Ухвала суду № 138036288, 29.06.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/477/18

6/468/7/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

29.06.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого по справі судді Янчук С.В., при секретарі Волощук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка скаргу адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на дії та рішення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Баштанського районного суду Миколаївської області зі скаргою, в якій просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2023 року ВП №67404472, винесену державним виконавцем Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малогою Д.В., зобов`язати державного виконавця поновити провадження ВП №67404472 та винести постанову про закінчення ВП №6740447 на підставі п.6 ст. 39 та ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування скарги посилається на те, що на виконанні у Малиновському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження №67404472 з виконання виконавчого листа №468/477/18, виданого Баштанським районним судом Миколаївської області 18.10.2021 року про зобов`язання ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків передати належний йому автомобіль FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_1 Службі автомобільних доріг в Миколаївській області. 03.08.2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку була подана заява до Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ ДВС) про закінчення виконавчого провадження ВП №67404472 за п. 6 ст. 39 та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі знищенням речі, що має бути передана стягувачу в натурі). Натомість 21.08.2023 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №67404472 на підставі п. 11. ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (закінчення виконавчого провадження у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про зобов`язання вчинити певні дії), при цьому мотивувальна частина постанови також містила посилання на ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». На думку скаржника, постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2023 року ВП №67404472, винесена державним виконавцем Малогою Д.В. є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення про передачу рухомого майна підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» (як рішення майнового характеру), а не ст. 63 цього ж Закону. Державний виконавець Малога Д.В. повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 6 ст. 39 та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним знищенням автотранспортного засобу, що мав бути переданий Службі автомобільних доріг в Миколаївській області в натурі.

10.11.2023 до суду надійшов відзив на скаргу державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Малоги Д.В., яким останній просив відмовити у задоволенні скарги, при цьому посилаючись на те, що виконавче провадження № 67404472 виконувалось в порядку ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» як виконання рішення немайнового характеру, суд, як видаючи виконавчий документ, так і роз`яснюючи спосіб виконання даного рішення неодноразово зазначав саме зобов`язання боржника вчинити певні дії (передати автомобіль) як спосіб виконання даного рішення, отже застосувати підставу закінчення виконавчого провадження. Також наголосив на тому, що дії державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа № 468/477/18 від 18.10.2021, що видав Баштанський районний суд Миколаївської області, яким було зобов`язано ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків передати автомобіль ФОРД Транзит реєстраційний номер НОМЕР_1 Службі автомобільних доріг в Миколаївській області є повністю правомірними, а вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Розгляд скарги призначено на 29.06.2026 о 09.00 год.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомленні вчасно та належним чином.

В матеріалах справи наявна заява представника скаржника, подана до суду раніш, про можливість розгляду справи за відсутності сторони скаржника, скаргу підтримують в повному обсязі.

Представник відділу ДВС у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд скарги в його відсутність, проти задоволення скарги заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що дана скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 447,448 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення скаржника до суду та винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

На примусовому виконанні у Малиновському відділі державної виконавчої служби міста Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ) перебувало виконавче провадження АСВП № 67404472 з примусового виконання виконавчого листа № 468/477/18 від 18.10.2021, що видав Баштанський районний суд Миколаївської області, яким було зобов`язано ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків передати автомобіль ФОРД Транзит реєстраційний номер НОМЕР_1 Службі автомобільних доріг в Миколаївській області. 13.11.2021 року державним виконавцем Відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 67404472. У зв`язку з тим що за період з 29.01.2022 по 01.06.2022 відомості про виконання рішення були відсутні, боржник доказів про виконання не надавав, від стягувача відомостей про виконання не надходило, 01.06.2022 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення немайнового характеру у розмірі, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». 31.08.2022 до Відділу ДВС надійшло повідомлення боржника про бажання добровільно виконати рішення суду, при цьому повідомив, що транспортний засіб, що має бути переданий стягувачу, знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Профсоюзна, 9. 26.12.2022 на місце проведення виконавчих з`явились боржник та представники стягувача, якими було проведено акт огляду транспортного засобу, транспортний засіб переданий стягувачу не був, заявлено клопотання про відкладення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю звернення до суду, що видав виконавчий документ за роз`ясненням, в якому саме вигляді даний транспортний засіб має бути переданий стягувачу. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14.02.2023 було роз`яснено, що транспортний засіб має бути переданий стягувачу у стані, який відповідає стану цього транспортного засобу після ДТП 16.05.2016, відповідно до висновку експерта автотоварознавчого дослідження № 5708 від 13.08.2016. У зв`язку з цим, 10.07.2023 державним виконавцем на адресу боржника було направлено вимогу виконати вимоги виконавчого документу відповідно до роз`яснення органу, що видав виконавчий документ. 09.08.2023 до Відділу ДВС надійшла заява боржника про закінчення виконавчого провадження, в якій боржник посилався на те, що транспортний засіб є фактично знищеним у грудні 2022 року, а отже, виконавче провадження підлягає закінченню згідно п.6 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». На підставі того, що боржником вимоги виконавчого документу виконані не були, 21.08.2023 керуючись ч.2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем було накладено на боржника штраф за невиконання рішення немайнового характеру у подвійному розмірі, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження». З урахуванням вищевикладеного, 21.08.2023 державним виконавцем було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (повторне невиконання боржником рішення без поважних причини).

Так, ст. 451 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент звернення скаржника до суду та закінчення виконавчого провадження) передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як зазначалось вище, скаржник обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2023 року ВП №67404472, винесена державним виконавцем Малогою Д.В. є протиправною, оскільки державний виконавець Малога Д.В. повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 6 ст. 39 та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним знищенням автотранспортного засобу, що мав бути переданий Службі автомобільних доріг в Миколаївській області в натурі.

Однак суд вважає такі доводи безпідставними.

В ході розгляду скарги судом, серед іншого, було встановлено, що 01.06.2022 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника (скаржника) штрафу за невиконання вищевказаного рішення немайнового характеру у розмірі 1700 грн. Також 21.08.2023 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника (скаржника) штрафу за повторне невиконання вищевказаного рішення немайнового характеру у розмірі 3400 грн.

Водночас в ході розгляду скарги судом не встановлено відомостей на підтвердження того, що дані постанови про накладення штрафу були оскарженні скаржником та скасовані відповідно.

Відтак, суд приходить до висновку, що факти ухилення скаржника від виконання рішення підтверджуються даними рішеннями державного виконавця (є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами підтвердження такого факту).

Дії державного виконавця, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення немайнового характеру, регламентовано ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка в свою чергу передбачає (в редакції, яка діяла на час закінчення виконавчого провадження), що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту вищевказаних положень Закону України «Про виконавче провадження» та встановлених в ході розгляду скарги обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку державний виконавець діяв правомірно та з чітким дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», а оскаржуване рішення про закінчення виконавчого провадження було прийнято останнім відповідно до вимог закону, в межах своїх повноважень і право заявника не було порушено.

Доводи скаржника про те, що в даному випадку рішення підлягало примусовому виконанню в порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», а не в порядку виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, суд відхиляє, оскільки рішення про зобов`язання ОСОБА_1 після відшкодування йому збитків передати належний йому автомобіль FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_1 Службі автомобільних доріг в Миколаївській області, містить в своєму змісті ознаки саме виконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії (ст. 63 даного Закону).

Суд також не бере до уваги та відхиляє доводи скаржника про необхідність закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним знищенням вищевказаного транспортного засобу, оскільки матеріали справи лише свідчать про факт демонтування деталей з кузова даного автомобіля, але в жодному разі не про факт знищення такого (неможливість подальшої експлуатації автомобіля).

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2023 державним виконавцем було винесено правомірно та даним рішенням не мало місця порушення прав скаржника, а тому в задоволенні скарги слід відмовити через її необґрунтованість.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 183, 260, 442 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги адвоката Чумаченко Святослава Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на дії та рішення державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 06 липня 2026 року.

СУДДЯ: