Рішення № 138036290, 08.07.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/976/26

2/468/959/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.07.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» у звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

На обґрунтування позову вказував, що 07.08.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладений кредитний договір № 3825304 в електронній формі. Відповідно до умов укладеного договору відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 000 грн. Всупереч умов кредитного договору, відповідач не здійснював платежів для погашення суми заборгованості по кредиту у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

29.10.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 29/10-2025, за умовами якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3825304 від 07.08.2020.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, у тому числі і право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3825304 від 07.08.2020.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 3825304 від 07.08.2020 утворилася заборгованість у розмірі 34550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 29550 грн.

В тексті позову позивач просить розглянути справу за відсутності його представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою від 28.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, розгляд справи призначений на 03.06.2026 о 9.00 год.

02.06.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів, яке ухвалою суду від 03.06.2026 задоволено, витребувані докази у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», розгляд справи відкладено на 08.07.2026 на 09.30 год.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся через оголошення на офіційному сайті судової влади, тому він відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим. До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

07.08.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту № 3825304, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора PS3825304.

Відповідно до п. 1.2 договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні.

Положеннями п. 1.3 договору встановлено, що сторони погодили, що сума кредиту складає 5 000 грн.

Згідно з п. 1.5 договору, позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штраф), яка може нараховуватися у випадку порушення позичальником умов цього договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує позичальник.

У п. 1.7 договору визначений порядок нарахування процентів за користування кредитом, зокрема: у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 07.08.2020 до 06.09.2020 (включно) (базовий період - п. 2.4. правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1, 45 % (акційна ставка (п. 2.1. правил) або ставка за програмою лояльності (п. 2.34. правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 175 грн., у тому числі основна сума кредиту 5 000 грн., проценти за користування кредитом 2 175 грн. При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в базовий період з 07.08.2020 до 06.09.2020 (включно) - 1,70 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка - п. 2.3. правил); - в спеціальний період (п. 2.40. правил) з 07.09.2020 до 05.03.2021 (включно) 3 % за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п. 2.34. правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 7 555,40 грн.

Відповідно до п.3.1 договору, сторони погодили, що строк дії договору (п. 2.41. правил) встановлюється з дати укладення договору (п. 2.9. правил) 07.08.2020 до кінцевоі дати виконання договору 05.03.2021 (включно). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору. Якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію у дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. правил).

До договору про надання кредиту № № 3825304 від 07.08.2020 долучений Графік платежів, який також підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатору PS3825304.

На виконання умов вказаного вище договору ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 5 000 грн., перерахувавши кошти на картковий рахунок, який надано відповідачем № НОМЕР_1 номер операції: 84400542032257425113906997598094, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». Вказаний платіж був виконаний 07.08.2020.

Також з виписки за договором № б/н за період 07.08.2020 12.08.2020 та листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.06.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та на неї 07.08.2020 зараховано 5000 грн.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 3825304 від 07.08.2020, сформованого первісним кредитором ТОВ «Алекскредит», станом на 29.10.2025, заборгованість відповідача становить 34 550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 29 550 грн. (за період з 19.11.2020 по 17.06.2021).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит» укладений договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Алекскредит», відповідно до якого ТОВ «Секвоя Капітал» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 3825304 від 07.08.2020 в сумі 34550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 29 550 грн.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» укладений договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року, підписаний ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс», відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 3825304 від 07.08.2020 в сумі 34550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 29 550 грн.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд зазначає, що відповідач не спростував факту отримання грошових коштів, а також не довів неприналежність йому банківського рахунку, а отже вимоги в частині стягнення боргу є доведеним. Так, відповідно до умов договору за період з 07.08.2020 до 06.09.2020 з відповідача підлягає нарахуванню 2550 грн. процентів (5000 грн. х 1,7% х 30 днів), у період з 07.09.2020 до 05.03.2021 з відповідача підлягає нарахуванню 27000 грн. процентів (5000 грн. х 3% х 180 днів), а всього 29550 грн., що відповідає заявленій до стягнення сумі.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 3825304 від 07.08.2020 в сумі 34550 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 000 грн.; заборгованість за відсотками 29 550 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Встановлено, що до матеріалів справи стороною позивача долучено договір №43657029 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року укладений між ТОВ «ФК «Солвентіс» та Адвокатським бюро «АННА ЛИТВИН І ПАРТНЕРИ»; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «АННА ЛИТВИН І ПАРТНЕРИ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості, де зазначено детальний перелік робіт; акт надання послуг № 825304 на підтвердження факту правової допомоги від 27.03.2026 року на суму 6 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19). Такі ж висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2026 у справі № 681/947/24, постанові Верховного Суду 16 березня 2026 року у справі № 522/7662/23.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн. є завищеним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову. Крім того, вартість вказаних послуг є необґрунтованою, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи. Оскільки вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат до 4 000 грн.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 3825304 від 07.08.2020 в сумі 34550 грн. (тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 43657029).

Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 08.07.2026.

СУДДЯ: