Рішення № 138041831, 08.07.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/582/26

Номер провадження 2/749/451/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

08 липня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 749/582/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 474 грн 75 коп. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.11.2024 відповідач уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101731330163813, підписавши Заяву про надання послуги «Швидка готівка» та Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка». На підставі зазначених документів відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 36 місяців (до 10.11.2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % щорічно та комісії в розмірі 0,0 грн.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному розмірі. Відповідач же належним чином зобов`язань за договором не виконувала, своєчасно не здійснювала погашення щомісячних платежів, унаслідок чого станом на 29.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 16 474 грн 75 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить стягнути судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом 08 липня 2026 року постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк, встановлений судом, відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 11.11.2024 ОСОБА_1 підписала Заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101731330163813, якою ініціювала отримання кредиту у АТ «А-Банк». Заява підписана відповідачем за допомогою електронного підпису (відкритий ключ: 02e55d1b6cba3ab1af983e479e9dea100b24540cc59f337b81d2949bd7af5d9892) о 15:03:24, що підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.04.2026.

Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.

Того ж дня відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», яким підтвердила ознайомлення з усіма умовами кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 15 000,00 грн строком на 36 місяців з 11.11.2024 до 10.11.2027 включно, зі сплатою фіксованих процентів за користування кредитом у розмірі 75 % на рік. Розмір щомісячного ануїтетного платежу становить 1 066,09 грн, що розраховується за формулою A = K ? S, де A - щомісячний ануїтетний платіж, K - коефіцієнт ануїтету, S - сума кредиту (п. 7 Заяви про надання послуги «Швидка готівка»). Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 (п. 11 Заяви). Реальна річна процентна ставка становить 109,03 % (п. 4 Паспорту споживчого кредиту). Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 38 379,10 грн (п. 10 Заяви). Кредитні кошти зараховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується меморіальними ордерами № TR.41461546.48194.65455 та № TR.41461546.48195.65455 від 11.11.2024.

У разі порушення зобов`язань із погашення заборгованості відповідач сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки, при цьому пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу (п. 12 Заяви, розділ 6 Паспорту споживчого кредиту). Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, неустойки, пені, штрафів встановлені сторонами тривалістю 5 (п`ять) років (п. 7 Паспорту споживчого кредиту).

Ідентифікацію та верифікацію відповідача проведено через систему «Дія» на підставі даних паспорту громадянина України серії/номера НОМЕР_3 , виданого 08.07.2022, що підтверджується копією електронного паспорту та Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», підписаною 26.10.2023 відповідачем власноруч на сенсорному екрані .

Таким чином, між позивачем та відповідачем у встановленому законом порядку укладено кредитний договір у формі електронного документа, що відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронну комерцію» та Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою НБУ № 78.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами від 11.11.2024 та банківською випискою по картковому рахунку № НОМЕР_4 за період 11.11.2024 - 29.04.2026.

Відповідач же належним чином зобов`язань за договором не виконувала, своєчасно не здійснювала погашення щомісячних платежів, унаслідок чого станом на 29.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 16 474 грн 75 коп., яка складається з: 12 735,10 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 3 546,66 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 192,99 грн - заборгованість за пенею; 0,00 грн - заборгованість за комісією, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № ABH0CT155101731330163813 від 11.11.2024.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання електронного підпису при вчиненні правочинів допускається у випадках, встановлених законом або за письмовою згодою сторін.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктами 2326 Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, затвердженого Постановою НБУ № 78, передбачено правомірність використання удосконаленого електронного підпису на підставі договору між банком і клієнтом після належної ідентифікації та верифікації клієнта.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем у встановленому законом порядку укладено кредитний договір шляхом підписання Заяви про надання послуги «Швидка готівка», Таблиці обчислення загальної варстості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки (Графіку) та Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка». Це свідчить про належне ознайомлення відповідача зі всіма умовами та їх прийняття.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному розмірі. Даний факт підтверджується наданими до матеріалів справи маморіальними ордерами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Суд встановив, що відповідач же належним чином зобов`язань за договором не виконувала, своєчасно не здійснювала своєчасного погашення обов`язкових щомісячних платежів у встановленому розмірі 1 066,09 грн, унаслідок чого станом на 29.04.2026 утворилася заборгованість у розмірі 16 474 грн 75 коп. Зазначені обставини підтверджуються банківськими виписками по кредиту та картці, і не спростовані відповідачем.

