Рішення № 138041340, 08.07.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2405/26

2/583/1337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Райз Північ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, збитків від інфляції та 3% річних,

УСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Абрамовича О.В., звернувся до суду із цим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на його користь заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 272/15 від 15.12.2015 в розмірі 39570,46 грн., обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 6813,94 грн. інфляційні збитки та 1845,64 грн. 3% річних, мотивуючи тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,5785 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0359, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 26.12.2013 № 2801, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 36241084 від 26.12.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 15481188 від 26.12.2013.

15 грудня 2015 року ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі № 272/15, згідно якого передав у строкове платне користування дану земельну ділянку строком на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 93520,39 грн. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 4676,02 грн. Договір зареєстрований 30 грудня 2015 року державним реєстратором Охтирського міськрайонного управління юстиції Заяц Н.М., номер запису про інше речове право: 12886614.

19 серпня 2017 року ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз Максимко» уклали додатковий договір, згідно якого збільшено розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 9352,04 грн.

20 червня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», Товариство з обмежено відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_1 уклали трьохсторонню додаткову угоду № 1 до даного договору оренди, в якій новий орендар ТОВ «Рапйз Північ» приймає на себе всі права та обов`язки Орендаря від Приватного акціонерного товариство «Райз-Максимко».

Також сторонами визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн. З 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн., що становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 09 серпня 2019 року Сторони уклали додаткову угоду № 2, згідно якої збільшили розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 12344,69 грн.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Також згідно з п.11 договору орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

Однак, незважаючи на погоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати.

25 травня 2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву /а.с. 30/.

08 червня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень посилається на те, що твердження та розрахунки позивача щодо індексації орендної плати не ґрунтуються на умовах договору оренди землі, наведені за текстом позову розрахунки щодо заборгованості з орендної плати, її індексації є арифметично неправильними, оскільки зроблені на підставі хибних вихідних даних щодо розміру орендної плати та періодів і сум нарахування. Розмір витрат на правничу допомогу позивача вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям розумності / а.с. 32-37/.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 грудня 2013 року №2801, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,5785 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0359, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області, яку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 /а.с. 11, 24/.

ОСОБА_1 15 грудня 2015 року уклав договір оренди землі №272/15 з Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0359, площею 3,5785 га, строком на 10 років, який 30 грудня 2015 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 12886614, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 лютого 2019 року № 155689217 / а.с. 14-15, 10/.

Пунктом 9 Договору №272/15 визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 5% нормативної грошової оцінки, що складає 4676,02 грн.

Пунктом 10 Договору №272/15 передбачено обчислення розміру орендної плати на земельні ділянки приватної власності з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору №272/15 орендна плата вноситься у такі строки: 1 (один) раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 31 грудня.

19 серпня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Райз-Максимко» та позивачкою укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №272/15 від 15 грудня 2015 року, відповідно до якого: у п. 9 договору оренди землі щодо розміру орендної плати цифри та слова «розмірі 5%» замінити на цифри та слова «розмірі 10%». Цей додатковий договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації і є невід`ємною складовою частиною вищевказаного договору оренди землі. Відповідно до додаткового договору та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка визначена в Договорі п. 5 і становить 112224,47 грн, орендна плата становить 11222,45 грн.

20 червня 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №272/15, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224,47 грн, з 2017 року орендна плата складає 11222,45 грн.

09 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору оренди землі №272/15 від 15 грудня 2015 року, відповідно до якої сторони вирішили, що у термін з 01 січня 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України / а.с. 20/.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 11 травня 2026 року вбачається, що ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було нараховано та виплачено ОСОБА_1 орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2018 році 11222,45 грн (3 квартал), у 2019 році 12344,69 грн (3 квартал), у 2020 році 1000 грн ( 2 квартал) та 12344,67 грн (4 квартал), у 2021 році 12344,67 грн (серпень), у 2022 році 12344,67 грн (грудень),у 2023 році 12344,67 грн (вересень), у 2024 році 12974,23 грн (вересень), у 2025 році 12976,22 грн (вересень) та 2223, 44 грн ( грудень) / а.с. 12-13/.

З виписки по картковому рахунку позивачки сформованої 11 травня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 було проведене безготівкове зарахування ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» орендної плати 23 жовтня 2020 року 9937,48 грн; 28 серпня 2021 року 9937,48 грн; 08 грудня 2022 року 9937,48 грн; 20 вересня 2023 року 9937,48 грн; 25 вересня 2024 року 9937,48 грн, 21 лютого 2025 року 506,82 грн; 17 вересня 2025 року 9991,66 грн, 09 січня 2026 1712,04 грн / а.с. 8-9/.

