Ухвала суду № 138042614, 03.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11359/19 1-кс/335/2506/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , представника ТОВ «Фабрика Динамо» ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя клопотання ТОВ «Фабрика Динамо» в особі представника ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 12018080000000382 від 14.12.2018, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.369-2, а також за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати у повному обсязі - арешт, а також заборону на відчуження та розпорядження нерухомим майном яке є власністю Заявника, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА ДИНАМО» (Код ЄДРПОУ: 31219738) а саме: - земельної ділянки площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури буд.9 (назва до перейменування вулиця Жукова ) та якого було накладено 11 жовтня 2019 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, у справі № 335/11389/19 (в межах кримінального провадження № 12018080000000382).

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що 11 жовтня 2019 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного Суду м. Запоріжжя, в рамках вищевказаного кримінального провадження № 12018080000000382 - було накладено арешт на нерухоме майно, яке є власністю Заявника, а саме: на земельну ділянку площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 9 (назва до перейменування вулиця Жукова) із забороною її відчуження, розпорядження, - з підстав викладених у вказаній Ухвалі Суду, та про що свідчать відомості Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень, до якого Суд має безпосередній доступ (справа № 335/11389/19), копія вказаної Ухвали Суду міститься в ЄДРСР. Накладаючи арешт, Суд (слідчий суддя) виходив зокрема з наступних мотивів, а саме: «Приймаючи до уваги те, що земельна ділянка площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9 (назва до перейменування вулиця Жукова) може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою її збереження, недопущення передачі третім особам, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні слідчого». - про що свідчить зміст мотиваційної частини Ухвали слідчого судді у справі № 335/11389/19, та яка міститься в Єдиному Державному Реєстрі Судових Рішень, до якого Суд має безпосередній доступ. На даний час вищенаведений арешт зазначеного нерухомого майна діє, про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру, копія якого додається.

На підставі вищенаведених фактичних обставин, вбачається що вищезазначене майно яке належить Заявникові на праві приватної власності фактично перебуває під арештом більш ніж 6 (шість) років. Заявник, акцентує увагу Суду, що Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1959 від 23.06.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_4 , на підставі якого Заявник придбав у власність вищевказану земельну ділянку не визнаний недійсним в судовому порядку та не втратив юридичну силу в інший спосіб , а від так діє презумція правомірності останнього. Зазначена позиція Заявника узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленої у п.91, п.94 Постанови від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, за змістом якої: положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація. Заявник зазначає що - Посадові Особи Заявника були та не є учасниками (сторонами) ТОВ «Фабрика «Динамо», не кримінального провадження № 12018080000000382, останнім не пред`явлено жодних підозр, а також посадові особи Заявника не є обвинуваченими у вищевказаному кримінальному провадженні , не мають іншого, будь якого процесуального статусу у вищевказаних кримінальних провадженнях та про що можуть свідчити матеріали вказаних кримінальних проваджень.

Накладення або збереження арешту на майно особи, яка не є підозрюваним і набула майно на підставі договору покладає на неї індивідуальний та надмірний тягар, що прямо суперечить практиці ЄСПЛ (справа "East/West Alliance Limited проти України").

Акцентує увагу суду, що Постановою прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури від 31.10.2019 року матеріали кримінального провадження № 12018080000000382 були виділені в окреме провадження та того ж дня зареєстровані в ЄРДР за № 12019080000000470. 30 червня 2020 року Постановою прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури матеріали досудових розслідувань № 12019080040001781 від 29.05.2019 року та № 12019080000000470 від 31.10.2019 року об`єднані в одне провадження, а об`єднаному кримінальному провадженні присвоєно єдиний номер 12019080040001781 . Про викладене свідчить: Зміст Ухвали Вознесенівського районного Суду м. Запоріжжя від 06.04.2026 року у справі № 335/11359/19 1-кс/335/1136/2026, та яка міститься в ЄДРСР. Ухвалою Орджонікідзевського районного Суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 року- клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080040001781, задоволено, накладено арешт на вищезазначене майно Заявника та яке належить останньому на праві приватної власності та про що свідчить зміст Витягу з Реєстру прав на нерухоме майно (копія додається) а також зміст Ухвали Орджонікідзевського районного Суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 року у справі 335/11359/19, та яка міститься в ЄДРСР.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КПК України). Принцип недоторканності приватної власності розкрито у ст. 16 КПК України, відповідно до змісту якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України. 2.7. На підставі вищевикладеного, вбачається безпідставне, необгрунтоване публічне втручання у мірне володінні майном Заявником, що проявляється у відповідному обтяженні арешті із забороною її відчуження, розпорядження, відповідної, вищезазначеної земельної ділянки. Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 п. 2.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року), а тому просить заяву задовольнити у повному обсязі.

