Ухвала суду № 138047736, 08.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/4096/26

Провадження № 1-кп/202/1265/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 13.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000235, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Авдіївка Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 13.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000235 у відношенні ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 362, ч. 5 ст. 191 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає, у зв`язку з чим, під час судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 362, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення. На даний час заявлені ризики не зменшились. Враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, просить суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просила його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на недоведеність ризиків та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, або зменшити розмір застави.

Обвинувачений в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та підтримав позицію захисника.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 5 ст. 191 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Разом з тим, суд визнав цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості обвинуваченого у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Окрім того, обвинуваченому інкримінується вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб (серед яких свідок ОСОБА_6 ), у зв`язку з чим ОСОБА_5 може мати безпосередній вплив на неї і можливість координувати дії та показання, впливаючи на зміст, характер та обсяг її показань та процесуальну поведінку.

Також, зважаючи обставини кримінальних правопорушень, їх тривалість, роль обвинуваченого в інкримінованих правопорушеннях, суд вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України не встановлено.

Разом з тим, суд враховує, що запобіжний захід відносно ОСОБА_5 було застосовано ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 24.02.2026 року. Вказана ухвала була оскаржена в апеляційному порядку захисником ОСОБА_5 і суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду даної скарги, своєю ухвалою від 31.03.2026 апеляційну скаргу залишив без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, тобто підстав, які б свідчили про необхідність зміни або скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 станом на 31.03.2026 не встановлено. При цьому, стороною захисту на обґрунтування своїх доводів щодо заперечення необхідності зміни запобіжного заходу не надано доказів або інших фактичних даних, які б свідчили про існування нових фактичних обставин, які б свідчили про необхідність зміни ОСОБА_5 запобіжного заходу та виникли й існують з 31.03.2026 станом на теперішній час.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Разом з тим, суд, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, враховує доводи сторони захисту стосовно майнового та матеріального стану обвинуваченого ОСОБА_5 , а також бере до уваги тривалість його перебування під вартою в межах цього кримінального провадження. Суд виходить із необхідності забезпечення балансу між належним виконанням обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, гарантуванням його належної процесуальної поведінки та дотриманням принципу співмірності застосованого запобіжного заходу.

Оцінюючи сукупність наведених обставин, суд дійшов висновку, що визначений раніше розмір застави є надмірним з огляду на встановлені обставини, а тому вважає за можливе зменшити її розмір. При цьому суд приходить до переконання, що застава у меншому розмірі буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом, та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 270 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 898 560 (вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 вересня 2026 року.

Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу, визначивши її у розмірі 270 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 898 560 (вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок (депозитний рахунок для зарахування коштів у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави Одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області Код ЄДРПОУ 26239738 МФО 820172 Р/р UA 158201720355229002000017442 в ДКСУ, м. Київ Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в залежності від стадії кримінального провадження за викликами;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/ несення служби;

- утриматися від спілкування у будь який спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та до нього знову буде застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпра шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1