Рішення № 138051409, 07.07.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/890/26

Номер провадження № 2/371/1342/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді - Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

встановив:

У травні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 19.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1565-9792, який разом з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлена. Зазначений кредитний договір між сторонами був укладений у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору А3844, ознайомлено з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів, котрі в подальшому були ним підписані. ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу кредит в розмірі 20 000, 00 грн на картковий рахунок, строком на 365 днів, базовий період 28 дні, знижена процентна ставка 1,00% в день, стандартна процентна ставка 1,00% в день, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 02.03.2026 має заборгованість - 83 232, 00 грн, з яких: 23 960, 00 грн - заборгованість за кредитом; 46 897, 00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 12 000, 00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 375, 00 грн - заборгованість по комісії. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі - 83 232, 00 грн, а також судові витрати в розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

10.06.2026 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Заявлені позовні вимоги визнала частково, а саме не заперечувала факт отримання кредиту у сумі 20 000, 00 грн. Заперечувала про стягнення з неї 83 232, 00 грн, з яких: 23 960, 00 грн - заборгованість за кредитом; 46 897, 00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 12 000, 00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 375, 00 грн - заборгованість по комісії. Щодо стягнення з неї заборгованості по процентах, посилалася на пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та просила обрахувати відсотки з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності.

В судове засідання представник позивача не з`явився, заявою просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву про часткове визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 19.06.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1565-9792 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором складають єдиний договір. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А3844 (а.с. 12-22).

Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом (а.с. 12зв).

Відповідно до п. 4.1. Договору, загальний розмір кредиту, становить 20 000, 00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 19.06.2025 (а.с. 13зв.).

Згідно п. 4.10. Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (а.с. 13 зв.).

Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту (п.4.11 Договору).

Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 18.06.2026 (п. 4.14. Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору, у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати закінчення Строку кредитування, визначеного п. 4.14. даного Договору (а.с. 15).

Також, 19.06.2025 ОСОБА_1 було підписано одноразовим ідентифікатором паролем (електронний підпис), Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1565-9792, які містять, зокрема, умови про надання коштів у позику (а.с. 23-31, 31зв.-32, 33-35, 36-84).

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримала 19.06.2025 о 18:05 кредит у розмірі 20 000, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується листом TOB ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (а.с. 85).

07.08.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1565-9792 (а.с. 87зв.-89), згідно якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 500, 00 грн. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 07.08.2025 (п. 2.1, п.2.2 Договору). Додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 07.08.2025 підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0167.

Відповідно до п.2.3 Договору, позичальнику надано у кредит додаткових коштів, які він зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 21 500, 00 грн.

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримала 07.08.2025 о 07:20 кредит у розмірі 1 500, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується листом TOB ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (а.с. 85зв).

20.08.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1565-9792 (а.с. 91зв.-93), згідно якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2 500, 00 грн. Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 20.08.2025 (п. 2.1, п.2.2 Договору). Додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 20.08.2025 підписана відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А0328.

Відповідно до п.2.3 Договору, позичальнику надано у кредит додаткових коштів, які він зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів у розмірі 23 960, 00 грн.

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримала 20.08.2025 о 10:18 кредит у розмірі 2 500, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується листом TOB ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» (а.с. 86).

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримала кредит у розмірі 20 000, 00 грн (19.06.2025), 1 500, 00 грн (07.08.2025), 2 500, 00 грн (20.08.2025), що разом становить 24 000, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1565-9792 від 19.06.2025 ТОВ «Укр кредит фінанс» (а.с. 95).

Станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором становить - 83 232, 80 грн, з яких: 23 960, 00 грн - основний борг, 46 897, 80 грн - залишок відсотків, 12 000, 00 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України, 375, 00 грн - залишок комісій, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1565-9792 від 19.06.2025, складеним представником ТОВ «Укр кредит фінанс (а.с. 96-98).

З копії письмової вимоги про дострокове повернення кредиту від 23.03.2026 вбачається, що сторона позивача повідомила відповідача ОСОБА_1 про необхідність виконання договору про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 19.06.2025, але в добровільному порядку заборгованість погашена не була (а.с. 99).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр кредит фінанс» (creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр кредит фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр кредит фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Укладення кредитного договору в електронній формі (відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»), є таким, що укладений у письмовому вигляді про що зазначено у постановах ВС від 07.10.2020 року №127/33824/19 та від 09.09.2020 року №732/670/19.

Згідно з п 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Можливість укладення договору шляхом фіксування його змісту в кількох документах визначена ст. 207 ЦК України.

При укладанні договору, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вказує ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою (штрафом, пенею).

Надані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази містять відомості про укладений між сторонами договір та погоджені сторонами умови щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, щодо процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядку сплати.

Отже, суд дійшов висновку про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді суттєві умови договору, які визначені законом для такого виду договорів.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а також те, що між сторонами було укладено кредитний договір, відповідач ознайомлена з його положеннями при укладення, а також доказів повернення отриманих від позивача кредитних коштів, до суду не надала, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Укр кредит фінанс» у частині стягнення з ОСОБА_1 тіла кредиту за договором про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 19.06.2025 у розмірі 23 960, 00 гривень обґрунтованими та такими щодо підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом у сумі 46 897, 80 грн то суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати з споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної вище постанови, з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Так, ТОВ «Укр кредит фінанс», звертаючись до суду з даним позовом, заявляє вимоги про стягнення з ОСОБА_1 46 897, 80 грн відсотків за користування кредитними коштами за договором №1565-9792 від 19.06.2025 року. Згідно умов договору, тіло кредиту складає 23 960, 00 гривень. Відтак, розмір заявлених до стягнення відсотків у два рази більший, ніж тіло кредиту.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу за процентами не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

За наведених обставин, враховуючи вищевказані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за доцільне зменшити загальний розмір процентів за користування кредитними коштами за договором про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 19.06.2025 до розміру тіла кредиту, що складає 23 960, 00 гривень.

Суд вважає такий розмір відсотків обґрунтованим, достатнім, справедливим та таким, що відповідатиме принципам розумності, справедливості й пропорційності.

Водночас, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 12 000, 00 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та триває на теперішній час.

З огляду на викладене, стягнення 12 000, 00 грн на підставі ст. 625 ЦК України у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, беручи до уваги доводи сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1565-9792 від 19.06.2025 у розмірі 48 295 гривень, з яких: 23 960, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23 960, 00 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 375, 00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (58,02%) в сумі 1 544, 72 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України , суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором №1565-9792 від 19.06.2025 у розмірі 48 295 (сорок вісім тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» код ЄДРПОУ 38548598 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 544 (одна тисяча п`ятсот сорок чотири гривні сімдесят дві копійки) гривні 72 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Кириленко