Ухвала суду № 138037204, 08.07.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

08.07.2026м. ХарківСправа № 922/1478/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської обласної прокуратури (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001) в інтересах держави в особі Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" (вул. Тарасенка Георгія, буд. 64, м. Харків, 61001) 2. Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" (просп. Аерокосмічний (раніше - Гагаріна), 41-б, м. Харків, 61001) про визнання недійсними додаткових угод, стягнення коштів

за участю представників:

прокурора - Полякової С.О. (посвідчення № 072827 від 01.03.2023),

позивача - Замніус М.В. (в порядку самопредставництва),

першого відповідача - Ситникової Я.В. (ордер серія ВІ № 1401039 від 29.05.2026),

другого відповідача - Чудовського Д.О. (довіреність № 03/25 від 06.11.2025)

ВСТАНОВИВ:

Харківська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92", Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування", в якій просить:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 14.04.2025 до договору про закупівлю товару № 12-К від 18.02.2025, укладеного між Комунальним підприємством Комбінат дитячого харчування та ТОВ Надія-92.

3. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 11.06.2025 до договору про закупівлю товару № 12-К від 18.02.2025, укладеного між Комунальним підприємством Комбінат дитячого харчування та ТОВ Надія-92.

4. Стягнути з ТОВ Надія-92 (ЄДРПОУ 22620217) на користь Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) грошові кошти в сумі 7 219 240,61 грн.

5. Судовий збір стягнути з відповідачів за таким реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок №UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

6. Про час та місце розгляду справи проінформувати Харківську обласну прокуратуру та інших сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.05.2026 позовну заяву Харківської обласної прокуратури (вх.№ 1478/26) залишено без руху. Встановлено Харківській обласній прокуратурі строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Харківській обласній прокуратурі спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви з зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

15.05.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.05.2026, вх.№ 11692/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1478/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 10 червня 2026 року об 11:00.

27.05.2026 від представника Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 12782/26), в якому відповідач просить залишити позов прокурора у справі №922/1478/26 без розгляду, у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду відповідач-2 зазначає, що, на його переконання, у органів прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі ХМР, оскільки правові підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури не носять виняткового (виключного) характеру, а спір є типовим за своєю юридичною природою обставин, а отже в силу приписів пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України органом прокуратури у належний спосіб не доведено обставини для представництва інтересів ХМР. З цих підстав, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, на переконання відповідача, позовна заява прокурора підлягає поверненню. Разом з тим, враховуючи, що провадження у справі було відкрито, суд має залишити позов без розгляду.

28.05.2026 від представника Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 12898/26), в якій позивач зазначає, що Харківська міська рада вважає, що закупівля послуг в інтересах Харківської міської територіальної громади здійснена Комунальним підприємством Комбінат дитячого харчування із дотримання усіх норм та процедур, покладених на Замовника Законом України Про публічні закупівлі. Отже, зазначене не позбавляє у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України права позивача подати до розгляду справи по суті заяву про залишення позовної заяви без розгляду, подання якої відповідає нормам ГПК України.

Харківська міська рада звертає увагу суду на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, в свою чергу, Харківська міська рада не вважає свої інтереси порушеними.

Крім того, у позовній заяві відсутня інформація, що прокурор до подання цього позову оскаржував дії уповноваженої особи Замовника в частині укладення спірних додаткових угод в межах закупівлі UA-2024-02-22-007844-а до уповноважених органів, які здійснюють контроль у разі виявлення ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Харківська міська рада вважає, що Харківської окружною прокуратурою не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради, а тому позовна заява, подана прокурором, підлягає залишенню без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

28.05.2026 від представника Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі (вх.№12900/26), в якій позивач повідомляє, що Харківською міською радою та її виконавчими органами не допущено жодних порушень вимог законодавства в сфері державних закупівель, не завдана шкода інтересам Харківської міської територіальної громади. Підстави для звернення Харківської міської ради до суду для захисту порушених прав та інтересів Харківської міської територіальної громади відсутні, а відповідно не вбачається виключних підстав для представництва прокурором інтересів Харківської міської ради в суді за наведеними обставинами, зазначеними органом прокуратури у позові.

