Ухвала суду № 138037662, 03.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/2297/25 Провадження № 6/486/44/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Південноукраїнську заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №486/2297/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №486/2297/25 за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява обгрунт обгрунтована тим, що має складне фінансове становище, яке пов`язане з тим, що у нього фактично на утриманні знаходяться батьки літнього віку, які не працюють та є пенсіонерами, які проживають з заявником. З заявником крім того проживає його рідний брат, який є непрацездатним, якому встановлено діагноз ДЦП, він залежить від заявника і його заробітної плати. Брат заявника потребує постійного лікування, яке заявник йому забезпечує. На рахунки заявника в банку накладено арешт, але всієї суми боргу, яку необхідно сплатити у заявника немає. Тому від цього страждають його батьки та брат.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, телефонограмою повідомив, що не має можливості прибути в судове засідання у зв`язку з перебуванням на роботі, тому просив відкласти розгляд його заяви.

Водночас суд зауважує, що в попередньому судовому засіданні 23.06.2026 за клопотанням відповідача розгляд заяви було відкладено та надано йому можливість надати всі наявні докази його скрутного фінансового стану. Проте, станом на час розгляду заяви відповідачем будь-яких доказів не надано. Суд вважає, що відповідач був повідомлений заздалегідь про дату, час та місце наступного судового засідання, тому мав достатньо часу для підготовки своїх доводів, які останній не був позбавлений можливості надати суду у письмовій формі без його участі, за неможливості прибути в наступне судове засідання особисто.

Представник позивача ТОВ «Споживчий Центр» в судове засідання не з`явився.

Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим розглядати заяву у відсутності сторін. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду.

Судом встановлено, що заочним рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12.02.2026 року позов ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №03.10.2024-100000872 від 03.10.2024 в розмірі 57840,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2010,59 грн.

27.03.2026 Південноукраїнським міським судом Миколаївської області видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором №03.10.2024-100000872 від 03.10.2024 у сумі 57 840,00 грн та 2010,59 грн судового збору.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочки виконання судового рішення.

В обгрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду заявник посилається на скрутний фінансовий стан, який пов`язаний з перебуванням на його утриманні батьків-пенсіонерів та хворого брата. До заяви додано відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, згідно яких за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач ОСОБА_1 разом з іншими особами.

Водночас доказів того, що вказані особи, з якими відповідач зареєстрований, є особами, за якими він здійснює догляд та які перебувають на його утриманні, суду не надано.

Отже, заявником не надано суду належних доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочення виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 352, 353, 432, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №486/2297/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Волощук