ТОВ «Діджи Фінанс» вказаний розрахунок не надав, причини неможливості надати вказаний доказ теж не зазначив.

Не надав вказаний розрахунок і АТ «ОТП Банк».

Також суд витребував витяг з реєстру боржників, які містить усі відомості передбачені додатком №1 до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, щодо боржника ОСОБА_1 .

Однак позивач надав оригінал витягу з реєстру боржників до договору факторингу №21/10/22 від 21 жовтня 2022 року, копія якого наявна в матеріалах справи. При цьому, не звернув увагу на обставини, викладені в ухвалі суду від 01 червня 2026 року з даного приводу, та не надав витяг щодо боржника, що містить усі відомості, які відповідно до додатка № 1 до договору факторингу, повинні бути зазначені щодо боржника.

Отже, докази, витребувані судом, не надані.

Отже, позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Будь-яких клопотань також не подав.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Витребувані ухвалою суду докази, а саме розгорнутий розрахунок заборгованості та докази переходу права вимоги, мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки стосуються предмета доказування та є необхідними для встановлення обставин, від яких залежить законність і обґрунтованість судового рішення.

Розрахунок заборгованості полягає у встановленні суми заборгованості відповідно до умов кредитного договору та вимог закону, зокрема встановлення правильності застосування процентної ставки, розміру тіла кредиту, на який нараховувалися проценти, періодів нарахування процентів, черговості погашення заборгованості, а також врахування здійснених позичальником платежів. Докази переходу права вимоги, своєю чергою, є необхідними для встановлення наявності у позивача матеріально-правових підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

Крім того, на необхідність дослідження зазначених обставин звертала увагу й інша сторона у справі. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості надати належну правову оцінку заявленим позовним вимогам та перевірити доводи сторін з наведенням мотивів їх прийняття або відхилення, що унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд вважає, що позивачем обов`язки, як учасника справи, не виконуються в порушення ч. 2 ст. 43 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

У розумінні наведених положень, залишення позову без розгляду на підставі вказаної норми можливе, зокрема, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Як вказувалося, суд зважає, що предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже у спорах цієї категорії предметом доказування є, зокрема, встановлення факту існування заборгованості, її розміру та структури, а також перевірка правильності її обчислення з урахуванням умов кредитного договору, здійснених позичальником платежів і вимог чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини.

Суд звертає увагу, що між первісним кредитором та відповідачем був укладений змішаний кредитний договір №2024305132, відповідно до умов якого остання отримала два види кредитування, а саме: споживчий кредит на придбання товару в розмірі 8999,00 грн зі строком повернення до 13 червня 2021 року, з яких 350,00 грн було спрямовано на оплату додаткових послуг банку («СМС + Довідка»), а також відновлювану кредитну лінію з лімітом 2500,00 грн строком на 36 місяців із правом пролонгації. При цьому позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 52494,94 грн, з яких: 37800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14694,94 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на підставі умов договору, зокрема пункту 1, яким передбачено надання кредитних коштів на придбання товару та послуг, а також пункту 2, яким передбачено встановлення позичальнику відновлюваної кредитної лінії.

Саме розгорнутий розрахунок обґрунтував би розмір заборгованості щодо кожної із складових з урахуванням умов змішаного кредитного договору, однак такі докази позивачем не подано, при цьому доказів наявності поважних причин їх не надання не надано.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Тобто, вирішення питання про розподіл судових витрат в разі залишення позову без розгляду є правом, а не обов`язком суду.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Керуючись ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44, ч. 7 і ч. 10 ст. 84, п. 9 ч. 1, ч. 3 ст. 257, ст. 258-261, 353-354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: