Ухвала суду № 138039422, 07.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9672/26

Провадження №: 1-кп/755/1481/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001102 від 13.03.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, заміжньої, має двох малолітніх дітей, 2017 року, 2023 року народження, з професійно-технічною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001102 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, крім того клопотав про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від суду.

Захисники не заперечували щодо призначення судового розгляду, водночас заперечили щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки ризики, зазначені прокурором, є необґрунтованими, зокрема захисник ОСОБА_7 зазначив, що обвинувачена ОСОБА_4 не може за станом здоров`я утримуватися в умовах СІЗО у зв`язку з вагітністю, на підтвердження чого надав суду копії відповідної медичної документації.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.

Указане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстави для закриття чи зупинення кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні відсутні.

Крім того, вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що його складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, істотних порушень, які б перешкодили суду призначити судовий розгляд, та свідчили про порушення прав учасників судового розгляду, які не можуть бути виправлені та усунуті під час судового розгляду, судом не встановлені.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001102 від 13.03.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судове засіданні необхідно викликати прокурора, потерпілого, захисників та обвинувачених.

Підстави для призначення запасного суді не встановлені.

Що стосується клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно ж до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 п. 3 ч. 1 цієї статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Окрім того, згідно ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в умовах воєнного стану, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків, також згідно матеріалів справи, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце проходження військової служби, а тому, на переконання суду, ризик переховування від суду та ризик продовження протиправної поведінки на даний час продовжують існувати.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_3 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, докази того, що обвинувачений ОСОБА_3 за станом здоров`я не може перебувати під вартою, суду надано не було, у зв`язку з чим, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Отже, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України слід також визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , покладених на нього обов`язків та у разі внесення застави, покласти на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Що стосується обвинуваченої ОСОБА_4 , то суд, оцінивши у сукупності обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я обвинуваченої, її майновий стан та міцність соціальних зв`язків, приходить до висновку, що прокурором не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може бути застосовано відносно ОСОБА_4 для виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Крім цього, в судовому засіданні підозрювана підтвердила, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_3 , також зазначила, що має двох малолітніх дітей, 2017 року, 2023 року народження, крім того на даний час перебуває у стані вагітності, тому не може за станом здоров`я утримуватися в умовах СІЗО.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченої, зокрема її стан здоров`я, суд приходить до висновку, що до обвинуваченої ОСОБА_4 може бути застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на неї процесуальних обов`язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, звільнивши її з-під варти в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040001102 від 13.03.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні на 13 годину 00 хвилин 16 липня 2026 року в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за участю сторін кримінального провадження.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 05 вересня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_3 , достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у виді 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або служби.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченим, заставодавцем застави у розмірі, визначеному судом.

У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду.

Обвинувачену ОСОБА_4 звільнити з-під варти в залі суду.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Встановити строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом строком на 60 днів, а саме до 05 вересня 2026року, включно.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- цілодобово не залишати місце проживання, без дозволу суду, крім випадків необхідності явки для проведення слідчих та процесуальних дій, необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої.

Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Суддя: