Ухвала суду № 138050965, 02.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/3245/26

Провадження №2-з/369/53/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про відмову у забезпеченні позову)

02.07.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзеніка Сергія Івановича, про забезпечення позову у цивільній справі № 381/3245/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Разом з позовом представником заявника (позивача) ОСОБА_1 - адвокатом Дзеніком С.І. було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній інспекції архітектури та містобудування України, її територіальним/структурним підрозділам та уповноваженим/посадовим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо садибного будинку житлового типу, адреса: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021, власник (замовник) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) та заборони будь-яким особам, які відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наділені повноваженнями вчиняти реєстраційні дії, зокрема, але не виключно, будь-яким державним реєстраторам, нотаріусам, а також будь-яким іншим особам, що наділені повноваженнями відповідно до законодавства України вчиняти реєстраційні дії, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які записи стосовно садибного будинку житлового типу, адреса: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021, власник (замовник) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_4 порушено межі належної йому земельної ділянки за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021 та зайнято частину суміжної земельної ділянки за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0017, що перебуває у власності позивача, шляхом розміщення на земельній ділянці позивача самочинної збудованої будівлі/будинку, внаслідок чого позивач фактично позбавлений права вільного користування своєю земельною ділянкою.

Представник позивача зазначає, що 11.12.2025 року ОСОБА_4 подано до Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомлення про початок виконання будівельних робіт, дата реєстрації в ЄДЕССБ: 11.12.2025 р., реєстраційний номер в ЄДЕССБ У051251210557, нове будівництво садибного будинку житлового типу, адреса: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021. 10.02.2026 року було проведено Технічну інвентаризацію (реєстраційний номер ЄДЕССБ Т101:3981-7625-5665-9185).

Вказані юридичні дії (декларація про початок будівництва та технічна інвентаризація) буди проведені/здійснені відповідачем відносно садибного будинку, який є саме тою будівлею частина якої заступає (розміщена) на земельну ділянку належну позивачу, тобто є об`єктом (предметом) даного спору.

Таким чином, в разі здійснення відповідачем подальших юридичних дій відносно вказаного будинку, а саме реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації та реєстрація права власності на будинок за відповідачем, тобто легалізація (узаконення) розміщення будинку на чужій земельній ділянці, виконання судового рішення може значно ускладнитися або зробить непропорційно складним подальший судовий захист прав заявника.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, визначено: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0.0721 га, за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0017, шляхом знесення самовільно збудованої Левіним Олександром будівлі (будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021 та частково заступає на суміжну земельну ділянку (площа заступання - 8 кв.м., відстань заступання: 0,39 метри із одної сторони будівлі та 0,86 метри із іншої сторони будівлі) за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0017, що перебуває у власності ОСОБА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 знести самовільно збудовану будівлю (будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0021 та частково розміщену на суміжній земельній ділянці (площа заступання - 8 кв.м., відстань заступання: 0,39 метри із одної сторони будівлі та 0,86 метри із іншої сторони будівлі) за кадастровим номером: 3222481201:01:002:0017, що перебуває у власності ОСОБА_1 .

При вирішенні заяви про забезпечення позову, судом оцінено обґрунтованість доводів представника заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Представником позивача не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надано доказів, які б підтвердили те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Більше того, долучений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датується 18.12.2025 року, що унеможливлює встановити дійсного власника земельної ділянки з кадастровим номером 3222481201:01:002:0021 станом на день розгляду заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову у даній справі, а відтак заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст.154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дзеніка Сергія Івановича, про забезпечення позову у цивільній справі № 381/3245/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного сду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя І.А.Козак