Щодо нарахування відсотків суд зазначає наступне. Відповідач підписала Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та Заяву про надання послуги «Швидка готівка», які містять чітко визначену фіксовану процентну ставку 75 % на рік. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день за формулою: сума заборгованості ? річну відсоткову ставку / 360 днів (п. 6 Заяви). Таким чином, розмір процентів за користування кредитом є погодженим сторонами у встановленому законом порядку, а підстави для відмови у стягненні відсотків відсутні.

Банківська виписка по кредиту та по картковому рахунку є належними та допустимими первинними документами, що підтверджують рух коштів, видачу кредиту та його розмір. Розрахунок заборгованості перевірений судом, складений з урахуванням фактично використаних кредитних коштів, нарахованих відсотків відповідно до погоджених ставок та пені. Відповідачем контррозрахунку не надано, обставини щодо розміру заборгованості не спростовані.

Зазначений розрахунок підписаний Головою правління АТ «А-БАНК» Кандауровим Ю.В., не спростований відповідачем, а тому береться судом до уваги як належний і допустимий доказ розміру заборгованості.

Щодо нарахування пені у розмірі 192 грн 99 коп. суд не може погодитись із цими вимогами з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 5:30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який станом на час розгляду цієї справи продовжує діяти та не скасований.

Суд звертає увагу, що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинним і не виключався із законодавства. На відміну від нього, п. 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» було виключено Законом України № 3498-IX від 22.11.2023, однак це не впливає на дію п. 18 ПП ЦК України, оскільки зазначені норми є самостійними та регулюють різне коло відносин.

Позивач посилається, що Закон України «Про споживче кредитування» як спеціальний закон має перевагу над загальними нормами ЦК України. Суд не може погодитися з таким тлумаченням, оскільки п. 18 ПП ЦК України також є спеціальною нормою, яка запроваджена саме для врегулювання відносин кредитування в умовах воєнного стану та прямо вказує на звільнення позичальника від відповідальності за статтею 625 ЦК України і від сплати неустойки. Ця норма є більш пізньою та більш спеціальною у відповідному контексті, оскільки безпосередньо регулює відносини за кредитними договорами в особливий період.

Крім того, виключення п. 6.1 ПП ЗУ «Про споживче кредитування» свідчить лише про те, що законодавець зняв заборону на нарахування неустойки за споживчими кредитними договорами після 24.01.2024, однак це не означає автоматичного скасування або обмеження дії п. 18 ПП ЦК України, який є самостійною підставою для звільнення позичальника від зазначеної відповідальності на час воєнного стану.

З огляду на викладене, оскільки воєнний стан в Україні на час розгляду справи не скасований, вимоги позивача про стягнення неустойки за кредитним договором в розмірі 192 грн 99 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Положення ст. 81 ЦПК України вказують, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, аналізуючи надані суду докази, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 735 грн 10 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 3 546 грн 66 коп., що разом становить 16 281 грн 76 коп.

В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково (16 281,76 грн з 16 474,75 грн., що складає 98,83%), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2 631,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 142, 258-260, 263-265, 267, 274-279, 435 ЦПК України, ст. 207, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 626-638, 1048-1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080, рах. № НОМЕР_6 , МФО 307770) заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101731330163813 від 11.11.2024 у розмірі 16 281 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят одну) грн 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11, ЄДРПОУ: 14360080, рах. № НОМЕР_6 , МФО 307770) відшкодування судового збору у розмірі 2 631 (дві тисячі шістсот тридцять одну) грн 25 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновського районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев