Рішення № 138050809, 09.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 761/8630/20

провадження № 2/361/78/24

09.06.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

9 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.за участю секретаря Гриценко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міста Києва Швець Руслан Олегович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фонд гарантування інвестицій», про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та скасування рішення щодо реєстрації обтяжень на квартиру,-

в с т а но в и в:

Стислий виклад позиції позивача

У березні 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» про визнання недійсними правочинів з відступлення права вимоги.

У серпні 2021 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, де пред`являє такі вимоги:

- визнати недійсним Договір №174/п/63/2007-840 про відступлення прав вимоги від 01 жовтня 2019 року укладений між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» (ВАТ «КБ «НАДРА») та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінмарк»;

- визнати недійсним Договір про відступлення прав за договором Іпотеки від 01 жовтня 2019 року, укладений між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінмарк» щодо квартири (предмету іпотеки) АДРЕСА_1 , яка складається з двох житлових кімнат, жилою площею 38.8 кв.м. та має загальну площу 78 кв.м., зареєстровано в реєстрі №1295;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» прав та їх обтяжень запис №33479796 (з відкриттям розділу), індексний номер 48957812 від 01.10.2019 року, щодо реєстрації обтяжень на квартиру АДРЕСА_2 ;

- застосувати наслідки недійсності укладених договорів про відступлення прав вимоги за Кредитним договором та Договором Іпотеки, зокрема шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія Фонд гарантування інвестицій» прав та їх обтяжень - запис №33479796 (з відкриттям розділу), індексний номер: 48957812 від 01.10.2019 року, щодо pеєстрації обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначається, що 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 174/П/63/2007-840. В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір № 174/П/63/2007-840 про відступлення прав вимоги, зокрема, за кредитним договором №174/П/63/2007-840 від 21 грудня 2007 року. Також 01 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 20 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ «ФК «ФГІ» укладено договір № 174/П/63/2007-840-1 про відступлення права вимоги, що випливає з кредитного договору №174/Ш63/2007-840 від 21 грудня 2007 року. Також 20 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ «ФК «ФГІ» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором укладеним 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .

Позивач не погоджується із договорами про відступлення прав вимоги, посилаючись на те, що такі договори укладені без згоди на їх відступлення власника предмету іпотеки, тобто ОСОБА_1 , оскільки вважає, що дія пункту 7 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може застосовуватися до банків, ліквідація яких розпочалась до прийняття змін до такого Закону. А виходячи з тощо, що ПАТ «КБ «Надра» було розпочато ліквідацію за два місяці до того як вступив у силу пункт 7 цього Закону, то такий пункт не прийнятний для застосування у даному випадку. Також ТОВ «ФК «Фінмарк» не наділений правом бути отримувачем за валютною операцією, оскільки не володіє відповідною ліцензією, що означає, що він не мав відповідного обсягу дієздатності на укладення такого правочину. Крім того, вважає, що у представника ПАТ «КБ «Надра» Гришкової Є.Ю. не було достатньо обсягу прав на укладення оспорюваних договорів та Банком допущені порушення щодо повідомлення позивача про укладення оспорюваних договорів.

Заперечення відповідача

У відзиві на позов представник відповідача ТОВ «ФК «Фінмарк» заперечує проти доводів позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність та необґрунтованість. Зазначає, що пунктом 7 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних ті щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, у частині уступки (продажу, передачі заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи. Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківські ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вклади фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113, про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА». Оспорювані договори про відступлення права вимоги були укладені 01.10.2019, тобто після набрання чинності Законом № 629-УІІІ від 16.07.2015, на який посилається Позивач.

Крім того, ТОВ «ФК «ФІНМАРК» - виступає фінансовою установою, видом діяльності якої є надання фінансових послуг, тому необхідності отримувати додаткову ліцензію на здійснення валютних операцій немає. Зазначає, що жодних доказів стосовно відсутності повноважень у представника ПАТ «НАДРА» Гришкової Є.Ю. на укладення оспорюваних договорів про відступлення прав вимоги позивачем не надано. Інші доводи позову також є безпідставними, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяви, процесуальні дії у справі

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20 березня 2020 року вищевказану позовну заяву передано на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Сердинського В.С. від 06 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Фонд гарантування інвестицій» залучено до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 17.10.2023 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 18 жовтня 2023 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 31.07.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 липня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 15 жовтня 2025 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Пашинський М.М. доводи позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», яка також є представником третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, адвокат Сидоренко Ю.А. заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Обставини справи, що встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 174/П/63/2007-840.

Для забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

01 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір № 174/П/63/2007-840 про відступлення прав вимоги, зокрема, за кредитним договором №174/П/63/2007-840 від 21 грудня 2007 року.

01 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, укладеного 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1

20 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» укладено договір № 174/П/63/2007-840-1 про відступлення права вимоги, що випливає з кредитного договору №174/Ш63/2007-840 від 21 грудня 2007 року.

20 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ТОВ «ФК «Фонд гарантування інвестицій» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором укладеним 21 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині першій статті 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, а саме, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

За статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частини перша та друга статті 203 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі №910/8072/20 зроблено висновок про те, що при вирішенні позову про визнання недійсним договору враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зазначено, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Установлено, що 1 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ Надра» і ТОВ «ФК «Фінмарк» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступив право вимоги до боржників, а новий кредитор набув усіх прав кредитора за кредитними договорами. Метою укладення цього договору було отримання банком коштів для розрахунку зі своїми кредиторами в процедурі ліквідації.

