Ухвала суду № 138042615, 03.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11359/19 1-кс/335/2508/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя клопотання ТОВ «Фабрика Динамо» в особі представника ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12019080040001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.28, ч.1,2 ст. 364 та ч.3 ст.365-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати у повному обсязі - арешт, а також заборону на відчуження та розпорядження нерухомим майном яке є власністю Заявника, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ДИНАМО» (Код ЄДРПОУ: 31219738) а саме: -земельної ділянки площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури буд.9 (назва до перейменування вулиця Жукова ) та якого було накладено ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 року у справі № 335/11359/19 (в межах кримінального провадження № 12019080040001781)

В обґрунтування клопотання послався на таке.

Ухвалою слідчого судді від 05.07.2024 року що у справі № 335/11359/19 в межах кримінального провадження № 12019080040001781 було накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, яке є власністю Заявника, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:008:0037, площею 1,4021 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури буд.9 (назва до перейменування вулиця Жукова). На даний час вищенаведений арешт зазначеного нерухомого майна діє, про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру, копія якого додається. На підставі вищенаведених фактичних обставин, вбачається що вищезазначене майно яке належить Заявникові на праві приватної власності фактично перебуває під арештом більш ніж 6 років, в т.ч. в межах кримінального провадження № 12019080040001781 близько 2-х років , про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру, копія якого додається. Заявник, акцентує увагу Суду, що Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1959 від 23.06.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_4 , на підставі якого Заявник придбав у власність вищевказану земельну ділянку не визнаний недійсним в судовому порядку та не втратив юридичну силу в інший спосіб , а від так діє презумція правомірності останнього. Зазначена позиція Заявника узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленої у п.91, п.94 Постанови від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, за змістом якої: положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація. 2.2. Заявник зазначає що - Посадові Особи Заявника ТОВ «Фабрика «Динамо», не були та не є учасниками (сторонами) зокрема кримінального провадження № 12019080040001781, останнім не пред`явлено жодних підозр, а також посадові особи Заявника не є обвинуваченими у вищевказаному кримінальному провадженні , не мають іншого, будь якого процесуального статусу у вищевказаному кримінальному провадженні та про що свідчать матеріали вказаного кримінального провадження.

Накладення або збереження арешту на майно особи, яка не є підозрюваним і набула майно на підставі договору покладає на неї індивідуальний та надмірний тягар, що прямо суперечить практиці ЄСПЛ (справи "East/West Alliance Limited проти України", "Смирнов проти Росії"). Принцип недоторканності приватної власності розкрито у ст. 16 КПК України, відповідно до змісту якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. На підставі вищевикладеного, вбачається безпідставне публічне втручання у мірне володінні майном Заявником, що проявляється у відповідному обтяженні арешті із забороною її відчуження, розпорядження, відповідної земельної діялянки.

У судове засідання учасники не з`явилися, повідомлені належним чином, до суду подано заяви про розгляд клопотання без участі представника власника майна, клопотання підтримано та без представника ГУНП в Запорізькій області, проти задоволення клопотання заперечують.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в проваджені слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12019080040001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.28, ч.1,2 ст. 364 та ч.3 ст.365-2 КК України.

05 липня 2024 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080040001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.28, ч.1,2 ст. 364 та ч.3 ст.365-2 КК України- задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:008:0037, площею 1,4021 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9, на праві приватної власності належить ТОВ «Фабрика «Динамо» код ЄДРПОУ 31219738.

На даний час вищенаведений арешт зазначеного нерухомого майна діє, про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що арешт на об`єкт нерухомості було накладено за відсутністю власника майна в порядку ч.2 ст.172 КПК України.

На підставі вищенаведених фактичних обставин, вбачається що вищезазначене майно яке належить Заявникові на праві приватної власності фактично перебуває під арештом більш ніж 6 років, в т.ч. в межах кримінального провадження № 12019080040001781 близько 2-х років, про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру, копія якого додається.

Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1959 від 23.06.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_4 , на підставі якого Заявник придбав у власність вищевказану земельну ділянку не визнаний недійсним в судовому порядку та не втратив юридичну силу в інший спосіб , а від так діє презумція правомірності останнього. Зазначена позиція заявника узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленої у п.91, п.94 Постанови від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, за змістом якої: положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено, яке доказове значення має вказаний об`єкт у даному кримінальному провадженні, з огляду на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 91 КПК України і не надано доказів на підтвердження необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна і справжню необхідність здійснення таких заходів, які обмежують право власності, досягнення завдань кримінального провадження, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст.174 КПК України для скасування арешту майна.

Слідчий суддя також враховує, що посадові особи заявника не були та не є учасниками (сторонами) ТОВ «Фабрика «Динамо» кримінального провадження № 12019080040001781, останнім не пред`явлено жодних підозр, а також посадові особи заявника не є обвинуваченими у вищевказаному кримінальному провадженні, не мають іншого, будь якого процесуального статусу у вищевказаних кримінальних провадженнях та слідчим не надано доказів, які б вказували про необхідність в подальшому його арешті чи необхідності у проведенні слідчих дій з використання вказаного нерухомого майна, а подальше застосування арешту призведе до надмірного обмеження правомірної господарської діяльності підприємства, враховуючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту майна, отже заявлене клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Окрім цього, під час викладення повного тексту судового рішення слідчим суддею було встановлено, що у вступній та резолютивній частині ухвали слідчого судді від 03.07.2026 року міститься технічна описка, яка має суттєве значення, зокрема слідчим суддею по суті скасовано арешт вищевказаного нерухомого майна заявника накладеного в межах кримінального провадження № 12019080040001781 від 05.07.2026 року, проте помилково зазначено іншу дату ухвали слідчого судді 11.10.2019, а від так, виправлення відповідної описки у вищезазначеній вступній та резолютивній частині ухвали жодним чином не вплине на суть ухваленого слідчим суддею відповідного судового рішення, що є очевидним, а тому вказана описка у вступній та резолютивній частині ухвали від 03.07.2026 підлягає виправлення шляхом зазначення у повному тексті ухвали вірних реквізитів ухвали, зокрема її дати, якою було накладено арешт на майно заявника.

Керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Динамо» (ЄДРПОУ 31219738) задовольнити .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 05 липня 2024 року у справі № 335/11359/19 1-кс/335/2987/2024

у кримінальному провадженні № 12019080040001781, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 травня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.28, ч.1,2 ст. 364 та ч.3 ст.365-2 КК України, на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:008:0037, площею 1,4021 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9, на праві приватної власності належить ТОВ «Фабрика «Динамо» код ЄДРПОУ 31219738.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1