Рішення № 138038668, 08.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6573/26

Провадження № 2/752/8884/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2026 року ТОВ «Теплопостачсервіс» звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги: з постачання теплової енергії за період з листопада 2020 року по грудень 2025 року у розмірі 13 178,46 грн; з постачання гарячої води за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року - 320,15 грн; з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по грудень 2025 року 2 168,54 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, 778,63 грн; 3 % річних, нараховані на суму заборгованості з постачання гарячої води, 128,15 грн. Також просить стягнути судовий збір у сумі 3 328,00 грн, а всього стягнути 19 901,93 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі і відповідачам, які є власниками кв. АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 28 квітня 2009 року.

Відповідачі з моменту отримання житла у власність є споживачами комунальних послуг з гарячого водопостачання та центрального опалення, від вказаних послуг не відмовлялись та фактично споживають надані послуги.

Крім того, 06 вересня 2018 року між позивачем ТОВ «Теплопостачсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір № В11к1/47 про наданням послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, за якими позивач, як виконавець, зобов`язався надавати споживачам відповідної якості послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а споживачі зобов`язувались своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк та на умовах, що передбачені договором.

Проте, відповідачі не виконують належним чином своїх зобов`язань з оплати вказаних послуг, внаслідок чого, утворилася заборгованість, в зв`язку із чим, позивач просить позов задовольнити та стягнути суму заборгованості з урахуванням встановлених ст. 625 ЦК України сум у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 19 березня 2026 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста від 08 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Відповідачам на адресу їх реєстрації судом направлялись копії ухвали про відкриття провадження, позовних заяв з додатками. На адресу суду повернулись конверти з відміткою «Адресат відсутній».

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідачі вважаються належним чином повідомленим про розгляд їх справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористались.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались, фіксування судового засідання технічними засобами відповідно до ст.247 ЦПК України не здійснювалось. Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом приходить до наступних висновків.

Відповідач ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 квітня 2024 року, основним видом економічної діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційного повітря.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками в рівних долях квартири АДРЕСА_3 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 28 квітня 2009 року.

06 вересня 2018 року між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № В11к1/47 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, за яким виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором. Зазначені послуги, відповідно до договору, надаються за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з розрахунком по житловому приміщенню (квартирі), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 (о/р НОМЕР_1 ), за період з листопада 2020 року по грудень 2025 року обліковується заборгованість послуги з постачання теплової енергії в розмірі 13 178,46 грн, за період з лютого 2025 року по грудень 2025 року заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 320,15 грн, за період з березня 2022 року по грудень 2025 року заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 2 168,54 грн. А всього сума заборгованості з оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг становить 15 667,15 грн.

Крім того, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат на суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2020 року по лютий 2022 року, що становить: 3% річних 128,15 грн, інфляційна складова 778,63 грн.

За цей період відповідачі надані послуги оплачували не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст.360 ЦК України).

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач зобов`язаний укладати договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У відповідності до вимог ст.642 ЦК України та абзацу 6 п.14 Правил фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Суд відзначає, що співвласники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідачі, як власники квартири, є споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс».

Відповідачі у встановленому законом порядку не відмовилися від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, відповідачами надано не було, як і доказів сплати коштів за надані позивачем послуги у повному обсязі.

Отже, відповідачі як споживачі вказаних послуг мають обов`язок оплатити позивачу їх вартість. Суд відзначає, що власники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати отриману комунальну послугу відповідно до умов укладеного договору з її виконавцем.

При цьому, згідно з наданим позивачем клопотанням про закриття провадження у справі в окремій частині позовних вимог, відповідачем ОСОБА_1 після відкриття провадження в цій справі сплачено суму боргу з оплати послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування.

За п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої.

Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що пред`явлена до стягнення з відповідачів сума основної заборгованості з оплати послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентського обслуговування у сумі 15 667,15 грн сплачена відповідачем ОСОБА_1 у повному обсязі.

При цьому, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Як зазначалось позивачем, відповідачі зобов`язані виконувати свій встановлений законом цивільний обов`язок сплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Розрахунок заборгованості про нарахування та сплату послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а також плати за абонентське обслуговування підтверджує факт наявності заборгованості відповідачів перед ТОВ «Теплопостачсервіс» по сплаті наведених послуг, а здійснення відповідачем ОСОБА_1 погашення заборгованості підтверджує факт визнання нею наявності свого обов`язку, а також підтверджує розмір заборгованості, який, як з`ясовано судом, на момент подачі вказаної позовної заяви становив 15 667,15 грн.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог і необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 778,63 грн і 3 % річних у сумі 125,15 грн, розрахованих, виходячи із дійсної суми заборгованості з оплати постачання теплової енергії станом, на момент подачі вказаної позовної заяви.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з відповідачів інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з тим суд вважає неспроможними доводи позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 з урахування розміру частки квартири, яка їй належить у розмірі 1/2, підлягає стягненню нараховані на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води інфляційні втрати у розмірі 389,32 грн (778,63 грн * ) та 3 % річних у сумі 64,08 грн (128,15 грн * ), а всього 453,40 грн.

Аналогічно, з відповідача ОСОБА_2 , з урахування розміру частки квартири, яка йому належить у розмірі 1/2, підлягає стягненню нараховані на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води інфляційні втрати у розмірі 389,32 грн (778,63 грн * ) та 3 % річних у сумі 64,08 грн (128,15 грн * ), а всього 453,40 грн.

За встановлених обставин, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі по 96,35 грн з кожного з відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам (5,79%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» інфляційні втрати в розмірі 389,32 грн і 3 % річних у сумі 64,08, а всього стягнути 453 (чотириста п`ятдесят три) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» інфляційні втрати в розмірі 389,32 грн і 3 % річних у сумі 64,08, а всього стягнути 453 (чотириста п`ятдесят три) грн 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» сплачений судовий збір у розмірі 96 (дев`яносто шість) грн 35 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» сплачений судовий збір у розмірі 96 (дев`яносто шість) грн 35 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 7-А, прим. 65, 66.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складений 08 липня 2026 року.

Суддя А.В. Слободянюк