Рішення № 138042558, 08.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4796/21

Провадження № 2/333/3229/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

представника позивача: Глазунова В.С.

представника відповідача - адвоката: Трачук Н.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 р. позивач ПАТ «Запоріжжяобленерго» (наразі іменується АТ «Запоріжжяобленерго») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , який обґрунтовує наступним. ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії, яка постачалась ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі договору, за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок споживача цих послуг № НОМЕР_1 оформлений на ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що ним в період з 01.05.2017 р. по 01.03.2018 р. було надано електричну енергію за вищевказаною адресою, але ОСОБА_2 не оплатила її в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7248 грн. 22 коп. На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 вищезазначену заборгованість за спожиту електричну енергію та витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 грн.00 коп.

Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2021 р. вищевказані позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволені.

Ухвалою суду від 19.11.2025 р. зазначене вище рішення суду скасоване та призначений новий розгляд цієї справи.

До початку розгляду справи по суті позивачем подане клопотання по заміну відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.03.2026 р. задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості належного відповідача ОСОБА_3 і прийнятий до розгляду поданий позивачем позов з оновленим складом сторін у справі. Також встановлений сторонам строк для надання заяв по суті спору.

Свої позовні вимоги до ОСОБА_1 позивач обґрунтовує наступним.

ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 про користування електроенергією, але обов`язків по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв`язку з чим виник борг у сумі 7248 грн. 22 коп. за період з 01.05.2017 року по 01.03.2018 рік.

Відповідно до знятих показань приладу обліку за період з 01.05.2017 року по 01.03.2018 рік, відповідачем за цей період було спожито 5616 кВт. год., вартістю 7874 грн. 88 коп. За вищевказаний період оплат за спожиту електричну енергію надійшло на суму 626 грн. 66 коп.

Борг за спожиту електричну енергію на теперішній час складає 7248 грн. 22 коп.

На підставі вищевказаного позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 :

- суму боргу у розмірі 7248 грн. 22 коп. за спожиту електричну енергію, на

поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 313582, ЄДРПОУ

00130926, відкритий в ПАТ «Метабанк», код оплати 3;

- витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 грн. 00 коп., на поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, відкритий в ПАТ «Метабанк», код оплати 20.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представниця відповідачки ОСОБА_1 адвокат Трачук Н.І. визнала позовні вимоги частково, а саме, не заперечували відносно стягнення з ОСОБА_1 1/6 частки заявленої заборгованості відповідно до частки права власності на квартиру, в яку надавалися позивачем послуги. В іншій частині заявлені вимоги просили залишити без задоволення в зв`язку з їх необґрунтованістю. Своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалась.

Суд, вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідачка ОСОБА_4 є власником 1/6 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , право власності якої зареєстроване з 25.04.2014 р. Окрім неї співвласниками цієї квартири є ОСОБА_5 (право власності на 1/6 частку квартири зареєстроване 02.05.2018 р.) та ОСОБА_2 (право власності на 1/6 частки квартири зареєстроване з 22.02.2016 р., на частку квартири з 22.02.2016 р. Між співвласниками цієї квартири встановлений порядок користування цієї квартирою, зокрема визначено, що в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають кімната № 6 площею 9,6 кв. м, кухня № 7 площею 8,3 кв. м, санвузол № 8 площею 2,4 кв. м, загальною площею 20,3 кв. м.Розділено особові рахунки з оплати житлово-комунальних послуг за утримання цієї квартири шляхом укладання МКП «Основаніє» з ОСОБА_2 окремого договору найму на обслуговування приміщень з урахуванням встановленого порядку користування квартирою. Дані обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією постанови Апеляційного суду Запорізької області від 24.11.2016 р. у справі №333/3048/16-ц.

З копії витягу з програми «EnergySuite», договору про користування електричною енергією від 30.10.2012 р., вбачається, що позивачем надавалися послуги з надання електричної енергії в зазначену вище квартиру, особистий рахунок споживача № НОМЕР_1 оформлений на ім`я ОСОБА_2 , інші рахунки за цією адресою відсутні, у квартирі встановлений один лічильник з обліку використаної електричної енергії, що не заперечувалося сторонами.

З 30.11.2016 р. співвласниця квартири ОСОБА_2 знята з реєстрації за цією адресою та з цієї дати зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі складеного позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що споживачами електроенергії, яка надавалась позивачем в дану квартиру в період 01.05.2017 року по 01.03.2018 рік, згідно до знятих показань приладу обліку за цей період було спожито 5616 кВт. год. електричної енергії, вартістю 7874 грн. 88 коп. За вищевказаний період оплат за спожиту електричну енергію надійшло на суму 626 грн. 66 коп.Борг за спожиту електричну енергію на теперішній час складає 7248 грн. 22 коп. Дана сума відповідачкою не оспорювалась.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», який втратив чинність 01.07.2019 р., Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999року №1357 ( далі - ПКЕЕН), які втратили чинність 26.06.2018 р. .

Відповідно до ст. 714 ЦПК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 26 «Про електроенергетику» в редакції, що діяла на момент існування спірних відносин, передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999року №1357, які діяли на момент існування спірних правовідносин, об`єкт побутового споживача-житловий будинок (частина будинку), квартира або будівля, які розміщені за однією адресою та належать одній фізичній особі або декільком фізичним особам на правах власності або користування. Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Для укладення договору побутовий споживач звертається до електропостачальника з письмовою заявою та пред`являє оригінали передбачених цим пунктом документів.

Частиною 4 ст. 319 ЦПК України передбачено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Встановлено, що по даній квартирі відкритий лише один особовий рахунок споживача зазначених послуг та наявний один лічильник з обліку спожитої електроенергії, договір на споживання електричної енергії укладений з одним із співвласників ОСОБА_2 , при цьому інші співвласники квартири, зокрема і відповідачка фактично користується своєю власністю у відповідності до визначеного в судовому порядку користування житловим приміщенням і є споживачем даних послуг, що не заперечувалося її представником. Співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не ініціювали розподіл особового рахунку з постачання електричної енергії та відповідно укладення позивачем окремого договору з ними та встановлення ще одного лічильника.

Споживач електричної енергії, зобов`язаний сплатити вартість спожитої ним енергії, якщо він фактично користувався нею. Відсутність письмово оформленого договору не позбавляє обов`язку оплатити надані йому послуги. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (касаційне провадження № 14-280цс 18) та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Дані обставини свідчать, що відповідачка як співвласниця цієї квартири та інші її співвласники, у даних відносинах мають солідарний обов`язок щодо оплати спожитої ними електроенергії за вказаний період.

Відповідно до ст.ст. 543, 544 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором. Боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 542 ЦПК України, та пред`явив дані вимоги до одного із солідарних боржників ОСОБА_1 .

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачкою не виконані зобов`язання щодо оплати наданих в зазначену квартиру послуг з постачання електричної енергії, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В даному випадку позовні вимоги задоволенні в повному обсязі, тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926 поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 313582, відкритий в ПАТ «Метабанк», код оплати 3) борг за спожиту електричну енергію у розмірі 7248 грн. 22 коп. (сім тисяч двісті сорок вісім гривень 22 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926 поточний рахунок НОМЕР_2 , МФО 313582, відкритий в ПАТ «Метабанк», код оплати 20), витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя: І.Й. Наумова