Позивач зауважує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання Позивачем чи Відповідачами коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів. Також, не наведений розмір шкоди, яка завдана та взагалі наявності такої шкоди. На думку позивача, прокурор звертаючись до суду з даним позовом фактично втручається в діяльність органів місцевого самоврядування. Таким чином, Харківська міська рада відмовляється від позову і просить суд зазначену відмову задовольнити та закрити провадження у справі №922/1478/26.

28.05.2026 від Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх.№12918/26), в яких позивач просить відмовити у задоволенні позову.

29.05.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив КП "Комбінат дитячого харчування" (вх.№ 13056/26), в якій прокурор не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, та просить у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду відмовити.

29.05.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 13079/26), в якому відповідач просить залишити позов прокурора у справі № 922/1478/26 без розгляду, у випадку відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відмовити в повному обсязі у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду відповідач зазначає, що ТОВ Надія-92 вважає, що у органів прокуратури в даній справі відсутні правові підстави для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради в суді через те, що правові підстави для представництва інтересів держави органами прокуратури не носять виняткового (виключного) характеру, а спір є абсолютно типовим, всупереч вимогам встановленим пунктом статті 131-1 Конституції України. Крім того, Харківською обласною прокуратурою у позові не доведено, що Харківська міська рада, інтереси якої вона представляє, не здійснює захист або неналежним чином здійснює захист своїх інтересів. За таких підстав, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, позовна заява прокурора підлягає поверненню, однак, враховуючи, що провадження у справі за позовом було відкрито, на переконання відповідача та враховуючи правову позицію Верховного суду у справі № 924/1199/18, суд у відповідності до частини першої статті 226 ГПК України має залишити позов без розгляду.

09.06.2026 від представника Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх.№13930/26), в якому відповідач просить ухвалити судове рішення, яким вирішити питання щодо можливості в одному судовому провадженні у справі № 922/1478/26 існування та розгляд двох окремих позовних заяв поданих одночасно позивачем в порядку самопредставництва та представництва до одних і тих же відповідачів, з тим самим предметом та з однаковими підставами.

10.06.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі (вх.№ 14052/26).

10.06.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання представника відповідача-2 від 09.06.2026 (вх.№ 14061/26).

10.06.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 14082/26).

У підготовчому засіданні 10.06.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про перерву в підготовчому засіданні до 30.06.2026 до 12:00.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 10.06.2026.

26.06.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшли пояснення (вх.№ 15646/26).

30.06.2026 від представника Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№ 15857/26), в якому відповідач просить Зупинити провадження № 922/1478/26 за позовною заявою Харківської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави, в особі Харківської міської ради до ТОВ Надія- 92 та КП КДХ про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю УКР ГАЗ РЕСУРС щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

30.06.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№ 15860/26), в якому відповідач просить призначити у справі №922/1478/26 судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1. Чи підтверджуються документально обсяги та вартість поставленого товару (хек с/м, тушка без голови, 300-500 г.) за умовами укладеного між ТОВ Надія-92 та КП Комбінат дитячого харчування договору про закупівлю товару № 12-К від 18.02.2025, з урахуванням додаткових угод до нього № 2 від 14.04.2025, № 3 від 11.06.2025, первинними документами фінансово-господарської діяльності? Якщо ні, то на яку суму та в якому обсязі є розбіжності?

2. Чи підтверджується документально зміна ціни за одиницю товару (хек с/м, тушка без голови, 300-500 г.) та зменшення обсягів закупівлі згідно із додатковими угодами № 2 від 14.04.2025 та № 3 від 11.06.2025 до укладеного між ТОВ Надія-92 та КП Комбінат дитячого харчування договору про закупівлю товару № 12-К від 18.02.2025 у відповідності до вимог Закону України Про публічні закупівлі та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178, якою затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, в редакції, яка діяла до 04.09.2025 р., в частині наявності документального підтвердження коливання цін на ринку товарів, які були предметом закупівлі?

Доручити проведення судово-економічної експертизи Харківському науково- дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (61191, м. Харків, вул. Ковтуна, 36), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В обґрунтування клопотання про призначення експертизи відповідач зазначає, що ТОВ Надія-92 не визнає позовні вимоги повністю, вважає, що кошти за договором отримано у повній відповідності до вимог законодавства та сплати за поставлений товар і має у наявності усі первинні документи, які це обґрунтовують. Крім того, однією із підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у позовній заяві зазначено відсутність належних документів, які б підтверджували коливання цін на ринку товарів, які були предметом публічних закупівель. ТОВ Надія-92 надало разом із відзивом на позовну заяву цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які вказували на зміну (зростання) цін на ринку товарів, які були предметом закупівлі, а також листування із замовником. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо одержання розрахунку безпідставної сплати, існування об`єктивного збільшення ціни на ринку товарів, які були предметом закупівлі, та належного їх документальне підтвердження, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерії (економіки), без яких встановити дані обставини неможливо.

У підготовчому засіданні 30.06.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про перерву у підготовчому засіданні до 08.07.2026 до 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 30.06.2026.

07.07.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№16552/26).

07.07.2026 від Харківської обласної прокуратури через систему "Електронний суд" надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження (вх.№ 16556/26).

08.07.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх.№ 16610/26).

08.07.2026 від представника Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх.№ 16617/26), в якій позивач просить задовольнити клопотання КП "Комбінат дитячого харчування" про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 08.07.2026 прокурор заперечував проти задоволення клопотань про залишення позову без розгляду та про закриття провадження у справі, а також заперечував проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Присутній у підготовчому засіданні 08.07.2026 представник позивача підтримав заяви про залишення позову без розгляду та про відмову від позову та закриття провадження у справі, а також підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" у підготовчому засіданні 08.07.2026 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та про призначення судово-економічної експертизи.

Представник відповідача КП "Комбінат дитячого харчування" в підготовчому засіданні 08.07.2026 підтримав свої клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши заяву Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 12898/26 від 28.05.2026), суд встановив наступне.

В обґрунтування наданої до суду заяви позивач посилається на частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частину 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає, що участь прокурора у судовому процесі можлива за умови, з-поміж іншого, не просто шляхом абстрактного обґрунтування порушення інтересів держави, як підстави для звернення до суду, а саме повинна бути належним чином доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінити належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У зв`язку із чим, Харківська міська рада звертає увагу суду на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. У кожному такому випадку прокурор повинен навести та довести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Пунктом 20 частини 1 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" зазначено, що органом оскарження є Антимонопольний комітет України. Проте у позовній заяві прокурора відсутня інформація, що прокурор до подання цього позову оскаржував закупівлю послуги UA-2024-02-22-007844-а до уповноважених органів, проводився моніторинг даної процедури закупівлі та наявний висновок про результати такого моніторингу з встановленими порушеннями.

За твердженнями позивача, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурора інтересів держави у суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженнями позивача, листом Харківської окружної прокуратури від 12.12.2025 № 24-506вих25 не доведено, що міська рада або її виконавчі органи міської ради не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист своїх інтересів. Також, у вказаному листі не міститься інформації щодо наявності підстав для здійснення дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, не зазначено у чому саме полягає порушення інтересів громадянина або держави, які були порушені виконавчими органами міської ради тощо.

Харківською міською радою листом Юридичного департаменту міської ради від 19.01.2026 вих/159/9-26 з посиланням на норми чинного законодавства надано відповідь, та зазначено, що виконавчими органами Харківської міської ради під час реалізації закупівлі UA-2024-02-11-015089-а-а1 в частині спірних додаткових угод у 2025 році здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Суд не погоджується з твердженнями позивача з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позицію викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган місцевого самоврядування, Харківська обласна прокуратура направила на адресу Харківської міської ради лист за № 24-506вих-25 від 12.12.2025 та від 27.01.2026 щодо встановлених порушень законодавства під час виконання договірних відносин за проведеною закупівлею за бюджетні кошти.

Згідно відповіді Харківської міської ради від 19.01.2026 Харківська міська рада не вважає свої інтереси порушеними. Наведене свідчить про небажання Харківської міської ради самостійно реалізувати процесуальні повноваження на звернення до суду задля поновлення порушених інтересів держави. Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором. З урахуванням викладеного, Харківська міська рада здійснює контроль за діяльністю та використанням коштів КП Комбінат дитячого харчування, фінансує підприємство, є компетентним органом з повним обсягом цивільної дієздатності та має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави, у тому числі у сфері публічних закупівель, а тому прокурором визначеного його у якості позивача у даному позові. Зазначені у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Листом від 03.04.2026 № 24-7232-26 Харківською обласною прокуратурою повідомлено Харківську міську раду про прийняте рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову відповідно до ч. 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі №910/3486/19, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Отже, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність захисту цих інтересів, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах, будучи завчасно повідомленим, відповідні заходи протягом розумного строку не вжив.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Харківської міської ради.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 12898/26 від 28.05.2026).

Щодо заяви Харківської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі (вх.№12900/26 від 28.05.2026) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1 статті 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як вбачається із вищезазначених норм, вказане право позивача може бути реалізоване ним на будь-якій стадії судового процесу та є абсолютним, тобто, не залежить від мотивів позивача чи волі інших сторін у справі.

Ввраховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази порушення прав відповідною завою будь-яких осіб, оскільки відповідна заява позивача є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого статтею 14 ГПК України, суд доходить висновку про її задоволення.

За приписами частини першої статті 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (пункт 55) зазначала, що "при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю. Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті (постанова Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 926/781/23).

Отже, прокурор наділений правом вимагати розгляду справи по суті в разі, якщо компетентний орган відмовляється від поданого прокурором в інтересах держави позову.

При цьому, Харківська обласна прокуратура підтримує позов про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів та просить розглянути справу по суті.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 13 ГПК України).

При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю, зокрема якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; - відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам, із урахуванням позиції представників сторін, суд частково задовольняє заяву Харківської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі (вх.№12900/26 від 28.05.2026), приймає відмову позивача від позову та відмовляє у задоволенні заяви в частині закриття провадження у справі.

Щодо клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду, а також клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду суд зазначає наступне.

Відповідачі посилаються на висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) від 3 грудня 2025 року № 6-р(II)/2025 Справа № 3-28/2024(59/24).

Судом встановлено, що відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

{Абзац третій частини четвертої статті 23 визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025 }

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Вказаним рішенням Конституційний Суд України ухвалив:

1. Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Конституційний Суд України постановив у своєму рішенні (ч. 9), що згідно з частиною першою статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов`язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку. Установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України вважає за потрібне реалізувати своє повноваження, визначене частиною другою статті 152 Конституції України, та відтермінувати втрату ними чинності після ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Обираючи такий підхід, Конституційний Суд України враховує передусім, що в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба усебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку, й виходить із того, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану.

Конституційний Суд України також вважає за доцільне не поширювати дію цього Рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Отже, суд приходить до висновку, що навіть після набрання чинності із 01 січня 2027 окремими приписами абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, які визнані неконституційними, буде застосовуватися загальне правило, викладене у ч. 4 резолютивної частини вказаного рішення КСУ, у якому зазначено, що Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Саме такий випадок має місце за участі прокурора у даній справі, позов в якій подано в інтересах держави.

Отже, суд не може спиратися на висновки Конституційного Суду України за вказаним рішенням як на підставу для залишення позову без розгляду у справі №922/1478/26, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду, а також клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду.

Щодо клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про залишення позову без розгляду (вх.№13930/26 від 09.06.2026), суд зазначає наступне.

