Ухвала суду № 138050860, 06.07.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/5459/26

провадження № 1-кс/362/479/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року

Слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 01 липня 2026 року за № 12026111140000373 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 КК України.

Слідчий суддя встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , у якому автор просить накласти арешт на вантажний автомобіль марки «DAF», моделі CF 85.460 (спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид), 2008 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належить на праві власності ТОВ «БУДДИЗАЙН-21» (ідентифікаційний код: 24093124, юридична адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 7), шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном. Метою накладення арешту на тимчасове вилучене майно слідчий указав збереження речових доказів.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111140000373 від 01.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 30.06.2026 року до чергової частини відділу поліції № 1 (м. Васильків) Обухівського РУП надійшло повідомлення, зареєстроване за ЄО № 8854 від 30.06.2026 року, від головного спеціаліста Державної екологічної інспекції ОСОБА_6 про те, що невідомими особами здійснюється вивезення побутового сміття та його висипання на земельну ділянку за адресою: Обухівський район, с. Круглик, вул. Вітянська.

Виходячи з вищевикладеного, 30.06.2026 року у період часу з 11 годин 10 хвилин по 11 годин 40 хвилин, слідчим СВ відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області проведено огляд місця події за вказаною адресою (координати 50.18142, 30.26209).

Під час огляду місця події виявлено та вилучено вантажний автомобіль марки «DAF», моделі CF 85.460 (спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид), 2008 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить на праві власності ТОВ «БУДДИЗАЙН-21» (юридична адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 7).

Вказаний автомобіль вилучено та поміщено на майданчик, розташований за адресою: м. Васильків, вул. Покровська, 1, Обухівський район, Київська область, про що 01.07.2026 року винесено постанову про визнання речового доказу.

Під час досудового розслідування допитано свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які повідомили, що 30.06.2026 року в ході проведення заходів з дотримання природоохоронного законодавства за координатами 50.18142, 30.26209 в с. Круглик Обухівського району ними виявлено засмічену земельну ділянку, а саме розвантаження відходів будівництва, здійснене з використанням автомобіля DAF, р.н. НОМЕР_1 .

Речові докази є матеріальними об`єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Належне забезпечення збереження вказаного речового доказу можливе лише за умови накладення на нього арешту із забороною у користуванні та розпорядженні ним власником або іншою особою, яка має на те, передбачені діючим законодавством права, що може призвести до їх приховування, пошкодження, втрати, знищення, використання або перетворення (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Метою накладення арешту на вищевказане майно є збереження речового доказу, оскільки про належність об`єкта до речового доказу свідчить його відповідність критеріями, визначеним статтею 98 КПК України.

У зв`язку із вищевикладеним в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в судовому засідання підтримав клопотання, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник власника майна заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що власником майна є ТОВ «Буддизайн-21». Клопотання вважає таким, що не узгоджується з метою та цілями задекларованими у статті 170 КПК України, бо носить виражений репресивний характер до підприємства та ґрунтується на доказах, які не відповідають критеріям розумної сумнівності. Звертає увагу суду, що даний автомобіль є вантажним та щоденно задіяний у виконанні специфічних робіт та контрактів, а також у оборонних замощеннях і не співмірність такої надзвичайно великої матеріальної шкоди, яка буде нанесена підприємству у разі арешту та вилучення майна з процесу виробництва такої надзвичайно великої, важкої, дороговартісної техніки по відношенню до покарання за санкцією статті передбаченої ч.1 ст. 239 КК України. ТОВ «Буддизайн-21» має ряд договорів з іншими підприємствами, забезпечує їх виконання, шляхом надання техніки, яка за замовленням може перебувати у різних локаціях, а тому перебування її в с. Круглик не може розцінюватися доказом вчинення ним кримінального правопорушення. При тому, що автомобіль був порожнім, не містив ознак та слідів вказаного побутового сміття.

У судовому засіданні представник власника майна заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

За приписами частини 1 статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями частини 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За правилами пункту 1 частини 2 цієї ж статті арешт майна допускається, з-поміж іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Підставою для арешту майна, щодо якого заявляється клопотання та його метою є, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів.

У силу частин 1-2 статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (частина 11 статті 170 КПК України).

Слідчий просить суд накласти арешт на майно з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні. На обґрунтування необхідності арешту майна, слідчий посилається на те, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, які є об`єктами кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, у даному випадку, обґрунтування відповідності згаданого майна критеріям, визначеним статті 98 КПК України, у вказаній постанові про визнання речовим доказом та у клопотанні про арешт майна, є достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів необхідність застосування арешту з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, а також так, що вказане у клопотанні майно відповідає визначеним статтею 98 КПК України критеріям. Також орган досудового розслідування виконав вимоги частини 5 статті 171 КПК України.

Водночас слідчий ні у клопотанні, ні в судовому засіданні не обґрунтував, що незастосування обмеження користування майном призведе до приховування, знищення, використання, перетворення, пересування чи передачі майна.

Отже, клопотання належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

1. Задовольнити клопотання слідчого частково.

2. Накласти арешт з метою збереження речових доказів на майно, тимчасово вилучене майно під час огляду місця події 30 червня 2026 року за адресою: Обухівський район, с. Круглик, вул. Вітянська, за координатами: за координатами 50.18142, 30.26209, а саме на вантажний автомобіль марки «DAF», моделі CF 85.460 (спеціалізований вантажний спеціалізований самоскид), 2008 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який належить на праві власності ТОВ «БУДДИЗАЙН-21» (ідентифікаційний код: 24093124, юридична адреса: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 7), із забороною розпорядження та відчуження, без заборони користування майном.

3. В іншій частині залишити клопотання без задоволення.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Повний текст ухвали оголошено 08 липня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1