Ухвала суду № 138045196, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2026 року Справа №160/9059/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши матеріали справи №160/9059/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкову вимогу від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Витребувано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:

- всіх матеріалів, що були підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436;

- інформації з наданням відповідних доказів щодо того, чи повідомляла ОСОБА_1 податкові органи про зміну податкової адреси;

- доказів направлення на адресу ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.05.2024 року № №0262322409, 0262292409, 0262312409 та податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436 разом із інформацією щодо їх вручення/невручення та дати вручення або дати їх повернення у зв`язку з неврученням.

В ухвалі також зазначено, що разом з позовною заявою представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви представник позивача вказав, що з 12.03.2022 року позивач проживає за кордоном, у зв`язку з чим вона об`єктивно позбавлена можливості отримувати на свою поштову адресу у м. Дніпрі будь-яку кореспонденцію. Отже поважність причини пропуску строку звернення обґрунтовується тим, що позивач не мала фізичної можливості отримати оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, оскільки перебуває за кордоном з 12.03.2022 року, що унеможливило ознайомлення з оскаржуваними рішеннями. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були отримані представником позивача 26.03.2026 року.

Разом з цим, суд вирішив питання дотримання позивачем строку звернення до суду, а також заяву позивача про поновлення строку звернення до суду розглянути в ході розгляду справи після надання відповідачем необхідних доказів.

Так, відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 № 0262312409 про збільшення грошового зобов`язання з податку на доходи фiзичних осiб у загальній сумі 100 281,25 грн (80 225,00 грн - податкове зобов`язання, 2 056,25 грн штрафна санкція), №0262322409 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору у загальній сумі 30 084,38 грн (24 067,50 грн - податкове зобов`язання, 6 016,88 грн штрафна санкція), № 0262292409 про застосування штрафних санкцій у розмірі 340,0 грн (за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи). Вказані ППР направлено відповідачем на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек номер поштового відправлення 0600923403326), але повернуті Укрпоштою до ГУ ДПС з позначкою про причини повернення на довідці поштового відділення Укрпошти від 12.06.2024 («за закінченням терміну зберігання»). Згідно з пунктами 42.2 та 42.5 статті 42 Кодексу ППР ГУ ДПС від 15.05.2024 № 0262312409, № 0262322409, № 0262292409 вважаються врученими 12.06.2024.

18.06.2026 від позивача надійшли пояснення, доводи яких аналогічні доводам, викладеним у заяві про поновлення строку звернення до суду та зводяться до перебування та проживання позивача за межами України з 12.03.2022 та відсутності можливості у позивача отримувати поштову кореспонденцію за адресою свого місця проживання в м. Дніпро.

23.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідач зазначив, що Податковим кодексом України закріплено за фізичними особами платниками податків обов`язок повідомляти контролюючий орган про зміну даних, які вносяться до облікової картки (в тому числі і відносно поточного місце проживання/податкової адреси). За даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі ДРФО) про реєстраційні дані фізичної особи платника податків та даними ІКС «Податковий блок» ДПС податкова адреса ФО ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Саме за вказаної адресою відповідачем здійснювалося листування з позивачем, з починаючи з направлення запиту ГУ ДПС про надання інформації та документів та закінчуючи прийняттям податкових повідомлень-рішень. ОСОБА_1 не повідомляла контролюючий орган про зміну місця проживання. До позову позивачем також не надано доказів щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання. Таким чином, строк звернення з позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо оскарження податкових повідомлень рішень (ППР) від 15.05.2024 № 0262312409, № 0262322409, № 0262292409 починає свій відлік з 12.06.2024 року (як день вручення ППР згідно з нормами статті 42 Кодексу) та закінчується 12.12.2024 року (ч. 2 ст. 122 КАС України). В свою чергу, позовна заява у справі № 160/9059/26 подана представником позивача 10.04.2026 року за допомогою засобів підсистеми «Електронний Суд» ЄСІТС, а отже через більше ніж рік після винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

02.07.2026 від позивача надійшла заява в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Доводи заяви аналогічні доводам, що містяться в заяві про поновлення строку звернення до суду та в поясненнях від 18.06.2026.

08.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436 та доказів її направлення на адресу позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, для поновлення пропущеного строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною тринадцятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За змістом пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Обов`язок доведення обставин, з якими пов`язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Так, спеціальними нормами, якими встановлений окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У справі № 500/2276/24 Велика Палата дійшла висновку, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Вказаний висновок викладено у постанові від 16 липня 2025 року у справі 500/2276/24.

Таким чином, строк подання позовної заяви про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платником податків не використовувалась процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудовий порядок вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, судом встановлено, що, заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, позивачка зазначила, що з 12.03.2022 року проживає за кордоном, у зв`язку з чим вона об`єктивно позбавлена можливості отримувати на свою поштову адресу у м. Дніпрі будь-яку кореспонденцію. Отже поважність причини пропуску строку звернення обґрунтовується тим, що позивач не мала фізичної можливості отримати оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, оскільки перебуває за кордоном з 12.03.2022 року, що унеможливило ознайомлення з оскаржуваними рішеннями. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були отримані представником позивача 26.03.2026 року.

Контролюючий орган натомість зазначає про належне та своєчасне повідомлення позивачки про прийняття оскаржуваного рішення та зазначає, що за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків (далі ДРФО) про реєстраційні дані фізичної особи платника податків та даними ІКС «Податковий блок» ДПС податкова адреса ФО ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Саме за вказаної адресою відповідачем здійснювалося листування з позивачем, з починаючи з направлення запиту ГУ ДПС про надання інформації та документів та закінчуючи прийняттям податкових повідомлень-рішень. ОСОБА_1 не повідомляла контролюючий орган про зміну місця проживання. До позову позивачем також не надано доказів щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання.

Питання листування платників податків та контролюючих органів унормовано статтею 42 ПК України.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Так, у постанові від 12 серпня 2020 року у справі №160/2116/19 Верховний Суд зазначав, що у разі обрання податковим органом способу надіслання кореспонденції поштою та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа, такий відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.10.2020 у справі №140/30/20, від 11.06.2020 у справі №823/1606/17.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверта, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 0600923403326 та повернуті у зв`язку із закінченням терміну зберігання 12.06.2024.

Також в матеріалах справи міститься копія податкової вимоги від 19.09.2024 року №0026343-1305-0436, яку направлено позивачу на адресу: АДРЕСА_2 , номер поштового відправлення - 4906106658025 та була повернута у зв`язку із закінченням терміну зберігання 31.10.2024.

Відтак, направлення позивачці оскаржуваних повідомлень-рішень та податкової вимоги за податковою адресою, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, а також не заперечується позивачем і зазначена нею у позові, незважаючи на повернення поштового повідомлення без вручення позивачу, вважаються належно врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме 12.06.2024 та 31.10.2024, а тому саме ці дні слід вважати днями, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і з цього дня починається відлік строку на звернення до суду.

Відтак, мала звернутись до суду у строк до 12.12.2024 та 30.04.2025.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 березня 2026 року у справі № 640/23235/20.

Крім того, позивачка не довела об`єктивних перешкод для того, щоб дізнатися про існування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, через електронний кабінет платника податків або відкриті реєстри.

Крім цього, суд враховує, що позивач також не подавала до контролюючого органу заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет платника податків.

З урахуванням викладеного, перебування позивача за кордоном, починаючи з 12.03.2022 не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом, враховуючи недотримання позивачем приписів пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України.

Інших об`єктивних та непереборних обставин позивач не навів.

Отже, суд зазначає, що позивачем не наведено причин пропуску строку звернення до суду та не підтверджено документально обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду з цим позовом у шестимісячний строк.

Разом з цим, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу можливість скористатися правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням інших доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду - задовольнити частково.

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява може бути залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна