Рішення № 138051044, 08.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/2449/26

Провадження №2/461/2149/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Петрушка І.С.,

за участі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

06.04.2026 позивач АТ «Ідея Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в розмірі 228715,02 грн та 2662,40 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання послуг AT «Ідея Банк», 15.01.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір №1346129 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку (надалі - Договір). Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_1 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_1 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.

Також, 22.10.2024 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M35.34606.011334040, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (Фінансовий номер) відповідача, про що свідчить п. Кредитного договору, реквізити сторін та зазначене нижче.

Згідно договору кредиту відповідачка отримала кредит в розмірі 133179грн зі сплатою 81% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені кредитним договором, графіком щомісячних платежів.

Зазначає, що банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору.

Відповідачка не повернула отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатила нараховані відсотки, інші платежі за кредитним договором.

Останню сплату відповідачкою/зарахування по кредитному договору здійснено 15.06.2025 у зв`язку із чим сума боргу відповідачки за кредитним договором станом на 09.02.2026 становить: прострочений борг - 132743,55 грн, прострочені проценти - 95971,47 грн, а всього - 228715,02грн.

Заборгованість відповідачки підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ) та довідкою - розрахунком заборгованості станом на 09.02.2026.

Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідачки направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачку було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до відповідачки будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 14.04.2026 прийнято до розгляду даний позов та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання.

04.06.2026 представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Коханій О.В. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав. Зазначає, що в обґрунтування нарахованих відсотків позивач надає довідку-розрахунок заборгованості, яка не містить детальної інформації про конкретну відсоткову ставку та також строк нарахування відсотків, в ній лише вказано інформацію про розмір заборгованості станом на 09.02.2026. Окрім цього, вказує, що неможливо встановити із наданих матеріалів, чи застосовував позивач положення п.1.9 Договору кредиту, відповідно до якого позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання після терміну повернення кредиту, зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також 113.72 процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки вимога про усунення порушення кредитних зобов`язань складено та надіслано відповідачці 06.01.2026, а надана довідка-розрахунок заборгованості сформована станом на 09.02.2026. Без детального розрахунку, який позивачем не надано, відповідач позбавлений можливості здійснити його перевірку та навести контррозрахунку, а також встановити, яка процентна ставка застосовувалася у період з 06.01.2026 по 09.02.2026. Також звертає увагу на те, що згідно п.1.8. кредитного договору у випадку, якщо позичальник допустив прострочення платежу, з дня, наступного за днем платежу, згідно з Графіком, на прострочену суму кредиту нараховується процентна ставка 81 процентів річних. Дану умову вважає прихованою неустойкою (пенею), оскільки така нараховується у разі порушення боржником зобов`язання, що відповідає ст.549 ЦК України). Зазначає також, що у позичальника існують обставини, які свідчать, що остання із незалежних від неї причин не могла виконати вчасно свої зобов`язання із повернення кредиту, а, відповідно, вважається, що остання не порушила зобов`язань із повернення коштів. Вказане пов`язане з тим, що в результаті збройних дій, остання не могла прибути у відділення банку, за адресою 79008, м.Львів, вул.Валова, 11, так як такий переїзд, зважаючи на бомбові удари по потягах становив загрозу для її життя. Окрім того, у відповідачки відсутні кошти навіть на оплату дороговартісного проїзду із м.Черкаси до м.Львова, оскільки позивачка наразі є непрацюючою особою. Також відповідачка не могла залишити самих своїх молотінні дітей, які потребували нагляду та лікування. А взяти їх до приїду до міста Львова остання не могла з тих самих причин, що це становило вже загрозу для життя дітей. Щодо територіальної підсудності справи зазначає наступне. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч.8 ст. 28 ЦПК України). У п. 15 Договору кредиту вказано: … також сторони підтверджують, що цей Договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11 і у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання Договору. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок UA НОМЕР_6, відкритий у Банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком №1 (п.1.7 Договору кредиту). Але в такому разі, якщо позика повертається банківським переказом на рахунок позикодавця, а за умовами договору, кредит також наданий шляхом переказу на рахунок позичальника, то вказана адреса не є місцем виконання, і такий договір, особливо в частині повернення, можливо виконати в будь-якому місці. Тому вважає, що на даний позов положення ч.8 ст. 28 ЦПК України не поширюються.

10.06.2026 представником позивача AT «Ідея Банк» Жовтонецьким В.М. подано відповідь на відзив, в якій просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що позивач заперечує щодо доводів представника відповідача стосовного того, що позовну заяву АТ «Ідея Банк» скерувало до Галицького районного суду м.Львова з порушенням правил територіальної підсудності, зазначає наступне. Укладаючи Кредитний договір, сторони погодили, що цей Договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м.Львів, Галицький район, вул.Валова, 11, і у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання Договору (п. 15 Кредитного договору). Відтак, доводи представника відповідача про порушення позивачем правил підсудності є необґрунтованими, і спростовуються зазначеним вище, а тому справа №461/2449/26 за позовом АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за Кредитним договором є підсудною Галицькому районному суду м.Львова. Щодо доводів сторони відповідача про неконкретизованість порядку нарахування процентів та ознак "прихованої неустойки" зазначає наступне. Згідно умов Договору Банк надає Клієнту кредит на споживчі цілі, а Клієнт отримує його на наступних умовах: сума кредиту - 133179,00 грн (п. 1.2. Кредитного договору); процентна ставка - 81 % річних за типом відсоткової ставки - фіксовані (п. 1.3. Кредитного договору) зі строком кредиту - 60 місяців (п. 1.4. Кредитного договору). Процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 81 процентів річних, що складає 0,22 процентів у день та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік Позичальника (Додаток 1) до цього договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів є невід`ємною частиною Договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення Кредиту, а також у інших випадках передбачених законом. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту (п. 1.6. Кредитного договору). Пунктом 1.8. Кредитного договору передбачено, що у випадку коли Позичальник допустив прострочення платежу, з дня наступного за днем платежу згідно з Графіком, на прострочену суму кредиту нараховуються процента ставка 81 процентів річних. Відповідно до Графіку щомісячних платежів (Додаток №1 до Кредитного договору), відповідачка була зобов`язана кожного місяця двадцять другого числа у період з 22.11.2024 по 22.10.2029 включно сплачувати Банку 9169,00 грн (останній платіж згідно Графіку 22.10.2029 у розмірі 8847,85 грн) в рахунок повернення заборгованості за кредитом. Згаданим Графіком серед іншого також погоджено сплату відповідачем суми кредиту за Договором та суму процентів за користування кредитом. Однак, як вбачаєтеся з виписки по рахунку відповідача за цим Кредитним договором ОСОБА_1 частково здійснювала погашення заборгованості за кредитом та з порушенням строків і розмірів оплати платежів, які було визначено та узгоджено сторонами правочину, а саме: 18.11.2024 - 1645,00 грн; 06.12.2024 - 500,00 грн; 30.12.2024 - 16250,00 грн; 11.04.2025 - 6000,00 грн; 15.06.2025 - 10000,00 грн (останній платіж відповідача, після якого ОСОБА_1 не здійснювала жодних погашень в рахунок сплати заборгованості по кредиту). Відповідачка порушила умови Кредитного договору щодо своєчасного та повного виконання взятих на себе зобов`язань зі сплати кредитної заборгованості згідно погоджених сторонами умов Кредитного договору та, безпосередньо, самого Графіку щомісячних платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору, що призвело до нарахування Банком відповідачу процентів на прострочену суму кредиту відповідно до п. 1.8. Кредитного договору, які у свою чергу не мають жодного відношення до прихованої неустойки, про яку зазначає представник відповідача. Звертає увагу, що АТ «Ідея Банк» припинило нарахування процентів за кредитом з моменту пред`явлення вимоги про усунення кредитних зобов`язань від 06.01.2026 Позичальнику, що додатково підтверджується детальним розрахунком заборгованості за Кредитним договором, який виконано станом на 09.02.2026, який додатково та на спростування доводів відповідача надано для долучення до матеріалів справи. Згаданий Детальний розрахунок також відображає порядок нарахування заборгованості за Кредитним договором за весь період, у тому числі процентів за цим Кредитним договором. Також зазначає, що неустойка (штрафи, пеня) взагалі не нараховувалась відповідачу та не заявлялися до стягнення у цій справі, адже починаючи з 01.03.2020, у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), її нарахування було припинено на виконання вимог пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», а в подальшому на виконання вимог Закону України №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Також наголошує на тому, що АТ «Ідея Банк» не здійснювало жодних нарахувань Відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України за прострочення ОСОБА_1 грошового зобов`язання за Кредитним договором, а відтак, доводи представника відповідача в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором у розмірі 228715,02 грн, з яких: 132743,55 грн - прострочений борг, 95971,47 грн - прострочені проценти, не суперечать умовам Кредитного договору, вимогам законодавства, у тому числі Закону України «Про споживче кредитування», а відтак, не підлягає до її зменшення відповідно до норм чинного законодавства України. Щодо доводів сторони відповідача про наявність форс-мажорних обставин зазначає таке. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Стороною відповідача не надано доказів, які б підтверджували виникнення у Боржника ( ОСОБА_1 ) обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які виникли у Відповідача у зв`язку із введенням на території України воєнного стану від 24.02.2022 після укладення Кредитного договору, адже Кредитний договір укладений між сторонами 22.10.2024, фактично через 2,5 роки після введення такого стану. Окрім цього, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не звільняє відповідача від виконання зобов`язань за Кредитним договором, а лише може звільнити від відповідальності за порушення зобов`язань. У даній ситуації позивач і так не нараховував жодних платежів (штрафів / пені, інше) за порушення / невиконання Відповідачем зобов`язань по Кредитному договору.

Представник позивача AT «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи за його відсутності за наявними у матеріалах справи доказами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Коханій О.В. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Щодо порушеного представником відповідача питання дотримання правил територіальної підсудності при розгляді справи, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача, тобто останньому надається право вибору підсудності, залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один із декількох вказаних в законі судів.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов`язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 28 ЦПК України визначено правило альтернативної підсудності, за яким позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ч.1 ст.532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Судом встановлено, що згідно п.15 Договору кредиту №М35.34606.011334040 від 22.10.2024 сторони підтверджують, що цей Договір виконується за місцем знаходження банку: 79008, м.Львів, Галицький район, вул.Валова,11, і у випадку спору між сторонами за цим Договором, позов може пред`являтись також за місцем виконання Договору.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач скористався передбаченою частиною восьмою статті 28 ЦПК України альтернативною підсудністю даної справи і пред`явив позов до Галицького районного суду м. Львова на свій вибір.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 15.01.2024 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір №1346129 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку (надалі - Договір). Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою (смартфону) через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України.

Відповідно до умов п. 1.4.1. Договору Клієнт надає згоду на використання власного номеру телефону, зазначеного в цьому Договорі, як Фінансового номеру телефону ( НОМЕР_1 ) для отримання СМС-повідомлень, що містять ОТР-пароль, з метою подальшого підписання ЕП договорів про отримання банківських послуг у вигляді електронного документа та підтверджує, що номер телефону, що зазначений нижче ( НОМЕР_1 ), належить виключно йому, а відтак накладений ЕП однозначно пов`язаний з клієнтом, і не пов`язаний з жодною іншою особою та прирівнюється до власноручного підпису створює для Клієнта юридичні наслідки. Згідно із п. 1.5 Договору накладення ЕП здійснюється шляхом підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений Банку Клієнтом після його автентифікації.

Також, 22.10.2024 між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №M35.34606.011334040, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (ОТР-пароль), який був надісланий на номер мобільного телефону (Фінансовий номер) відповідача, про що свідчить п. Кредитного договору, реквізити сторін та зазначене нижче.

Власне волевиявлення на укладення Кредитного договору Відповідач висловив шляхом його підписання Електронним підписом (надалі - ЕП), а саме Відповідачем було введено на інтерфейсі власного мобільного пристрою з Фінансового номеру в мобільному додатку О.Bank 2.0. СМС-повідомлення (ОТР-пароль, отриманий від Банку - з альфа імені «IdeaBank»), що узгоджується з п. 1.4.1. Договору № 1346129. Згідно з п. 1.5 Договору накладення ЕП Клієнта здійснюється шляхом перевірки та підтвердження Банком достовірності ОТР-паролю, що був повідомлений (шляхом введення в мобільному додатку О.Bank 2.0.) Банку Клієнтом після його автентифікації. Також, у Договорі визначено номер мобільного номера НОМЕР_1 в якості Фінансового номера відповідача.

Відповідно до п.1. договору кредиту №M35.34606.011334040 від 22.10.2024, банк надає клієнту кредит на споживчі цілі, а клієнт отримує його на наступних умовах: тип кредиту - МОБІЛЬНИЙ-БОНУС (п.1.1.); сума кредиту - 133179 грн (п.1.2.); процентна ставка та тип, % річних - 81% - фіксована (п.1.3.); строк кредиту - 60 місяців (п.1.4.).

Пунктом 1.7. договору кредиту визначено, що дата повернення кредиту - по 29.10.2029 включно. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 , відкритий у банку відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з додатком №1.

Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується платіжними інструкціями №7193078 від 22.10.2024 та №7193088 від 22.10.2024, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ).

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, на адресу відповідачки направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 06.01.2026. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, позивач вказує, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, заборгованість останньої станом на 09.02.2026 становить: прострочений борг - 132743,55 грн, прострочені проценти - 95971,47 грн, а всього - 228715,02грн.

Заборгованість відповідачки підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.02.2026 та детальним розрахунком заборгованості за договором кредиту №M35.34606.011334040 від 22.10.2024, що є належними доказами наявності та розміру такої заборгованості. Зокрема, із детального розрахунку заборгованості за договором кредиту №M35.34606.011334040 від 22.10.2024 вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося позивачем, починаючи з 22.10.2024 по 06.01.2026 включно, за відсотковою ставкою 81% річних.

Відтак, судом не беруться до уваги доводи сторони відповідача про неправомірність стягнення із відповідачки процентів у порядку ст.625 ЦК України, адже, як вбачається із змісту позовної заяви, а також довідки-розрахунку заборгованості станом на 09.02.2026, такі до стягнення стороною позивача не заявляються.

Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, долученим представником банку до позовної заяви, стороною відповідачки на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.

Суд вважає безпідставними покликання сторони відповідача про звільнення її від виконання зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме введення в країні воєнного стану, з огляду на наступне.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Введення воєнного стану на території України не означає, що відповідачка не може виконувати зобов`язання, оскільки жодних доказів про те, що вказані обставини призвели до неможливості нею погашати заборгованість суду не було надано.

Крім цього, саме по собі введення воєнного стану, без доведення учасником справи причинно-наслідкового зв`язку між його введенням та невиконанням зобов`язань через вплив форс-мажорних обставин звільняє виключно від відповідальності за порушення зобов`язань та жодним чином не звільняє від виконання самого зобов`язання.

Відповідно до витягу з сайту Укрпошта, долученого позивачем до відповіді на відзив, вбачається, що скерована АТ «Ідея Банк» на адресу відповідачки вимога від 06.01.2026 про усунення порушень кредитних зобов`язань повернута відправнику 31.01.2026 за закінчення терміну зберігання.

Відтак, у зв`язку з затримкою позичальником сплати кредиту, враховуючи, що АТ «Ідея Банк» в порядку, передбаченому умовами кредитного договору, надіслано відповідачці вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, суд приходить до висновку про виникнення у позивача права дострокового стягнення з відповідачки усієї заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №M35.34606.011334040 від 22.10.2024 у розмірі 228715,02грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2744,58 грн.

Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, cуд,-

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту №M35.34606.011334040 від 22.10.2024 у розмірі 228715,02грн (двісті двадцять вісім тисяч сімсот п`ятнадцять гривень дві копійки).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 2744,58 (дві тисячі сімсот сорок чотири гривні п`ятдесят вісім копійок) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08.07.2026.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11;

представник позивача: Жовтонецький Віктор Миколайович, 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, офіційна електронна адреса: www.ideabank.ua, адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер засобу зв`язку НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 .

Суддя Ольга КРОТОВА