Ухвала суду № 138035687, 08.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 725/1759/20

Провадження №6/726/59/26

Категорія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

08.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В. за участю секретаря судових засідань Попович Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа,-

ВСТАНОВИВ :

Представник ТОВ «Капіталресурс» звернувся до суду із вказаною заявою де зазначає, що на виконанні третього ВДВС у м. Чернівці перебувало виконавче провадження № 63013864 від 14.09.2020 року, відкрите на підставі виконавчого листа Садгірського районного суду м. Чернівці від 13.08.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором.

Разом із тим зазначає, що 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Разом із тим, станом на день укладення договору факторингу, оригінал вищевказаного виконавчого листа не було передано ТОВ «Капіталресурс» у звязку із його втратою.

Враховуючи викладене, просить суд ухвалити рішення, яким замінити сторону стягувача у виконавчому листі та видати дублікат виконавчого листа.

В судове засідання заявник та зацікавлені особи не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 10.10.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 01.07.2020 року, із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» було стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором.

На підставі заяви АТ КБ «Приватбанк» від 14.07.2020 року судом було видано виконавчий лист № 725/1759 від 13.08.2020 року.

На підставі вищевказаного виконавчого листа, державним виконавчем третього ВДВС у м. Чернівці було відкрито виконавче провадження № 63013864.

Постановою державного виконавця від 07.12.2020 року виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Разом із тим, 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу, відповідно до якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 .

Водночас, на запит ТОВ «Капіталресурс», АТ КБ «Приватбанк», у своєму листі № 20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 року повідомило, що надати оригінали виконавчих листів, у тому числі і щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 не виявляється можливим. Зазначено, що документи знаходились на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку РФ. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. До свого листа долучають копію акту про пожежу від 06.10.2025 року.

Що стосується заміни стягувача, варто вказати про таке.

Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом наведених норм у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Капіталресурс» набуло статусу нового кредитора у зобов`язанні внаслідок укладення договору факторингу, до нього перейшли усі права первісного стягувача щодо виконання судового рішення, а тому, враховуючи наявність правонаступництва, підтвердженого належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність передбачених статтями 512, 514 ЦК України, статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 442 ЦПК України правових підстав для заміни стягувача АТ КБ «Приватбанк» його правонаступником ТОВ «Капіталресурс».

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Як було встановлено, судом було видано виконавчий лист № 725/1759 від 13.08.2020 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 63013864. У подальшому, а саме 07.12.2020 року виконачий лист було повернуто стягувачу. Після заміни кредитора у зобовязанні у звязку із укладенням договору факторинку, оригінал виконавчого листа було втрачено внаслідок книщення місця його зберігання внаслідок ракетного обстрілу з боку РФосійської Федерації.

Відповідно до пп. 17.4, п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

При цьому судом також враховується положення статті 129-1 Конституції України, де визначен, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року судам надано наступне роз`ясненім - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З цього слідує, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження.

Крім того, варто зауважити, що указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на теперішній час його дію не припинено.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, судом встановлено, що виконавчий лист № 725/1759 від 13.08.2020 року був виданий на виконання судового рішення, пред`явлений до примусового виконання, після чого повернутий первісному стягувачу, а в подальшому втрачений не з вини заявника. При цьому суд враховує, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив, оскільки відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» на період дії воєнного стану перебіг таких строків переривається та поновлюється після його припинення або скасування. Враховуючи підтверджений факт втрати оригіналу виконавчого листа, відсутність можливості його відновлення іншим способом, дотримання заявником вимог підпункту 17.4 пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, а також необхідність забезпечення реального виконання судового рішення як невід`ємної складової права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129-1 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для видачі ТОВ «Капіталресурс» дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. 260, 442 ЦПК України, ст.ст.11, 512, 514-515 ЦК України, пп. 17.4, п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, 1, ч. 5 ст. 15, 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ТОВ «Капіталресурс» задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 725/1759/20, виданого 13.08.2020 року Садгірським районним судом м. Чернівці про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором із АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, ЄДРПОУ 43513923).

Видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 725/1759/20, виданого 13.08.2020 року Садгірським районним судом м. Чернівці.

Ухвала може бути оскаржено до Чернівецького Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи ухвала може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С. В. Мілінчук