У судовому засідання представник ТОВ «Фабрика Динамо» клопотання підтримав та просить задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

У судове засідання інші учасники не з`явилися, повідомлені належним чином, до суду подано заяву про розгляд клопотання без участі представника ГУНП в Запорізькій області, проти задоволення клопотання заперечують.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення представника заявника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ході розгляду клопотання встановлено, що в проваджені СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12018080000000382 від 14.12.2018, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.369-2, а також за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч.2 ст.364 КК України.

11 жовтня 2019 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного Суду м. Запоріжжя, в рамках вищевказаного кримінального провадження № 12018080000000382 - було накладено арешт на нерухоме майно, яке є власністю Заявника, а саме: на земельну ділянку площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 9 (назва до перейменування вулиця Жукова) із забороною її відчуження, розпорядження, про що свідчать відомості Єдиного Державного реєстру судових рішень (справа № 335/11389/19),

Накладаючи арешт, слідчий суддя, виходив зокрема з наступних мотивів, а саме: «Приймаючи до уваги те, що земельна ділянка площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9 (назва до перейменування вулиця Жукова) може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою її збереження, недопущення передачі третім особам, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні слідчого». - про що свідчить зміст мотиваційної частини Ухвали слідчого судді у справі № 335/11389/19.

На даний час вищенаведений арешт зазначеного нерухомого майна діє, про що свідчать відомості (Витяг) зі спеціалізованого Державного Реєстру.

Виходячи з ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що арешт на об`єкт нерухомості було накладено за відсутністю власника майна в порядку ч.2 ст.172 КПК України.

Вищезазначене майно яке належить заявникові на праві приватної власності фактично перебуває під арештом більш ніж шість років.

Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1959 від 23.06.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_4 , на підставі якого Заявник придбав у власність вищевказану земельну ділянку не визнаний недійсним в судовому порядку та не втратив юридичну силу в інший спосіб , а від так діє презумція правомірності останнього. Зазначена позиція заявника узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висловленої у п.91, п.94 Постанови від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, за змістом якої: положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту стороною обвинувачення не доведено, яке доказове значення має вказаний об`єкт у даному кримінальному провадженні, з огляду на обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 91 КПК України і не надано доказів на підтвердження необхідності подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна і справжню необхідність здійснення таких заходів, які обмежують право власності, досягнення завдань кримінального провадження, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст.174 КПК України для скасування арешту майна.

Слідчий суддя також враховує, що посадові особи заявника були та не є учасниками (сторонами) ТОВ «Фабрика «Динамо», не кримінального провадження № 12018080000000382, останнім не пред`явлено жодних підозр, а також посадові особи Заявника не є обвинуваченими у вищевказаному кримінальному провадженні , не мають іншого, будь якого процесуального статусу у вищевказаних кримінальних провадженнях та слідчим не надано доказів, які б вказували про необхідність в подальшому його арешті чи необхідності у проведенні слідчих дій з використання вказаного нерухомого майна, а подальше застосування арешту призведе до надмірного обмеження правомірної господарської діяльності підприємства, враховуючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування арешту майна, отже заявлене клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика Динамо» (ЄДРПОУ 31219738) задовольнити .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 жовтня 2019 року у справі № 335/11389/19 1-кс/335/7177/2019 у кримінальному провадженні № 12018080000000382 від 14.12.2018, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.369-2, а також за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368, ч.2 ст.364 КК Українина земельну ділянку площею 1,4021 га із кадастровим номером 2310100000:06:008:0037 розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, 9 (назва до перейменування вулиця Жукова) із забороною її відчуження, розпорядження.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1