Ухвала суду № 138051054, 07.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4115/26

Провадження № 2/461/2854/26

УХВАЛА

07.07.2026 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Чорнія Н.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Ідея Банк»,

в особі представника Заставної Ольги Василівни

(79008, м. Львів, вул. Валова,11, ЄДРПОУ: 19390819),

до

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

АДРЕСА_1 )

про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I. Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставної Ольги Василівни, до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

18.06.2026 відповідачем подано клопотання про витребування доказів. Зокрема, представник просить витребувати у Акціонерного товариства «Ідея Банк» детальний розрахунок заборгованості з інформацією, а саме:

- залишок основного боргу на дату видачі кредиту (14.08.2025) та на початок і кінець кожного розрахункового місячного періоду;

- суму нарахованих процентів за кожний розрахунковий період із зазначенням: кількості днів, залишку боргу, ставки та результату обчислення за формулою методу: «факт/факт»;

- суму та дату кожного платежу відповідача з розподілом між погашенням основного боргу та процентів відповідно до п. 2.17 Договору;

- залишок основного боргу та нарахованих процентів після зарахування кожного платежу;

- обґрунтування порядку нарахування процентів у період прострочення (після 14.10.2025 по 22.04.2026) з посиланням на норми договору та закону;

- обґрунтування не нарахування пені та штрафних санкцій з посиланням на конкретні норми закону та умови договору.

Мотивуючи заявлене клопотання, представник вказав, що довідка-розрахунок, яка долучена до матеріалів справи є виключно зведеним документом та не містить жодного математичного обґрунтування наведених в ній сум, що унеможливлює здійснення належної перевірки правильності нарахувань. Також, без детального розподілу сплачених відповідачем коштів між складовими боргу є неможливим встановлення дійсного розміру заборгованості.

16.04.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зокрема викладено заперечення на клопотання про витребування доказів, відповідно до яких зазначено, що законом не визначено обов`язкову форму розрахунку і тому позивачем надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне і який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду, зворотного відповідачем не доведено. Чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Законом не визначено обов`язкову форму розрахунку і тому позивачем надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням усіх коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду, а зворотного відповідачем не доведено.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім цього, позивач надає до матеріалів справи розрахунок заборгованості (детальний) за кредитним договором від 14.08.2026 № M75.34606.012114568, виконаний станом на 22.04.2026, у формі, що відображає порядок обчислення заборгованості за вказаним Кредитним договором протягом всього періоду її утворення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає, серед іншого, у недопущенні зловживань наданими їй правами. Дотримання балансу між інтересами усіх сторін при розгляді справи законодавцем покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством засад та строків розгляду справи.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду клопотання та ухвалення законного і обґрунтованого рішення щодо нього. Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд клопотання у відсутності осіб які не прибули в судове засідання є можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів п.4 ч.5 статті 12 ЦПК, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 2 статті 84 ЦПК України в клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що відповідачем не надано доказів неможливості отримання вказаних доказів самостійно, адже відповідач є стороною договору і вправі отримувати інформацію щодо його виконання у банку самостійно.

Окрім цього, представником позивача долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості (детальний) за кредитним договором від 14.08.2026 № M75.34606.012114568, виконаний станом на 22.04.2026.

Крім того, суд погоджується з доводами сторони позивача щодо того, що банк, як сторона у справі, вправі самостійно обирати спосіб захисту своїх інтересів, зокрема визначати які докази подавати суду. Таке ж право має і відповідач, який наділений правом надавати суду самостійно відповідні розрахунки чи докази.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, суд приходить до висновку, про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст. 84 ЦПК України,

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький