Ухвала суду № 138047520, 08.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10115/26

Провадження № 1-кс/201/2725/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання дізнавача СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026047130000157 від 11.06.2026 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням прокурора, звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026047130000157 від 11.06.2026 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що 10.06.2026 року до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала від Соборного районного суду міста Дніпра, справа №201/7978/26, провадження №1-кс/201/2095/2026 за заявою ОСОБА_5 , яка просить вжити заходи за фактом самоправства стосовно її майна.

20.05.2026 року вказане повідомлення зареєстровано до ЖЄО за № 17845.

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження № 12026047130000157 від 11.06.2026 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування було допитано ОСОБА_5 , в якості потерпілої, яка вказала, що вона за допомогою застосунку ДІЯ на підставі договору купівлі-продажу переоформила автомобіль LINCOLN MKZ, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який на момент переоформлення перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Короля Піхоти, будинок 43 на території домоволодіння її свекра ОСОБА_6 . В подальшому коли остання прийшла забрати свій автомобіль їй не надали доступу до нього та можливості забрати його у зв`зку з чим потерпіла ОСОБА_5 звернулась із заявою до поліції.

Крім того, в ході досудового розслідування, в якості свідка було допитано ОСОБА_6 який вказав, що вказаний автомобіль він придбав своєму синові ще в 2020 році та який було оформлено на його дружину ОСОБА_7 . Також він вказав, що автомобіль весь час перебував на території його домоволодіння та він весь час з дозволу свого сина ОСОБА_8 користувався вказаним автомобілем. На теперішній час ОСОБА_8 перебуває в зоні ведення бойових дій. Яким чином та на яких підставах було переоформлено без його відома вказаний автомобіль йому не відомо.

30.06.2026 було встановлено місцезнаходження автомобіля LINCOLN MKZ, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який перебував за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171. В подальшому було проведено огляд місця події за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, під час огляду було виявлено автомобіль LINCOLN MKZ, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який має суттєве значення для кримінального провадження в якості речового доказу.

30.06.2026 року транспортний засіб LINCOLN MKZ, 2013 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_3 постановою дізнавача СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП Дніпропетровській області було визнано речовим доказом.

Крім того, 03.07.2026 року ОСОБА_5 звернулася на спецлінію «102» із повідомленням про те, що транспортний засіб «LINCOLN MKZ» (державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 ), який є речовим доказом, перебуває за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 259 та просить вжити заходів щодо його вилучення.

На зазначену адресу було направлено слідчо-оперативну групу ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, працівниками якої проведено огляд місця події. У ході проведення вказаної слідчої дії автомобіль «LINCOLN MKZ» (д.н.з. НОМЕР_1 ) було оглянуто та вилучено до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 7.

Вказаний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026047130000157, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2026 року, та у відповідності до вимог ст. 167 КПК України набув статусу тимчасово вилученого майна.

Крім того, у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайських дій, що призвели до незаконного переоформлення права власності на транспортний засіб «LINCOLN MKZ» (державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 ).

З урахуванням вищезазначеного, вилучений автомобіль марки «LINCOLN MKZ» д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є гр. ОСОБА_5 , та яким фактично користувався ОСОБА_6 має суттєве значення при розслідуванні даного кримінального правопорушення в якості речового доказу.

Накладення арешту на майно є необхідним для забезпечення його збереження, як речового доказу, недопущення його відчуження, приховування, пошкодження, зміни технічного стану або знищення.

Іншим способом забезпечити досягнення зазначеної мети неможливо, оскільки залишення транспортного засобу у володінні іншої особи створює реальний ризик його переміщення, відчуження, перереєстрації, приховування або зміни його властивостей, що може перешкодити проведенню необхідних слідчих (розшукових) дій та досягненню мети кримінального провадження.

Повернення автомобіля ОСОБА_5 не виключає ризиків його приховування, знищення, пошкодження, відчуження або інших наслідків, які перешкоджатимуть встановленню істини у кримінальному провадженні, і потягне за собою втрату доказів вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є речовим доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Необхідно накладання арешту на тимчасово вилучене майно з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тимчасово вилученого майна та збереження речових доказів, а також у зв`язку з необхідністю проведення судової-технічної експертизи документів для встановлення відповідності вище вказаних перерахованих документів офіційним бланкам, а тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий та власник майна у судове засідання для розгляду клопотання не з`явилися, про час та місце його розгляду повідомлені належним чином. Слідчий надіслав заяву у якій просив розгляд клопотання провести без його участі.

Зважаючи на положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого погоджене прокурором підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що 30.06.2026 року транспортний засіб LINCOLN MKZ, 2013 року випуску, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_3 постановою дізнавача СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП Дніпропетровській області було визнано речовим доказом.

Крім того, 03.07.2026 року ОСОБА_5 звернулася на спецлінію «102» із повідомленням про те, що транспортний засіб «LINCOLN MKZ» (державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 ), який є речовим доказом, перебуває за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 259 та просить вжити заходів щодо його вилучення.

На зазначену адресу було направлено слідчо-оперативну групу ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, працівниками якої проведено огляд місця події. У ході проведення вказаної слідчої дії автомобіль «LINCOLN MKZ» (д.н.з. НОМЕР_1 ) було оглянуто та вилучено до ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з положеннями ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Нормами чинного КПК України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Сукупність наданих суду матеріалів містить достатньо підстав вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт є доказами у даному кримінальному провадженні.?

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на вказане вище майно у зазначений спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання про арешт майна та додані до нього матеріали вказують, що вище зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на його відповідність ст. 98 КПК України.

Усі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу у судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 175 Кримінального процесуального кодексу України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Частиною 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Від дізнавача надійшло клопотання, у якому він просив поновити пропущений ним строк для звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, оскільки він був пропущений з поважних причин, а саме після тимчасового вилучення виникла необхідність у проведені невідкладних слідчих дій, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування. Вказані обставини об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у строк, визначений КПК.

Суд вважає необхідним задовольнити клопотання дізнавача про поновлення строку.

Керуючись ст. 117, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Поновити дізнавачу СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції ОСОБА_3 пропущений процесуальний строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання дізнавача СД ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12026047130000157 від 11.06.2026 року, за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «LINCOLN MKZ» д.н.з. НОМЕР_1 2013 р.в. VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши розпоряджатися будь-яким чином та використовувати його, визначивши місцем зберігання - тимчасовий майданчик зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за адресою м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 7, з метою збереження речового доказу та забезпечення подальшого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1