Позивач у своїх доводах посилається на те, що орендар хоча і сплачував орендну плату, але не в повному розмірі, оскільки не сплачував індексацію, яка передбачена договором і є складовою орендної плати. Тому орендодавець був змушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Аналіз ч. 3 ст. 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізми їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України).

Отже, за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).

За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції у місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.

При цьому, базовим місяцем вважатиметься місяць, у якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №79/16 від 25 березня 2016 року, а також додаткових угод до цього договору слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Земельна ділянка з кадастровими номерами 5920384000:01:001:0359 була передана позивачем в оренду ПрАТ «Райз-Максимко» за договором від 15 грудня 2015 року, строк сплати орендної плати за якими не пізніше 31 грудня. Додатковим договором від 19 серпня 2017 року змінено розмір орендної плати з 5% до 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, додатковою угодою №1 від 20 червня 2018 року змінено орендаря з ПрАТ «Райз-Максимко» на ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», додатковою угодою №2 від 09 серпня 2019 року змінено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, базовим місяцем початку обрахунку індексації орендної плати є серпень 2019 року. Індексації підлягають платежі, починаючи з вересня 2019 року.

Так сума орендної плати з урахуванням індексації розраховується за формулою: [Сума орендної плати з урахуванням індексації] = [Орендна плата] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100%, де: [Орендна плата] - сума орендної плати, яка підлягає індексації, [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Відповідні індекси споживчих цін розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті «Урядовий кур`єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційними.

Суд погоджується з розрахунком орендної плати з урахуванням індексації, наведеним позивачем у позовній заяві, так як він відповідає розрахунку, наведеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2025 року у справі №925/457/23.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань за укладеним договором оренди землі 272/15 від 15 грудня 2017 року, оскільки виплата орендної плати за 2018-2025 роки позивачеві проведена не у повному обсязі. Так розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 133,18 грн, за 2019 рік недоплата становить 86,41, 2020 рік - 501, 12 грн, за 2021 рік 1605,66 грн, за 2022 рік - 5943,04 грн, за 2023 рік 6493,52 грн, за 2024 рік 8977,94 грн, за 2025 рік - 15199,66 грн. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 30910,88 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цими договорами.

При цьому у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиплатою орендної плати у повному розмірі за вказані роки до відповідача можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так розмір 3% річних від простроченої заборгованості обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] проценти річних; [Кількість днів] кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розмір інфляційних витрат обраховується за формулою: [Сума боргу] ? [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Сукупний індекс інфляції] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Суд погоджується з розрахунками 3% річних та інфляційних витрат, наведеними стороною позивача, так як вони проведені відповідно до вищенаведених формул, та становлять: інфляційні витрати 6813,94 грн за період з 01 січня 2019 року до 30 квітня 2026 року, 3% річних 1845,64 грн за період з 01 січня 2019 року до 14 травня 2026 року.

З огляду на викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

В позовній заяві представник позивача просив відшкодувати судові витрати /а.с. 4/.

21 квітня 2026 року у поданому відзиві представник відповідача просив зменшити судові витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн оскільки розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та не відповідає критеріям розумності .

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги № 55 від 11 травня 2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Абрамовичем О.В., додаткову угоду до нього від 11 травня 2026 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14 травня 2026 року до вказаного договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру, квитанцію № 55 від 14 травня 2026 року на суму 10000,00 грн .

Із документів вбачається, що загальна вартість наданої правничої допомоги за цим позовом становить 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /ч. 5 ст. 137 ЦПК України/.

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 10000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем по справі при зверненні до суду було сплачено судовий в розмірі 1064,96 грн /а.с. 28/.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1064,96 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 12, 76-89, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 32 Закону України «Про оренду землі», суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 , заборгованість з виплати орендної плати за договором оренди землі № 272/15 від 15 грудня 2015 року в розмірі 39570,46 грн, обрахованої без вирахування податків та обов`язкових платежів, а також 6813,94 грн інфляційні збитки та 1845,64 грн 3% річних, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,69 грн , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, всього до стягнення підлягає 54294,73 грн /п`ятдесят чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 73 копійки /.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», юридична адреса: Україна, Сумська область, Сумський район, с. Степанівка, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 34264631.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова