Рішення № 138050344, 29.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/87/26

Провадження № 2/345/719/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Якиміва Р.В.

за участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в в режимі відеоконференцзвязку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: Головне управління національної поліції в Донецькій області про стягнення суми страхового відшкодування, -

за участю представника позивача Михайлюк Н.М.,

представника відповідача Висоцької Х.О.,

представника третьої особи Казарян В.М.,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Михайлюк Н.М.звернувся до суду з вказаним позовом, вимоги якого мотивує тим, що 15.01.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно СВ Бахмутського РВП НП В Донецькій області. Було відкрито кримінальне провадження №120230500000000 Смерть останнього настала внаслідок отримання тілесних ушкоджень під час ДТП. Винуватцем ДТП є невстановлена особа. Позивачка є рідною сестрою загиблого ОСОБА_2 та діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на повному утриманні загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням суду від 03.12.2025 та яке постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.05.2026 залишено без змін. 12.01.2026 позивач звернулася із заявою до Моторного (транспортного) страхового бюроУкраїни (далі МТСБУ) про виплату страхового відшкодування у зв`язку з смертю годувальника. Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складала 241200 грн. витрат на утримання. Однак МТСБУ не здійснило виплату у встановлений законом строк, чим порушило право неповнолітнього утриманця на гарантоване державою відшкодування шкоди.

Також, страховик повинен відшкодувати особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та оригіналу свідоцтва про смерть.Загальний розмір такого відшкодування склав 50000 грн..

Оскільки відповідачем не здійснено вище вказані виплати, представник позивачки звернувся з даним позовом до суду.

Представник відповідача подав суду відзив на позов, у якому вказав, що позову не визнає з тих підстав, що 12.01.2026 позивач направила заяву про страхове відшкодування в МТСБУ , а до суду звернулась 26.01.2026 , тобто через 14 днів після подання заяви. У зв`язку з наведеним строк прийняття рішення МТСБУ ще не пройшов. Відповідно висновок позивачки про порушення МТСБУ їх прав не відповідає дійсності.Крім того, будь яких доказів, які б підтвердили тип транспортного засобу учасника ДТП сторона позивача не надала. При цьому так як ДТП сталося на території активних бойових дій, то відповідно те, що це була військова техніка. При цьому експлуатація транспортних засобів , які належні військовим підрозділам не реєструються у МВС, а відповідно експлуатація таких не регулюється Законом №1961- ІV. Що виключає настання цивільно-правоввої відповідальності МТСБУ за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації такого транспорту.На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивачки на їх користь витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн…

Ухвалою судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.01.2026 провадження у даній справі відкрито, а розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання. При цьому, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_2 та діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на повному утриманні загиблого ОСОБА_2 .. 12.01.2026 вона зверталась із заявою до МТСБУ про виплату страхового відшкодування у зв`язку з смертю годувальника, оскільки він загинув внаслідок ДТП , а не на війні. Однак МТСБУ виплати страхового відшкодування не провели.

В судовому засіданні представник позивачки позовну заяву підтримав, просить її задовільнити та зазначив, що в судовому засідання повністю доведено факт настання ДТП, факт смерті ОСОБА_2 та причинний зв`язок між ДТП та смертю останнього, статус неповнолітнього ОСОБА_3 , як утриманця загиблого, звернення до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, невиконання МТСБУ свого обов`язку щодо здійсненя регламентної виплати. Матеріалами справи підтверджено, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок ДТПА, а винуватець ДТП є невстановленою особою, що було підтверджено представником третьої особи ГУ НП В Донецькій області. Відповідно до ст.41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, коли її заподіяно невстановленим транспортним засобом. Таким чином вимоги щодо стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача, в інтересах якого діє ОСОБА_1 , страхове відшкодування, пов`язаного із смертю з смертю годувальника в розмірі 241200,00 грн. та витрат, пов`язаних з встановлення надгробного пам`ятника в розмірі 50 000,00 грн. є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та заперечила щодо його задоволення оскільки позивачем не конкретизовано на підставі якого пункту ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує шкоду, а самостійно суд не може надавати правову кваліфікацію відносинам сторін. Позивачем не конкретизовано позовні вимоги та не обґрунтовано їх належним доказами. 12.01.2026 позивач направила заяву про страхове відшкодування в МТСБУ, а до суду звернулась 26.01.2026, тобто через 14 днів після подання заяви. У зв`язку з наведеним строк прийняття рішення МТСБУ ще не пройшов. Відповідно висновок позивачки про порушення МТСБУ їх прав не відповідає дійсності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що в провадженні СУ ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12023050000000049 від 16.01.2023 за фактом скоєння ДТП водієм невстановленого легкового автомобіля, внаслідок якого військовослужбовець ОСОБА_2 отримав несумісні з життям тілесні ушкодження від яких загинув на місці. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадження триває, будь які рішення про закриття кримінального провадження не приймалось. Особу водія та транспортний засіб , яким було скоєно наїзд на ОСОБА_2 не встановлено. Вказала, що ГУНП в Донецькій області не має відношення до даної справи, оскільки рішення не може вплинути не їх права а обов`язки. Важає, що у задоволенні позову слід відмовити. .

