Рішення № 138051247, 30.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2026 Справа №607/6424/26 Провадження №2/607/4150/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Борецької Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі ТОВ «ФК «Ірбіс») та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту № 80994476 (далі Договір № 80994476).

За умовами Договору № 80994476 відповідачу надано кредит у сумі 4200 грн на строк 90 днів, з кінцевою датою повернення 10.02.2022. Визначено процентну ставку у розмірі 2,5% (пільгова процентна ставка) від суми кредиту за 1 день користування кредитом та 3% (стандартна процентна ставка) від суми кредиту за 1 день користування кредитом.

ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало свої зобов`язання за Договором № 80994476 у повному обсязі.

01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 80994476.

Відповідач покладені Договором № 80994476 зобов`язання не виконав, унаслідок чого станом на 20.03.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 14910 грн, а саме: тіло кредиту 4200 грн; проценти за користування кредитом 10710 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подав.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

25.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

04.05.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

30.06.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «Позика» Міньковська А.В. не з`явилася. У позовній заяві просила позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без її участі. Не заперечувала проти здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

30.06.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

12.11.2021 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту № 80994476, невід`ємними частинами якого є: Графік погашення боргу (Додаток № 1); Відповідь про прийняття акцепту; Правила надання фінансового кредиту.

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 498939.

Підписанням Договору № 80994476 відповідач підтвердив, що до укладення договору йому надана інформація, зазначена в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та що йому відомі права, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», та він повідомлений Товариством про свої права і отримав від Товариства інформацію відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та інших законів та підзаконних актів України (п. 13.9.4, 13.9.6 Договору № 80994476).

За цим Договором товариство надає кредит клієнту у розмірі 4200 грн, з оплатою за процентною ставкою, що вираховується в наведеному графіку в п. 3.1.1 та становить 3% відсотків за день від суми наданого кредиту, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти (п. 3.1 Договору № 80994476).

За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору, та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта. При цьому клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п. 3.2.1, 3.2.2 цього Договору: пільгова процентна ставка 2,5% (застосовується протягом 30 календарних днів з 12.11.2021 до 12.12.2021); стандартна процентна ставка 3% (застосовується протягом 60 календарних днів з 13.12.2021 до 10.02.2022) (п. 3.2 Договору № 80994476).

Мета кредитування задоволення власних потреб клієнта, що не суперечать чинному законодавству України та не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов`язується використовувати кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому Договорі (п. 3.4 Договору № 80994476).

Видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті та яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки (п. 4.1 Договору № 80994476).

Згідно з повідомленням «Універсальні платіжні рішення» № 3152_251024113254 від 24.10.2025 на виконання умов договору на переказ коштів від 06.04.2021 на рахунок № НОМЕР_1 12.11.2021 перераховано грошові кошти у сумі 4200 грн.

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_3 .

З наданої виписки руху коштів по картковому рахунку № НОМЕР_3 за період з 12.11.2021 до 19.11.2021 вбачається, що 12.11.2021 на цей картковий рахунок зараховано грошові кошти у сумі 4200 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «Ірбіс», за період з 12.11.2021 до 10.02.2022 за Договором № 80994476 виникла заборгованість у загальному розмірі 14910 грн, а саме: тіло кредиту 4200 грн; проценти за користування кредитом 10710 грн. Проценти нараховано за період строку кредитування, тобто за 90 днів.

01.09.2025 ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» уклали договір факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог у формі, наведеній в додатку № 1 до цього договору (п. 4.1 договору факторингу № 01092025/01).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 80994476 у розмірі 14910 грн, з яких: 4200 грн заборгованість за основним боргом; 10710 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Указані реєстр та акт підписано клієнтом та фактором та містять їхні печатки.

З платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «Позика» сплатило ТОВ «ФК «Ірбіс» грошові кошти на загальну суму 3490472,17 грн з призначенням платежу «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року. Без ПДВ».

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що згідно з вимогами викладених вище положень закону ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту № 80994476від 12.11.2021. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору № 80994476 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ «ФК «Ірбіс» виконало умови Договору № 80994476 та надало відповідачу кредит у сумі 4200 грн.

Відповідач покладені Договором № 80994476 зобов`язання належним чином не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано. Також відповідач не спростував розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

З наданих розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період строку кредитування, тобто за 90 днів, за відсотковою ставкою, що відповідає умовам Договору № 80994476.

За період з 12.11.2021 до 10.02.2022 розмір нарахованих процентів становить 10710 грн (4200 грн (сума кредиту) х 2,5% х 30 днів (з 12.11.2021 до 12.12.2021) = 3150 грн) + (4200 грн (сума кредиту) х 3% х 60 днів (з 13.12.2021 до 10.02.2022) = 7560 грн).

Також позивач довів, що унаслідок укладення договору факторингу кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 80994476 станом на теперішній час є ТОВ «ФК «Позика».

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 80994476у сумі 4200 грн (сума кредиту) та 10710 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 80994476 від 12.11.2021 у сумі 14910 грн, з яких: заборгованість за кредитом 4200 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 10710 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 80994476 від 03.03.2026.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають

розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 встановлено, що ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Позика» дійшли згоди, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги (правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором).

Згідно з п. 4.1 договору загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно з тарифною сіткою, вказаної у п. 4.8 даного Договору, а також додаткову оплату, яка зазначена у п. 4.9 даного Договору.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт надання послуг, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої виконавцем юридичної допомоги і її вартість. Акт надається клієнту особисто або надсилається виконавцем факсимільним зв`язком, поштою або на електронну пошту, вказану у Договорі (п. 4.4. договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026).

Згідно із додатковою угодою № 80994476 до договору про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026 сторони доповнили розділи договору «Предмет договору» та «Порядок здійснення розрахунків».

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

Згідно з актом надання послуг від 16.02.2026 та детальним описом наданих послуг сторони засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: письмова консультація 30 хв.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин 1 год.; складення позовної заяви 2 год.; формування додатків до позовної заяви 30 хв. Загальна вартість наданих послуг становить 5500 грн.

Суд враховує, що відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки розгляд справи здійснювався шляхом постановлення заочного рішення.

Разом з тим суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, та відсутність представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

Такі витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 80994476 від 12.11.2021 у сумі 14910 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот десять) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» судові витрати у виді судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: вул. Глибочицька, буд. 17, літера Б, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 06.07.2026.