Рішення № 138048791, 08.07.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/661/26

Провадження по справі №2/276/620/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 283636,51 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Позов обґрунтований тим, що 14.02.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13-010-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019. 27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір № 1/12 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного договору до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 283636,51 грн, з яких: заборгованість за кредитом 93724,00 грн, заборгованість по сплаті відсотків 22686,55 грн; заборгованість по сплаті комісії 167225,96 грн.

04.05.2026 року представником позивача подано до суду заяву, в якій останній просить суд зменшити розмір позовних вимог та вважати їх наступними:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за кредитним договором № 13-010-850-2-19-Г в розмірі 217398,10 гривень, що складається з: - Заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 93724,00 гривень; - Заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 22686,55 гривень; - Заборгованості по сплаті комісій (в тому числі прострочена): 100987, 55 гривень;

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати: - зі сплати судового збору в сумі 2662,40 гривень; - на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11200,00 гривень;

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» з державного бюджету судовий збір у розмірі переплаченої суми 741,24 гривень.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 05.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 02.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не прибув, направив клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням, яке вручено відповідачу 01.07.2026 року, про що свідчать відповідні відомості «Укрпошти».

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася, відзив до суду не подала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.02.2019 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №13-010-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір. Згідно умов договору сторони погодили, що загальний розмір кредиту - 116822,43 грн, строк на який надається кредит - з 14.02.2019 до 13.02.2023 року влючно, процентна ставка за користування кредиту (фіксована) - 15% річних.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року.

27.12.2024 між ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладений договір №1/12 про відступлення прав вимоги. На підставі вказаного договору до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і до боржника за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року.

Згідно копії заяви №156789 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «МЕГАБАНК», підписаної позичальником ОСОБА_1 14.02.2019, заяви на видачу готівки № TR.1948922.2078.46 від 14.02.2019, підписаної позичальником ОСОБА_1 , 14.02.2019 р. видано через касу позичкові кошти згідно договору №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року в сумі 116822,43 грн.

Разом з тим, з позовної заяви вбачається, що відповідачем не виконувалися належним чином умови укладеного кредитного договору, у результаті чого у нього виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до уточненого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року, поданого позивачем разом із заявою щодо зменшення розміру позовних вимог, станом на 23.04.2026 року заборгованість становить 217398,10 грн, з яких: заборгованість за кредитом 93724,00 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом 22686,55 грн; заборгованість по комісійній винагороді 100987, 55 грн. Загальна сума платежів клієнта по кредиту 125794,46 грн, з яких тіло кредиту 23098,43 грн., відсотки по кредиту 58589,92 грн., комісія по кредиту 44106,11 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не повернула у повному обсязі кредитні кошти у визначений договором строк. Вказані обставини відповідач жодним чином не заперечила та не спростувала, свій контррозрахунок заборгованості суду не надала.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем не виконано грошові зобов`язання за договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту та процентами на загальну суму 116410,55 грн, з яких: 93724,00 грн. - заборгованість за кредитом та 22686,55 грн. заборгованість за процентами.

Натомість щодо стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту по кредитному договору №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року в загальному розмірі 100987, 55 грн. суд вважає необхідне зазначити наступне.

Законом України «Про споживче кредитування», який вступив в дію 10.06.2017, безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

При цьому, у відповідності до частини першої статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа № 496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 року в справі № 583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Крім того, Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 зазначила, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із матеріалів, доданих до позовної заяви, встановлено, що позивач не надав доказів погодження сторонами кредитного договору додаткових та супутніх банківських послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, та не надав доказів надання таких послуг, у зв`язку з чим, нарахована позивачем комісія за обслуговування кредиту в розмірі 100987,55 грн. підлягає виключенню із загальної суми заборгованості та стягненню з відповідача не підлягає, оскільки позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту, оскільки з тексту позовної заяви взагалі не випливає як зміст вказаної послуги, так і обґрунтованість встановлення плати за її надання відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Надання щомісяця інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами Договору не передбачено, що суперечить приписам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому що таку інформацію споживач має право отримувати безоплатно.

Також позивачем не надано доказів, що відповідач вимагав частіше 1 разу на місяці інформацію щодо стану кредитної заборгованості та платежів за Договором.

За таких умов суд дійшов висновку, що положення кредитного договору №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 100987, 55 грн є необґрунтованою, та у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року у розмірі 116410,55 грн, з яких: 93724,00 грн. - заборгованість за кредитом; 22686,55 грн. заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 53,54%), тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за положеннями ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем за подачу даного позовом був сплачений судовий збір 3403,64 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідно до платіжною інструкцією №8124 від 16.04.2026 року

У зв`язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог з 283636,51 гривень до 217398,10 гривень, розмір судового збору за позовом має становити 2662,40 гривень.

За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (53,54%) в сумі 1425,44 грн (2662,40 х 53,54%).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону. У п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вказано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

У зв`язку з викладеним, а також тим, що позивач заявив клопотання про повернення судового збору у розмірі переплаченої суми, суд ухвалює повернути позивачу надлишково сплачену суму судового збору в розмірі 741,24 гривень (3403,64 - 2 662,40).

Що стосується стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК Єврокредит» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС», копію акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12074167 від 05.01.2026 року з сумою наданих послуг в розмірі 11200,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також враховуючи ціну позову та часткове задоволення позовних вимог (53,54%), суд вважає за необхідне частково відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором №13-010-850-2-19-Г від 14.02.2019 року у розмірі 116410,55 гривень (сто шістнадцять тисяч чотириста десять гривень 55 копійок, з яких: 93724,00 (дев`яносто три тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 22686,55 гривень (двадцять дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 55 копійок) - заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» судовий збір у розмірі 1425,44 (одна тисяча чотириста двадцять п`ять гривень 44 копійки) та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Зобов`язати фінансовий орган - Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області /ТГ смт.Хорошів/, код ЄДРПОУ 37976485, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», (адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) надлишково сплачений судовий збір в розмірі 741,24 грн (сімсот сорок одна гривня 24 копійки) відповідно до платіжної інструкції №8124 від 16.04.2026 року за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ 40932411, банк отримувача АТ «КРЕДОБАНК», міжнародний номер банківського рахунку: НОМЕР_1 , МФО 325365

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: пров. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49001; код ЄДРПОУ: 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя А.С.Семенюк