За результатами електронних торгів з продажу активів ПАТ «КБ «Надра» - банку, що ліквідується, ТОВ «ФК «Фінмарк» набуло право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів. Отже, договір від 01 жовтня 2019 року між ПАТ «КБ Надра» і ТОВ «ФК «Фінмарк» є договором купівлі-продажу майнових прав у процедурі ліквідації банку.

В обґрунтування недійсності оспорюваних договорів, позивач посилався на те, ТОВ «ФК «Фінмарк» не мало ліцензії на здійснення валютних операцій, тому не мало відповідного обсягу дієздатності на укладення таких правочинів. Однак такі доводи є безпідставними.

Так, сторони договору купівлі-продажу майнових прав у процедурі ліквідації банку фактично уклали договір купівлі-продажу права вимоги, сторонами якої можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи.

Положення нормативно-правових актів, які регулюють процедуру ліквідації банку, допускають продаж на конкурсних засадах майна банку, що перебуває у стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання будь-яким суб`єктам правовідносин, зокрема і без статусу банку або іншої фінансової установи (постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19, від 08 лютого 2023 року у справі №761/11546/21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19-ц зазначила, що продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі №638/18879/18 зазначив, що як первісне, так і наступне відступлення права вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансової установи за обставин, коли первісний кредитор (банк) відчужує активи у процедурі ліквідації та позбавлений банківської ліцензії.

Крім того, у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року в справі № 204/7396/15-ц (провадження № 61-16496св18), від 20 листопада 2019 року в справі № 336/6704/13-ц (провадження № 61-27946св18), від 11 грудня 2019 року в справі № 755/12702/16-ц (провадження № 61-28925св18) вказано, що відсутність у юридичної особи ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями не може бути підставою для задоволення вимог щодо визнання договору факторингу частково недійсним, адже ліцензія є необхідною при укладенні кредитного валютного договору, проте право вимоги за кредитним договором, яке переходить до юридичної особи за договором факторингу, не є валютною операцією, яка потребує наявності генеральної або індивідуальної ліцензії».

Посилання позивача на укладення оспорюваних правочинів всупереч вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого, як забезпечення кредитів в іноземній валюті», також є безпідставним.

Так, за змістом пункту 1 Закону від 03 червня 2014 року № 1304-VII протягом дії цього Закону не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду, об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку;

Кредитна установа не має права відступити (відчужити) на користь (у власність) іншої особи свої права вимоги до позичальників за кредитами, забезпеченням за якими виступає майно/майнові права, зазначені у підпункті 1 цього пункту.

Разом з тим, пунктом 7 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, на наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що дія підпункту 3 пункту 1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних та щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, у частині уступки (продажу, передачі заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 р. № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113, про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА».

Оспорювані договори про відступлення права вимоги були укладені 01.10.2019, тобто після набрання чинності Законом № 629-VIII від 16.07.2015, на який посилається позивач.

Аргументи позивача щодо відсутності повноважень у представника ПАТ «НАДРА» Гришкової Є.Ю. на укладення оспорюваних договорів про відступлення прав вимоги позивачем також є безпідставними та жодними доказами не підтверджені.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на порушення з боку ПАТ «Надра» щодо повідомлення позивача про зміну кредитора, оскільки такі обставини взагалі не можуть бути підставою для визнання недійсними оспорюваних правочинів.

Окрім того, суд погоджується з доводами заперечення відповідача про те, що позивач не довів факту порушення його прав укладенням оспорюваних правочинів, стороною яких він не був. Також не навів аргументів на підтвердження необхідності повернення сторін у попередній стан, який був до укладення спірних правочинів, для захисту порушених прав позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог щодо визнання недійсними Договору №174/п/63/2007-840 про відступлення прав вимоги від 01 жовтня 2019 року та Договору про відступлення прав за договором Іпотеки від 01 жовтня 2019 року, які укладені між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Фінмарк», відтак відсутні підстави й для застосування наслідків недійсності правочину, про які просить позивач.

Додатково суд звертає увагу на те, що пред`являючи позовну вимогу про застосувати наслідки недійсності укладених договорів про відступлення прав вимоги шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Швеця Р.О. про державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія Фонд гарантування інвестицій» прав та їх обтяжень, щодо pеєстрації обтяжень на іпотечну квартиру, позивач не залучив належного відповідача - ТОВ «Факторингова компанія Фонд гарантування інвестицій».

Ураховуючи те, що пред`явлена вимога щодо скасування обтяження стосується прав та інтересів ТОВ «Факторингова компанія Фонд гарантування інвестицій», яке на даний час є іпотекодержателем відповідно до договорів відступлення прав за іпотечним договором, відтак ця юридична особа має бути належним відповідачем щодо вищевказаної позовної вимоги.

Наведені обставини є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Швеця Руслана Олеговича про державну реєстрацію за ТОВ «Факторингова компанія Фонд гарантування інвестицій» прав та їх обтяжень щодо іпотечної квартири.

З огляду на викладене, позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міста Києва Швець Руслан Олегович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фонд гарантування інвестицій», про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та скасування рішення щодо реєстрації обтяжень на квартиру, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачі:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», ЄДРПОУ 20025456, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНМАРК», ЄДРПОУ 40424913, адреса місцезнаходження: вул. Новокостянтинівська, 2-а, м. Київ, 04080.

Треті особи:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ЄДРПОУ 21708016, адреса місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міста Києва Швець Руслан Олегович, адреса: вул. Лютеранська, 3,незжилі приміщення № 1- № 5 (група прим. № 31) літ А, оф. 31, м. Київ, 01001.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фонд гарантування інвестицій», ЄДРПОУ 40662938, адреса місцезнаходження: вул. Новокостянтинівська, 2-а, м. Київ, 04080.

Суддя Наталія ПЕТРИШИН