В обґрунтування суду клопотання відповідач посилається на те, що з описової частини судової ухвали вбачається, що Харківська обласна прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до відповідачів: ТОВ "Надія-92" та Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів.

Відповідач зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що 30.04.2026 позовна заява подана через систему Електронний суд та підписана КЕП Поляковою Світланою Олександрівною. Разом з тим, до позовної заяви, поданої Полякової С.О., долучено позовну заяву від 27.04.2026 у формі електронної копії паперового документа, яка підписана керівником Харківської обласної прокуратури Папушою Юрієм Ігоревичем і яка не була сформована за допомогою підсистеми Електронний суд.

Отже, як стверджує відповідач, на сьогодні склалася ситуація, що у справі № 922/1478/26 наявні одночасно:

1. позовна заява керівника Харківської обласної прокуратури Папуші Юрія Ігоревича, яка подана в порядку самопредставництва у формі електронної копії паперового документа;

2. позовна заява представника - прокурора Харківської обласної прокуратури Полякової С.О., яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення.

Обидві позовні заяви заявлені до одних і тих же відповідачів, з тим самим предметом та з однаковими підставами.

За таких обставин, можна прийти до висновку, що і керівник Харківської обласної прокуратури у порядку самопредставництва та прокурор Харківської обласної прокуратури Полякова С.О. у порядку представництва мали право на підписання та подання позовної заяви, однак наявність двох однакових позовних заяв - до одних і тих же відповідачів, з тим самим предметом та з однаковими підставами є порушеннями господарського процесуального законодавства, принципу юридичної визначеності.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позов подавався прокурором через підсистему Електронний суд. При цьому, до електронного звернення було додано файл у форматі PDF під назвою Позов надія Хек Скан, який містив текст позовної заяви.

Також суд зазначає, що прокурор просить врахувати, що поданий документ є однією позовною заявою з одним вихідним номером, з тим же суб`єктним складом та предметом позову, з однією платіжною інструкцією про сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджено, що в ЄСІТС було сформовано окремий електронний документ під назвою Позовна заява, до якого як додаток було прикріплено PDF-файл із текстом позову.

Слід зазначити, що відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС процесуальний документ, який подається до суду, має бути створений засобами підсистеми Електронний суд та підписаний кваліфікованим електронним підписом. Накладення електронного підпису на додатки до такого документа лише засвідчує справжність цих додатків, але не звільняє заявника від обов`язку належним чином сформувати та підписати сам процесуальний документ.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Суд зауважує, що позов у даній справі подано Харківською обласною прокуратурою (як юридичною особою) в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ "Надія-92" та КП Комбінат дитячого харчування.

Відповідно, процесуальні дії від імені Харківської обласної прокуратури можуть вчиняти як її керівник, так і інші уповноважені особи, що відповідає вимогам ст. 56 ГПК України.

Суд вважає за необхідним зазначити, що позов складений керівником обласної прокуратури Папуша Юрієм, при цьому електронний підпис накладено Поляковою Світланою Олександрівною.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що від імені юридичної особи Харківської обласної прокуратури - може вчиняти дії її керівник Папуша Юрій Ігорович, який, як користувач ЄСІТС, уповноважив іншого користувача Полякову Світлану Олександрівну на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя.

Так, відповідно до довіреності в порядку передоручення, уповноважено Полякову С.О. представляти інтереси Харківської обласної прокуратури в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Як вірно зазначив прокурор, питання формування електронних довіреностей в підсистемі Електронний суд досліджувалося Верховним Судом у справі №600/1029/25-а (постанова від 16.10.2025).

Верховний Суд зазначив, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -Положення ЄСІТС).

Відповідно до пунктів 24 - 34 вказаного Положення, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми Електронний суд, якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ Підсистема електронного суду Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17 від 2 березня 2018 року) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22 грудня 2018 року обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми Електронний суд.

Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Таким чином, можна дійти висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що другий позов, який просто відсканований та міститься в матеріалах справи, вважається лише паперовою копією того позову, який поданий через підсистему "Електронний суд", оскільки обидва позови складені керівником обласної прокуратури Юрієм Папуша, однак подані з використанням електронного підпису через підсистему "Електронний суд" Поялковою Світланою Олександрівною, на що у відповідного прокурора були повноваження.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про залишення позову без розгляду (вх.№13930/26 від 09.06.2026) , у зв`язку з чим відмовляє у задоволення відповідного клопотання.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" про призначення судово-економічної експертизи (вх.№ 15860/26 від 30.06.2026) суд встановив наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що однією із підстав для визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів у позовній заяві зазначено відсутність належних документів, які б підтверджували коливання цін на ринку товарів, які були предметом публічних закупівель. ТОВ Надія-92 надало разом із відзивом на позовну заяву цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, які вказували на зміну (зростання) цін на ринку товарів, які були предметом закупівлі, а також листування із замовником. Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо одержання розрахунку безпідставної сплати, існування об`єктивного збільшення ціни на ринку товарів, які були предметом закупівлі, та належного їх документальне підтвердження, необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерії (економіки), без яких встановити дані обставини неможливо.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

В п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 роз`яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Тобто судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може здійснити господарський суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Суд наголошує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

До того ж, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Крім того, слід зауважити, що висновок судового експерта для господарського суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється господарським судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу (ст.104 ГПК України).

З огляду на приписи ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши клопотання відповідача про призначення експертизи, за оцінкою суду відповідачем не доведено наявність сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення експертизи.

Відповідач просить поставити перед експертом питання, зокрема, чи підтверджуються документально обсяги та вартість поставленого товару за умовами укладеного між ТОВ Надія-92 та КП Комбінат дитячого харчування договору первинними документами фінансово-господарської діяльності, якщо ні, то на яку суму та в якому обсязі є розбіжності. Разом з тим, згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з`ясування обставин, що потребують спеціальних знань, в той час як встановлення факту наявності чи відсутності первинних документів та співставлення обсягів та вартості поставленого товару за цими документами з умовами договору не потребує спеціальних знань у галузі економіки.

Щодо питання чи підтверджується документально зміна ціни за одиницю товару та зменшення обсягів закупівлі згідно із додатковими угодами у відповідності до вимог Закону України Про публічні закупівлі та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 в частині наявності документального підтвердження коливання цін на ринку товарів, які були предметом закупівлі суд наголошує на тому, що частина 2 статті 98 ГПК України встановлює, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

При цьому суд враховує, що у даному випадку суд може встановити обставини, які входять до предмета доказування у цьому спорі, та вирішити спір на підставі поданих сторонами доказів без застосування спеціальних знань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у даній справі судово-економічної експертизи, тому відмовляє в задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З урахування наведеного, беручи до уваги необхідність вирішення питань, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, для забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи, зважаючи на задоволення судом клопотання про витребування доказів, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження.

Керуючись статтями 13, 42, 46, 74, 76, 86, 98, 99, 101, 177, 183, 183, 191, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Харківської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду (вх.№ 12898/26 від 28.05.2026) відмовити.

2. Заяву Харківської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі (вх.№12900/26 від 28.05.2026) задовольнити частково.

Прийняти відмову позивача від позову.

У задоволенні заяви в частині закриття провадження у справі відмовити.

3. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду відмовити.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92", викладеного у відзиві на позовну заяву, про залишення позову без розгляду відмовити.

5. У задоволенні клопотання Комунального підприємства "Комбінат дитячого харчування" про залишення позову без розгляду (вх.№13930/26 від 09.06.2026) відмовити.

6. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-92" про призначення судово-економічної експертизи (вх.№ 15860/26 від 30.06.2026) відмовити.

7. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

8. Підготовче засідання відкласти на 21 липня 2026 року на 11:20 .

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал №108).

9. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалу складено та підписано 08.07.2026.

СуддяО.О. Присяжнюк