Ухвала суду № 138046769, 07.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13715/24

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

07 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/13715/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 (набрало законної сили 14.11.2025) позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.05.2024 о/р913090187894 про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні стажу роботи з 01.01.2004 у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоди роботи з 01.01.2004 по 11.06.2010 та з 26.03.2012 по 29.04.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 №1788-XII та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.05.2024, з урахуванням виплачених сум.

Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у справі №380/13715/24.

В обґрунтування заяви вказав, що відповідно до наданих відповідачем та ГУ ПФ України у Львівській області відповідей з`ясував, що на виконання рішення суду від 15.05.2024 у справі №380/13715/24 відповідач зарахував період роботи з 01.01.2004 по 11.06.2010 та з 26.03.2024 по 29.04.2024 в подвійному розмірі, у зв`язку із чим загальний стаж склав 80 років 0 місяців та 18 днів. Проте під час розрахунку розміру пенсії відповідач використав коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (738/100*12)/1, який дорівнює 0,61500 та розрахований без врахування стажу роботи в подвійному розміру, що відповідно вплинуло на розмір пенсійної виплати.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.

Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).

Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).

З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Водночас зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі №823/1265/16 (адміністративне провадження №К/9901/16261/18).

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі Ліпісвіцька проти України (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), №2132/02).

Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.

Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/13715/24 здійснило зарахування позивачу періоду роботи з 01.01.2004 по 11.06.2010 та з 26.03.2012 по 29.04.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» в подвійному розмірі та провело перерахунок пенсії з 01.05.2024, що підтверджується розрахунком з пенсійної справи від 28.11.2025 та розрахунком стажу.

Позивач вказує, що після отримання від відповідача та ГУ ПФ України у Львівській області відповідей на запити з`ясував, що період роботи з 01.01.2004 по 11.06.2010 та з 26.03.2024 по 29.04.2024 зараховані до страхового стажу в подвійному розмірі та загальний стаж склав 80 років 0 місяців та 18 днів. Проте розмір пенсії розраховано з використанням коефіцієнту стажу з урахуванням кратності (738/100*12)/1, який дорівнює 0,61500. Такий коефіцієнт розрахований без врахування стажу роботи в подвійному розмірі, що відповідно вплинуло на розмір пенсійної виплати.

Суд зазначає, що підставою для встановлення судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Однак згідно із заявою позивача та долученими до неї доказами, у тому числі і розрахунком з пенсійної справи від 28.11.2025 та розрахунком стажу, рішення суду у справі №380/13715/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виконано, а позивачу зараховано в подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 11.06.2010 та з 26.03.2024 по 29.04.2024, у зв`язку із чим здійснено перерахунок пенсії.

При цьому, суд звертає увагу, що за результатами розгляду справи №380/13715/24 суд визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язав управління зарахувати стаж в подвійному розмірі та провести перерахунок пенсії.

Отже, судове рішення Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві виконано.

Підставою звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є неправильний, на думку позивача, розрахунок коефіцієнту стажу з урахуванням кратності, що вплинув на розмір пенсії.

Проте суд звертає увагу, що предметом розгляду справи №380/13715/24 було право позивача зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі період роботи у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» та провести перерахунок пенсії.

Однак питання визначення розміру коефіцієнту стажу, у тому числі з урахуванням кратності, його належний розрахунок та відповідно розрахунок розміру пенсійної виплати взагалі не були предметом розгляду у справі.

Слід зауважити, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому, процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.

Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями відповідача щодо розрахунку коефіцієнта стажу, у тому числі з урахуванням кратності, під час виконання рішення суду, що не було предметом розгляду справи №380/13715/24. Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розміру коефіцієнта стажу, у тому числі з урахуванням кратності, встановленого пенсійним органом після перерахунку пенсії на виконання рішення суду.

Таким чином, рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов`язанні суб`єкта владних повноважень до вчинення дій не викладалися відповідні висновки.

За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.

Враховуючи викладене, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 380/13715/24. Отже, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Кравців О.Р.