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народженя серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023050000000049 16.01.2023 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, в якому також зазначено, що 15.01.2023 року по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» з боку м.Бахмут в напрямку м.Словянськ в Бахмутському районі Донецької області поблизу повороту на автодорогу «Бахмут-Сіверськ» невстановлений водій керуючи невстановленим транспортним засобом скоїв наїзд на пішоходів, вісьмох військовослужбовців в/ч НОМЕР_3 , після чого зник з місця ДТП. Внаслідок ДТП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав тілесні ушкодження несумісні з життям від яких загинув на місці.

Відповідно до довідки СУ ГУНП в Донецькій області від 16.02.2026 в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження №12023050000000049 16.01.2023 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за фактом ДТП яка мала місце 15.01.2023 року по автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» з боку м.Бахмут в напрямку м.Словянськ в Бахмутському районі Донецької області поблизу повороту на автодорогу «Бахмут-Сіверськ» та при якій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було смертельно травмовано. Досудове розслідування триває, приймаються заходи для встановлення особи водія та транспортного засобу, яким було скоєно наїзд на ОСОБА_2 ..

Відповідно до постанови про призначення судово-медичної експертизи від січня 2023 року встановлено, що 15.01.2023 біля м.Соледар Донецької області внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав смертельні тілесні ушкодження.

Відповідно до Акту №417/1-2023 від 21.12.2023 затвердженого начальником Східного РУ ДПС України 15.01.2023 біля 19.30 мав місце нащасний випадок в околиці с.Параскоївка Соледарської міської ТГ Бахмутського району Донецької області, під час якого з боку м.Бахмут на великій швидкості із ввімкненими засобами освітлення виїхав автомобіль марки «HUNDAI» водій якого, не впоравшись з керуванням здійснив наїзд на групу військовослужбовців, після чого зник. В результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження внаслідок яких наступила смерть.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до сповіщення сімї №58 від 18.01.2023 поданого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , 2001 року народження ІНФОРМАЦІЯ_5 помер з причини важких травм отриманих в наслідок ДТП.

Відповідно до рішення виконкому Калуської міської ради від 25.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківської опіки та відповідно до рішення виконкому Калуської міської ради від 25.02.2025 над неповнолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та рішенням суду від 03.12.2025, яке набуло законної сили 06.01.2026 встановлено факт перебування неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на утриманні у брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до рішення виконкому Калуської міської ради від 25.02.2025 встановлено піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 над неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки від 21.03.2023 ОСОБА_4 23.01.2023 було проведено захоронення сина ОСОБА_2 ..

Відповідно до договору-замовлення №43 вартість послуг поховання ОСОБА_2 склала 11472,00 грн..

Відповідно до рахунку - фактури №28 від 28.08.2024 виданого ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_4 вартість робіт по виготовленню та монтажу пам`ятника склав 92650, 00 грн.

12.01.2026 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якій просить виплатити страхове відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди 15.01.2023 року о 19.30 в с.Рай-Олександрівка Донецької області, в наслідок якої загинув ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що Моторним (транспортним) страховим бюро України страхові відшкодування відповідачем виплачені не були.

Вирішуючи обґрунтованість позовних вимоги суд зазначає таке.

За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що потерпілим є юридична та фізична особа, життю, здоров`ю та/або майну якої заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

У статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (стаття 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (стаття 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 вказаного Закону Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (підпункт 39.2.1. пункту 39.2 статті 39 казаного Закону).

Згідно підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту «б» пункту 41.1. статті 41 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

Враховуючи викладене, а також те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 15.01.2023 року за участю невстановленого транспортного засобу, внаслідок якої загинув ОСОБА_2 , є страховим випадком, суд дійшов висновку, що у МТСБУ виник обов`язок здійснити регламентну виплату утриманцю ОСОБА_3 померлого за шкоду, яка пов`язана зі смертю його брата ОСОБА_2 , який його утримував.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (провадження № 14-24цс21) зазначено, що у разі, якщо потерпілий від взаємодії джерел підвищеної небезпеки, що стала наслідком неправомірних дій або бездіяльності власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, заявить вимогу про відшкодування неподільної шкоди (як-от шкоди, завданої здоров`ю, моральної шкоди) одним із таких власників (володільців), і той відшкодує цю шкоду у повному обсязі, він отримає право зворотної вимоги до інших власників (володільців) у відповідній частці. За змістом припису пункту 36.3 статті 36 Закону № 1961-IV частки відповідальних за завдання неподільної шкоди страхувальників (їхніх страховиків або Моторного (транспортного) страхового бюро України) є рівними».

Такі ж висновки застосовані Верховним Судом і під час касаційного перегляду справи №191/1119/22 (постанова від 22 лютого 2023 року).

З огляду на наведене суд відхиляє доводи відповідача, що завдана шкода не має бути стягнута з нього. Доводи про передчасність подачі цього позову також суд вважає необґрунтованими, оскільки шкода завдана внаслідок смерті потерпілого відшкодовується незалежно він вини особи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є утриманцем потерпілого ОСОБА_2 , який помер внаслідок ДТП. Рішенням суду від 03.12.2025, яке набуло законної сили 06.01.2026 ОСОБА_3 перебував на утриманні ОСОБА_2 .. Відтак він має право отримати страхове відшкодування у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на

2023 рік» встановлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з

1 січня - 6700 гривень.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, пов`язане з втратою годувальника становить 241200 грн. (6700*36=241200,00 грн.). Тому ОСОБА_3 , як утриманцю загиблого годувальника належить до відшкодування 241200 грн.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стягнення страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, у зв`язку із смертю ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві про застосування правового висновку Верховного Суду, викладений у постанові від 07.10.2020 року по справі № 487/3094/17-ц, а саме, що винну у скоєнні ДТП особу, в результаті якої було завдано шкоди на час розгляду справи не встановлено, обґрунтованим є висновок про передчасність вимог щодо покладення на відповідачів (страховиків) відповідальності за завдану йому шкоду, суд не приймає до уваги, з таких підстав.

Висновки Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 року по справі № 487/3094/17-ц стосувались правовідносини з відшкодування шкоди за ч.1 ст. 1188 ЦК України, яка передбачає, що обов`язковою умовою відповідальності за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, є доведення вини завдавача шкоди.

Однак, в даному випадку ДТП сталася за участю джерела підвищеної небезпеки та пішохода. Тобто у даному випадку шкоду завдано не внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.

У даному випадку йдеться про регламенту виплату МТСБУ з підстав ст. 1187 ЦК України і ст. 41 Закону.

Крім того, п. 36. 2 ст. 36 Закону не передбачає призупинення регламентної виплати МТСБУ до дати набрання чинності рішення у кримінальній, цивільній або іншій справі.

З огляду на викладене, висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 по справі № 487/3094/17-ц, не підлягають застосуванню у даній справі.

Відмова МТСБУ у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду/тощо є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на отримання страхового відшкодування та суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у відповідності до ст. 27.4 Закону - відшкодування витрат пов`язаних з встановлення надгробного пам`ятника, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку, тобто в даному випадку 80400,00 грн. (з розрахунку 6700,00 грн. мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законодавством на день настання страхового випадку, помножити на 12).

Судом встановлено, що відповідно до рахунку - фактури №28 від 28.08.2024 виданого ФОП ОСОБА_5 вартість робіт по виготовленню та монтажу пам`ятника на замовлення позивачки ОСОБА_4 склав 92650, 00 грн.. В позовних вимогах позивачка просить стягнути витрати на на спорудження надгробного пам`ятника на суму 50000,00 грн..

Позивач надав документи, що підтверджують такі витрати, та завірену копію свідоцтва про смерть.

Відповідач не визнав майнових вимог позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з встановлення надгробного пам`ятника, в будь-якому розмірі, що підтверджується копією листа МТСБУ № № 3-01б/12728 від 22.06.2022 року.

Таке невизнання майнових вимог позивача суперечить вимогам ч. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки враховуючи обмеження, встановлене ч. 27.4 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач повинен був отримати страхове відшкодування витрат, пов`язаних з встановлення надгробного пам`ятника, на вказану в позовних вимогах суму 50000,00 грн.

За таких обставин позовну вимогу про відшкодування витрат, пов`язаних з встановленням надгробного пам`ятника, потрібно задовольнити в розмірі 50000,00 грн.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, то суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи ту обставину, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, а також те, що її позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь держави слід стягнути 2912,00 грн.

Крім цього,ч.1 п.3 ст.430 ЦПК України передбачено, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць, а тому виконання даного рішення в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи слід допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного, ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (Код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , страхове відшкодування, пов`язаного із смертю з смертю годувальника в розмірі 241200,00 грн..

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 страхове відшкодування витрат, пов`язаних з встановлення надгробного пам`ятника в розмірі 50 000,00 грн..

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір в сумі 2912,00 грн..

Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення оголошене о 12.45 год. 08.07.2026 року.

СУДДЯ :